24 липня 2024 року
м. Київ
справа №990/162/23
адміністративне провадження №П/990/162/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача: Шишова О. О., суддів: Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Желтобрюх І. Л., Яковенка М. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 18 липня 2024 року у справі №990/162/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, встановлення відсутності компетенції,
установив:
У провадженні Верховного Суду перебуває адміністративна справа №990/162/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, встановлення відсутності компетенції.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 липня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі №990/162/23 ОСОБА_2 , як третьої особи- відмовлено.
19 липня 2024 року на електронну пошту Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 18 липня 2024 року.
ОСОБА_1 указує, що в ухвалі від 18 липня 2024 року не правильно зазначена третя особа. Правильним має бути вислів «Залучити до участі в справі в якості третьої особи Державу України в особі громадського діяча, правозахисника та журналіста ОСОБА_2 .
Колегія суддів Верховного Суду, розглядаючи цю заяву, зазначає, що відповідно до частини першої статті 253 КАС України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
Разом з тим, у розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, тощо).
Не вважаються опискою помилки, які не викривляють зміст, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Аналогічний висновок викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/10956/16, від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3, від 23 березня 2023 року у справі № 990/106/22, від 26 квітня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц та від 9 травня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц.
Перевіривши заяву ОСОБА_1 , колегія суддів установила, що заявник фактично просить залучити у якості третьої особи Державу України в особі громадського діяча, правозахисника та журналіста ОСОБА_2 . На переконання заявника належним чином цей абзац мотивувальної частини ухвали має бути викладений таким чином: " Залучити до участі в справі в якості третьої особи Державу України в особі громадського діяча, правозахисника та журналіста ОСОБА_2 "
Суд зазначає, що в описовій та мотивувальній частині ухвали від 18 липня 2024 року було зазначено, що заявник просить залучити до участі в справі в якості третьої особи Державу України в особі громадського діяча, правозахисника та журналіста ОСОБА_2 .
Разом з тим стаття 49 КАС України використовує термін «третя особа», тому у резолютивній частині ухвали від 18 липня 2024 року правильно було зазначено «у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі №990/162/23 ОСОБА_2 , як третьої особи- відмовити».
Зауваження до тексту, які ОСОБА_1 уважає опискою, не мають ознак описки та не носять істотний характер щодо результату розгляду справи.
Верховний Суд звертає увагу на те, що виправленню підлягають лише описки, які мають істотний характер, чи помилки у розумінні статті 253 КАС України. Незгода сторони з лексикою чи стилістикою викладу Судом тексту судового рішення, не може бути підставою для розгляду Судом питання про виправлення у цьому рішенні описки.
Оскільки наведені позивачем доводи зводяться до незгоди з формулюваннями мотивувальної частини ухвали Верховного Суду від 18 липня 2024 року у справі №990/162/23, та не свідчать про наявність у вказаному судовому рішенні описок, виправлення яких може бути здійснено в порядку, передбаченому статтею 253 КАС України, у задоволенні заяви про виправлення описки слід відмовити.
Суд зазначає, що опискою у розумінні статті 253 КАС України може визнаватись та помилка, яка порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації тощо, проте не має будь-якого впливу на суть чи зміст прийнятого судового рішення, не змінює його або порядок виконання такого судового рішення.
Внесення виправлень до ухвали Верховного Суду від 18 липня 2024 року у спосіб, про який просить позивач, матиме наслідком фактичну зміну судового рішення та не може вважатись виправленням описки у судовому рішенні.
З огляду на наведене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку про необхідність відмовити в її задоволенні, оскільки під час виготовлення тексту в ухвали Верховного Суду від 18 липня 2024 року в справі №990/162/23 описок не допущено.
Керуючись статтями 248, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 18 липня 2024 року у справі №990/162/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, встановлення відсутності компетенції.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя-доповідач О.О. Шишов
Судді О. В. Білоус
Н. Є. Блажівська
І. Л. Желтобрюх
М.М. Яковенко