Справа № 240/4267/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Н.М.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
23 липня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до суду із позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просило:
- визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.02.2024 ВП № 71916402 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 гривень;
- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.02.2024 ВП №71916402 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 гривень.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач, окрім іншого, зазначив, що оскільки Головне управління є територіальним органом виконавчої влади, які в своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, тому Головне управління не мало підстав не враховувати приписи пункту 9- 1 Порядку № 1210, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1307, адже наведені вище положення Порядку № 1210 не скасовані та є чинними. Рішення суду виконано Головним управлінням добровільно та в повному обсязі у порядку та у спосіб, які встановлені чинним законодавством України.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
23.07.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке, на думку суду, не підлягає задоволенню у зв'язку з його безпідставністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 у справі № 240/14442/22 позов ОСОБА_1 задоволено частково: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 01.06.2022 з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження максимальним розміром.
Вказане рішення набрало законної сили 06.04.2023, у зв'язку з чим Житомирським окружним адміністративним судом 17.05.2023 на виконання рішення суду від 21.12.2022 у справі №240/14442/22 видано виконавчий лист.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 30.05.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71916402 з виконання виконавчого листа № 240/14442/22, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 17.05.2023, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 01.06.2022 з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження максимальним розміром.
Листом від 13.06.2023 за вих. № 0600-0304-8/62854 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що оскільки розмір пенсії на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 у справі №240/14442/22 не змінився, тому доплата пенсії по даному рішенню суду відсутня.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 15.08.2023 винесено вимогу, відповідно до якої вимагалось від Головного управління в 5-денний строк з дня отримання цієї вимоги виконати рішення суду та надати підтверджуючі документи про його виконання.
Листом від 22.08.2023 за вих. № 0600-0304-8/87833 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 у справі №240/14442/22 ОСОБА_1 з 01.06.2022 здійснено перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 01.06.2022, з урахуванням виплачених сум, без обмеження максимальним розміром. В результаті перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії на даний час становить 24823,60 грн., в тому числі розмір пенсії, обчислений на виконання рішення суду, становить 24000 грн. ((6000 грн. х 5) х 80%). До пенсії встановлена додаткова пенсія як особі з інвалідності внаслідок війни 2 групи - 773,60 грн. та щомісячна цільова грошова допомога - 50 грн. З 01.08.2023 виплата пенсії здійснюється у розмірі, визначеному на виконання рішення суду. За період з 01.06.2022 по 31.07.2023 нарахована доплата в сумі 83291,20 грн. Рішення суду виконано добровільно в межах наданих компетенції та фінансування.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Корнєєвим М.М. 06.02.2024 винесено постанову про накладення на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, штрафу у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду в адміністративній справі № 240/14442/22. У вказаній постанові зазначено, що станом на 06.02.2024 рішення суду не виконане боржником без поважних причин, пенсія виплачується з обмеженням, нарахована сума доплати по рішенню суду не виплачена стягувачу.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21.02.2024 винесено постанову про накладення на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, штрафу в розмірі 10200,00грн за невиконання рішення суду в адміністративній справі №240/14442/22.
Підставою для винесення постанови головним державним виконавцем вказано те, що рішення суду боржником не виконано без поважних причин.
Позивач, вважаючи постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду протиправною та такою, що порушує його права, звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок щодо повного та належного виконання рішення суду у справі №240/14442/22 позивачем не виконано та, як наслідок, відсутні підстави для скасування постанови ВП №71916402 про накладення штрафу від 21.02.2024.
При прийнятті рішення суд першої інстанції зазначив, що виплата пенсії ОСОБА_1 у розмірі 26602,38 грн, з яких 12378,78 грн - основний розмір пенсії на виконання рішення суду справі №240/14442/22 із застосуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та з урахуванням формули для обчислення пенсії, встановленої Порядком №1210, здійснено всупереч судовому рішенню у справі №240/14442/22, яким було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити пенсію з 01.06.2022, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 звернув увагу, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Відповідно до пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Відтак, особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Статтею 63 Закону № 1404-VIII врегульовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з частиною 1 статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
При цьому, частина 3 статті 63 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до частини 2 статті 75 Закону № 1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу до боржника є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Водночас умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання (повторне невиконання) ним рішення суду без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
При цьому суд зазначає, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення (за повторне невиконання судового рішення) можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано (повторно не виконано) боржником без поважних причин, і боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Таким чином, вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Відповідно, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти на боржника штраф.
Установлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону №1404-VIII.
Відповідно до змісту положень частини 3 зазначеної правової норми виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Так, згідно матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання рішення суду від 21.12.2022 у справі №240/14442/22, здійснило ОСОБА_1 з 01.06.2022 перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 01.06.2022, з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимальним розміром.
В результаті перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії з 01.06.2022 становить 12378,78 грн. До пенсії встановлена додаткова пенсія як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи - 773,60 грн та щомісячна цільова грошова допомога - 50 грн., а також 13000,00 грн. підвищення до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення. За період з 01.06.2022 по 30.11.2023 нарахована доплата в сумі 89818,44 грн. В свою чергу, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області пояснює, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2022 обчислений відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII), з урахуванням вимог пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210), як добуток середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн), із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (3764,40грн х 1,17 x 1,11 x 1,11 x 1,14) і становить з 01.03.2022 - 6186,32 грн на індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, з урахуванням відсотку втрати працездатності (80%), визначеного органами медико-соціальної експертизи.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, визначений відповідно до пункту 9-1 Порядку №1210, становить 2,50124 (6500,00 грн - мінімальна заробітна плата на 01.01.2022) х 5 х 12992,56 грн. - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2021 рік). Отже розмір пенсії на виконання рішення №240/14442/22 з 01.06.2022 становить 12378,78 грн. (6186,32 грн х 2,50124 x 80%).
Водночас, слід зазначити, що за результатами розгляду справи №240/14442/22, у судовому рішенні вирішено питання про безпідставність застосування середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховано під час обчислення пенсії, визначеного як частка п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного року на середню заробітну плату (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року та становить 2,90126, оскільки такий розрахунок має бути здійснено у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Таким чином, під час проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 територіальне управління Пенсійного фонду України не вправі застосовувати середньомісячний коефіцієнт заробітної плати при обрахунку пенсії, з тих підстав, яким вже надано оцінку у судовому рішенні №240/14442/22, що набрало законної сили.
Разом з тим, судом вже вирішено спірні правовідносини між сторонами в межах розгляду справи №240/14442/22, однак Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в порушення, як мотивувальної, так і резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/1444/22, при здійсненні чергових перерахунків розміру пенсії продовжило застосовувати до пенсії ОСОБА_1 обмеження розміру пенсії, шляхом застосування середньомісячного коефіцієнта заробітної плати з урахуванням формули для обчислення пенсії встановленої Порядку № 1210.
Зважаючи на викладене, виплата пенсії ОСОБА_1 у розмірі 26602,38 грн, з яких 12378,78 грн - основний розмір пенсії на виконання рішення суду справі №240/14442/22 із застосуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та з урахуванням формули для обчислення пенсії, встановленої Порядком №1210, здійснено всупереч судовому рішенню у справі №240/14442/22, яким було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити пенсію з 01.06.2022, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Окрім того, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Корнєєвим М.М. було винесено постанову від 06.02.2024 ВП№71916402 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області штрафу у розмірі 5100 грн, яка була оскаржена Пенсійним органом до суду. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 у справі №240/3375/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Враховуючи викладені обставини, які підтверджується матеріалами адміністративної справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що обов'язок щодо повного та належного виконання рішення суду у справі №240/14442/22 у встановлений строк позивачем не виконано, що у свою чергу є самостійною підставою для накладення штрафу за невиконання рішення суду.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.