Справа № 240/5095/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
23 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦЗМУМЮ (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
В березні 2024 року позивач звернулась до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦЗМУМЮ (м. Київ), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила: визнати протиправною бездіяльність виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №69810780 з примусового виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду, виданого у справі №240/43423/21 що полягає у не вчинені та не прийнятті з 05 січня 2024 року всіх передбачених законодавством дій та рішень, спрямованих на забезпечення примусового виконання виконавчого документа; зобов'язати виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №69810780 з примусового виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду, виданого у справі №240/43423/21, вжити всіх передбачених законодавством заходів забезпечення його примусового виконання.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що у відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження №69810780 з виконання виконавчого листа у справі №240/43423/21, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 22.08.2022 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 17.06.2021 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
13.09.2022 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження за вих. №3.3/62038.
Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі №240/43423/21 від 22.08.2022 боржником надано відповідь, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області проведено перерахунок підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат.
В результаті перерахунку на виконання рішення суду загальний розмір пенсійної виплати з 17.06.2021 становив 13168,13 грн., в тому числі 12000,00 грн. - підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному на виконання рішення суду (6000,00 грн.х2), на даний час - 14200,63 грн., в тому числі 13000,00 грн. підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному на виконання рішення суду (6500,00 грн.х2).
За період з 17.06.2021 по 31.10.2022 нарахована доплата в розмірі 180456,65грн.
З метою перевірки виконання рішення суду, 04.01.2024 державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу, якою зобов'язано боржника виконати рішення суду та надати підтверджуючи документи про його виконання.
На адресу відділу надійшла відповідь на вимогу державного виконавця, з якою вбачається, що з 01.01.2024 прийнято закон України " Про Державний бюджет України на 2024 рік", відповідно до ст.8 якого, розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, становить 1600 грн.
На виконання рішення суду № 240/43423/21 з 01.01.2024 нараховане підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на 2024 рік , тобто 3200 грн. (1600 грн.х2).
З 01.02.2024 виплата буде здійснюватися у розмірі визначеному на виконання рішення суду.
23.02.2024 позивачем було подано скаргу керівнику органу Державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавцем, в порядку відомчого контролю , у якій вказувалось, що судове рішення вважається фактично не виконаним, оскільки боржником не проведено виплату нарахованої при його виконанні за період з 17.06.2021 по 31.10.2022 додаткової пенсії у сумі 180456,65 гри та у порушення законодавству про оплату правці, статей 8,19,22,24 Конституції України боржником з січня 2024 проведено перерахунок підвищення до пенсії у розмірах та з лютого 2024 року розпочату її виплату, у розмірах що не дорівнюють розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої ч.1 ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік". Виконавцем у вказаному виконавчому провадженні жодних дій, в тому числі перевірочних, спрямованих на забезпечення повного та фактичного виконання судового рішення не вчиняється, передбачених законодавством рішень не приймається.
11.03.2024 за результатами розгляду скарги, винесено постанову про перевірку вищевказаного виконавчого провадження, яка надіслана на адресу ОСОБА_1 за вих. №3.3/18577 від 11.03.2024.
При перевірці виконання рішення суду боржником державним виконавцем встановлено, що рішення суду боржником в частині виплати заборгованості не виконано.
23.04.2024 за невиконання рішення суду, в повному обсязі, державним виконавцем на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмір 5100 грн. та цього ж дня підготовлено заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів для належного виконання боржником судового рішення, звернулась з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, за змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Приписами пункту 1 частини першої статті 3 вказаного Закону передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За змістом пункту 1 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Нормами частин п'ятої, шостої статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Положеннями частини першої статті 75 цього ж Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З матеріалів справи вбачається, що з метою перевірки виконання рішення суду у справі №240/43423/21 державний виконавець виносив вимогу, якими зобов'язував Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в певний строк з дня отримання вимоги виконати рішення суду, здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам рік (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) з урахуванням її зміни на відповідний календарний рік та письмово надати державному виконавцю пояснення про причини не виконання боржником рішення.
На винесену вимоги, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області надавались листи-роз'яснення про здійсненні відповідні перерахунки пенсії, нараховану доплату та виплату донарахованих коштів після надходження фінансування у порядку черговості надходження судового рішення до боржника.
Крім того зазначалось, що ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень. Тому, з 01.01.2024 нараховане підвищення до пенсії у розмірі 3200 грн.
Окрім того, 23.04.2024 головним державним виконавцем в межах виконавчого провадження №69810780 винесено постанову про накладення штрафу на Головне управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області у розмірі 5 100,00 грн. за невиконання рішення суду.
Також, для належного виконання рішення суду, державний виконавець 23.04.2024 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу виконання рішення по справі.
Стосовно посилань позивача на протиправність вимоги від 04.01.2024, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській повідомити про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/43423/21 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 17.06.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Враховуючи зміну розміру мінімальної заробітної плати, відповідач має обов'язок перераховувати та виплачувати доплату до пенсії у порядку статті 39 Закону №796-ХІІ з урахуванням таких змін.
Таким чином, дане підвищення до пенсії носить не разовий, а постійний характер, саме тому у резолютивній частині рішення не встановлено кінцевої дати проведення такого нарахування й виплати та застосовано вираз "що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)", а не зазначено конкретного Закону.
Однак, ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.
Визначення нового розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2024, зобов'язувало відповідача звернутись до боржника з вимогою від 04.01.2024 щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №240/43423/21.
Слід також врахувати, що невиконаною залишилась лише частина рішення, щодо якого існував окремий порядок його виконання. Водночас, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Виплати пенсій здійснюються управлінням виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Згідно статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Проте, невиконання судового рішення боржником в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин та відповідно не може свідчити про бездіяльність державного виконавця щодо невжиття передбачених законодавством заходів забезпечення його примусового виконання.
Отже, оскільки державним виконавцем вжито всі передбачені законодавством заходи забезпечення його примусового виконання, відтак, ним не допущено бездіяльності у межах виконавчого провадження ВП№69810780 з примусового виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду, виданого у справі №240/43423/21.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.