23 липня 2024 року
м. Київ
справа №686/27472/21
адміністративне провадження № К/990/26481/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі №686/27472/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відшкодування майнової та моральної шкоди,
У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Хмельницького міськрайонного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на його користь 824992,96 гривні у відшкодування матеріальної шкоди та 30000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди, заподіяних протиправним рішенням від 20.03.2020 №968200891472, всього: 854992, 96 гривень.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 07.11.2022 позов задоволено частково:
- стягнуто з відповідача на користь позивача 824 992,96 гривні на відшкодування матеріальної шкоди та 10 000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяних протиправним рішенням від 20.03.2020 № 968200891472.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 15.02.2023 апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.11.2022 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 04.10.2023 касаційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.11.2022 та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15.02.2023 скасовано, провадження у справі №686/27472/21 закрито. Повідомлено позивача, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2023 заяву позивача про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено, справу №686/27472/21 передано для продовження розгляду до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024, у задоволенні позову відмовлено.
08.07.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а" та "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Отже касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі №686/27472/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа