Ухвала від 24.07.2024 по справі 380/24300/23

УХВАЛА

24 липня 2024 року

м. Київ

справа №380/24300/23

адміністративне провадження №К/990/28605/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі №380/24300/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення при перерахунку пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії без застосування неконституційних обмежень щодо суми нарахованої пенсії та здійснити її виплату з нарахуванням компенсації втрати частини доходів з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024, позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Цю справу суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

При цьому, у частині п'ятій статті 328 КАС України міститься перелік випадків, за яких судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.

Так, згідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Спір, який виник у цій справі розглядався судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Аналіз доводів касаційної скарги у сукупності з встановленими у судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Як було зазначено вище, згідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. При цьому, виключно у випадках наведених у пунктах 1- 4 наведеної вище норми процесуального Закону.

В обґрунтування касаційної скарги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник зазначає, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №487/6923/16-а, від 31.05.2022 у справі №380/2839/20.

Наведені доводи вказують на наявність обставин, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, що у свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження.

Також у поданій касаційній скарзі заявлено клопотання про зупинення виконання постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

За приписами частини першої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Розв'язуючи правове питання, порушене у поданій заяві, колегія суддів керується тим, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання (дії) судових рішень, яке допускається як виняток, мають бути вагомі причини.

Зважаючи на зміст положень частини першої статті 375 КАС України зупинення виконання оскарженого судового рішення є повноваженням, а не обов'язком суду касаційної інстанції, та стосується рішень, що хоча й не передбачають примусового виконання, проте зумовлюють настання юридично значущих наслідків для учасників справи, а також здійснюють реальний вплив на права та обов'язки таких осіб.

Отже, розгляд питання про зупинення виконання оскарженого судового рішення має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати з огляду на дію оскарженого судового рішення.

Тлумачення частини четвертої статті 340 у взаємозв'язку з частиною першої статті 375 КАС України також свідчить про те, що заява про зупинення виконання рішення має містити належне обґрунтування потреби зупинення виконання судового рішення, та до неї мають бути долучені, за наявності, докази, що свідчили б про загрозу настання незворотних наслідків внаслідок дії судових рішень, які набрали законної сили.

Тобто для зупинення виконання оскарженого судового рішення потрібна наявність поважних причин, які б давали підстави для зупинення дії рішення.

Однак, клопотання про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі №380/24300/23, не містить обґрунтування, яке б могло підтвердити потребу зупинення виконання оскаржуваної постанови. Тому на підставі пункту 4 частини четвертої статті 340, частини першої статті 375 КАС України у задоволенні цієї заяви слід відмовити.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС).

Згідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду у паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Колегія суддів інформує, що з 05.10.2021 функціонують окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв'язку.

У зв'язку із запровадженням в України воєнного стану, режиму економії та недофінансуванням судів, можливості направляти повістки та судові рішення поштовим зв'язком вкрай обмежені.

Враховуючи наведене, колегія суддів рекомендує ОСОБА_1 зареєструватися у підсистемі «Електронний суд».

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

Керуючись ст. 328, 331, 334, 338, 340, 375 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі №380/24300/23.

2. Витребувати із Волинського окружного адміністративного суду справу №380/24300/23.

3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

4. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зупинення виконання Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі №380/24300/23.

5. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.

6. Рекомендувати ОСОБА_1 зареєструватися у підсистемі «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб

Попередній документ
120580399
Наступний документ
120580401
Інформація про рішення:
№ рішення: 120580400
№ справи: 380/24300/23
Дата рішення: 24.07.2024
Дата публікації: 25.07.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у касаційній інстанції (04.12.2024)
Дата надходження: 17.10.2023
Предмет позову: про визнання протиправними дій
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЄЗЕРОВ А А
ШИНКАР ТЕТЯНА ІГОРІВНА
суддя-доповідач:
ЄЗЕРОВ А А
МОРСЬКА ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА
ШИНКАР ТЕТЯНА ІГОРІВНА
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області
Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області
Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області
позивач (заявник):
Горяєв Анатолій Іванович
суддя-учасник колегії:
ІЩУК ЛАРИСА ПЕТРІВНА
КРАВЧУК В М
ОБРІЗКО ІГОР МИХАЙЛОВИЧ
СТАРОДУБ О П