Постанова від 23.07.2024 по справі 600/1768/24-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1768/24-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов О.В.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

23 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до військової частина НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до Додатку 1, Додатку 14 Постанови № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік”;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та доплату його грошового забезпечення за період з 19.09.2022 по 06.07.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до Додатку 1, Додатку 14 Постанови № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік”.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року позовну заяву повернуто позивачеві з підстав пропуску строку звернення до суду.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави є неповажними.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.04.2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали, позивачем 30.04.2024 року подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій зазначив, що Закон України №2352-ІХ від 01.07.2022, яким змінено строк для звернення до суду у справах про виплату усіх сум, що належать працівникові при звільненні з необмеженого на тримісячний - не містить положень, які б поширювали свою дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі. Вказує, що правила обчислення строку звернення до суду працівника про стягнення належної йому заробітної плати визначаються за тими правилами, що були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.

Крім того вважає, що після внесення Законом №2352-ІХ змін, ч.2 ст. 233 КЗпП України не врегульовано питання щодо строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, а лише встановлено строк звернення до суду виключно у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні). Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 №2352-ІХ не передбачають особливої дії норм права для зміненої ним частини другої статті 233 КЗпП України, не містять жодних застережень щодо застосування цього закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.

Однак, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, позовну заяву повернуто позивачеві.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Положеннями ч.1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною 3 ст. 5 КАС України, встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Нормами ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Позивачем оскаржуюються дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у перерахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до Додатку 1, Додатку 14 Постанови № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” за період з 19.09.2022 року по 06.07.2023 року.

Згідно положень частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022 року, що набрав чинності 19.07.2022 року) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року (частина 1 статті 234 Кодексу законів про працю України в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022).

За змістом частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, що діяла до набрання чинності Закону № 2352-IX від 01.07.2022 року) було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

До набрання чинності Закону № 2352-IX від 01.07.2022 року (19.07.2022 року) діяла редакція ст. 233 КЗпП, згідно якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З дати набрання чинності Закону № 2352-IX від 01.07.2022 року законодавцем змінено правове регулювання в частині строку звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, а саме визначено тримісячний строк.

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в період з 12.09.2022 року по 06.07.2023 року ( день виключення зі списків особового складу військової частини).

08.09.2023 року Військовою частинною НОМЕР_1 оформлено Довідку-розрахунок №3747 нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за 12.09.2022 року, в якій зазначено, що Згідно абз.6 п. 7розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 07 червня 2018 року №260 грошове забезпечення ОСОБА_1 , виплачено з дня зарахування до списків особового складу частини та вступу в посаду, тобто з 12 вересня 2022 року.

На час звільнення позивача діяла редакція статті 233 КЗпП (зі зміна згідно Закону №2352-IX від 01.07.2022 року), якою визначено тримісячний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відтак, тримісячний строк звернення до суду з даним позовом належить обчислювати з дати отримання Довідки-розрахунку №3747 від 08.09.2023 року, в якій визначено суми, нараховані та виплачені позивачу.

Однак, позовна заява була скерована до суду засобами поштового зв'язку (згідно конверту відправлення) 17.05.2024 року, тобто з порушенням тримісячного строку, що визначений статтею 233 КЗпП.

Позивачем не надано суду жодних доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо звернення до суду у встановлений строк.

Згідно пунктів 1,9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За змістом частин 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.

Попередній документ
120579225
Наступний документ
120579227
Інформація про рішення:
№ рішення: 120579226
№ справи: 600/1768/24-а
Дата рішення: 23.07.2024
Дата публікації: 26.07.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.07.2024)
Дата надходження: 16.05.2024
Учасники справи:
головуючий суддя:
СУШКО О О
суддя-доповідач:
СУШКО О О
суддя-учасник колегії:
ЗАЛІМСЬКИЙ І Г
МАЦЬКИЙ Є М