23 липня 2024 року
м. Київ
справа № 380/9692/23
адміністративне провадження № К/990/27152/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 380/9692/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Левітрейд» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Левітрейд» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України №UA209000/2022/900176/2 від 14.11.2022 про коригування митної вартості;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови №UA209170/2022/002080 від 14.11.2022.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі №380/9692/23 позов задоволено.
06.02.2024 до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про стягнення судових витрат з відповідача, у якій просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 43206,00 грн.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 заяву представника позивача задоволено частково: стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь ТОВ «Левітрейд» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
12.07.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 380/9692/23, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє посилання на конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України з наведенням обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на відповідній підставі.
Натомість викладено обставини справи, процитовано норми Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Водночас податковий орган посилається на існування обставин передбачених підпунктом "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, проте обгрунтованих доводів не навів, обмежевшись лише цитуванням норм процесувального закону.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Львівської митниці підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження додаткового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 380/9692/23.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 380/9692/23 - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає
СуддяВ.П. Юрченко