Справа № 320/10758/23 Суддя першої інстанції: Парненко В.С.
23 липня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Шведа Е.Ю.,
суддів - Голяшкіна О.В., Заїки М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,-
У березні 2023 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ПФ в м. Києві) про:
- визнання протиправними дій ГУ ПФ в м. Києві щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату від 11.05.2011 №85а, починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 16.03.2020;
- зобов'язання ГУ ПФ в м. Києві перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату від 11.05.2011 №85а, починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 16.03.2020.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що надані для перерахунку пенсії довідки не містять відомостей щодо посади, на якій працював Позивач, довідка про заробітну плату не відповідає формі, затвердженої чинним законодавством, а відомості реєстру застрахованих осіб не містять інформації щодо роботи ОСОБА_1 на ТОВ «Трієс».
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що, всупереч висновків суду, обов'язок із сплати страхових внесків покладено на роботодавця і працівників не може нести відповідальності за його невиконання, перебування підприємства на тимчасово окупованій території унеможливлює покладення додаткового тягаря доказування на особу та дозволяє застосувати «Намібійські винятки» до цього спору, а довідка про розмір заробітної плати видана за формою, яка діяла до 2014 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 05.07.2024.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначену з 10.04.2020 на виконання рішення суду у справі №640/27390/20 (а.с. 77-78).
Матеріали справи свідчать, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.08.2021 про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 11.05.2011 № 85а, починаючи з моменту призначення пенсії, ГУ ПФ в м. Києві листом від 16.09.2021 № 24754-24586/Ф-02/8-2600/21 повідомило, що така довідка до заяви про призначення пенсії не подавалася (а.с. 87).
Водночас, Позивач зазначив, що вказана довідка була надіслана до Відповідача засобами поштового зв'язку разом із заявою від 10.09.2020(а не 16.03.2020).
Проте, листом від 25.09.2020 №2600-0314-8/136237 Відповідач повідомив Позивача, що заяву щодо призначення пенсії необхідно подати особисто або через представника за довіреністю, посвідченою нотаріально, або через уповноважену особу підприємства.
Рішенням Окружного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі №640/32040/21, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві розглянути та надати відповідь на заяву ОСОБА_1 від 10.09.2020 (вх. № 36022/8 від 22.09.2020) про перерахунок пенсії шляхом прийняття рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
На виконання цього судового рішення ГУ ПФ в м. Києві прийнято рішення від 10.02.2023 №262940003968, яким відмовлено у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за заявою від 10.09.2020 у зв'язку з відсутністю копій первинних документів, невідповідності довідки ТОВ «Трієс» від 11.05.2011 №85-а встановленій законодавством формі, відсутністю у довідці ТОВ «Трієс» від 11.05.2011 №85-ш відомостей про займану ОСОБА_1 посаду, а також відсутністю інформації про ТОВ «Трієс» в індивідуальних відомостях про Реєстру застрахованих осіб щодо Позивача (а.с. 89).
Аналогічні підстави відмови у перерахунку пенсії викладені у листі ГУ ПФ в м. Києві від 16.02.2023 №2600-0309-8/27491, яким повідомлено ОСОБА_1 про прийняте рішення про відмову у перерахунку пенсії (а.с. 90).
На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 40, 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки у наданих довідках відсутня інформація про посади, на яких Позивач працював за сумісництвом, довідка про заробітну плату складена не за чинною законодавчо встановленою формою, а в Реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про роботу ОСОБА_1 у ТОВ «Трієс».
З такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За змістом пп. 3 п. 2.1 Порядку №22-1 (у редакції, чинній на час подання заяви про призначення пенсії у березні 2020 року; а.с. 44) до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).
Пунктом 2.10 Порядку №22-1 (у згаданій редакції) передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Матеріали справи свідчать, що на підтвердження своєї роботи за сумісництвом у ТОВ «Трієс» у період з 02.01.1995 по 31.12.1999 ОСОБА_1 до ГУ ПФ в м. Києві були надані довідки цього товариства від 11.05.2011 №82-ш (а.с. 67), в якій зазначені реквізити наказів про прийняття на роботу та звільнення з неї, а також від 11.05.2011 №85а (а.с. 68), в якій зазначено розмір заробітної плати, яку отримував Позивач протягом періоду роботи за сумісництвом. При цьому у цій довідці вказано, що вона видана на підставі особових рахунків за 1995-1999 роки, а на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України (страхові внески).
Аналіз змісту довідки від 11.05.2011 №85а свідчить, що, всупереч позиції Відповідача, з якою помилково погодився суд першої інстанції, така довідка відповідає вимогам додатку 1 до п. 7 Порядку №22-1 у редакції, яка була чинною на час її видачі.
У контексті наведеного судова колегія звертає увагу, що, як правильно зазначає Апелянт, форма довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, на яку посилається Відповідач і яка чинна на час подання Позивачем заяви про перерахунок пенсії, ведена в дію з 29.08.2014 згідно редакції постанови Правління Пенсійного фонду України №13-1 від 07.07.2014, а тому отримати вищевказану довідку за новою формою неможливо, оскільки місто Донецьк з 07.04.2014 є тимчасово окупованою територією. Відтак посилання ГУ ПФ в м. Києві та Київського окружного адміністративного суду на не відповідність довідки про заробітну плату чинному законодавству суд апеляційної інстанції вважає помилковим, оскільки відомості довідки на момент видачі у 2011 році були чинними, а її зміст дає можливість встановити розмір заробітної плати.
З приводу аргументів Відповідача про те, що у довідках від 11.05.2011 №85-а та №85-ш відсутні відомості про посаду (професію), яку обіймав Позивач, судова колегія зазначає, що чинним на час видачі таких документів законодавством не було передбачено необхідності зазначення у довідках назви посади (професії), на якій працювала особа за сумісництвом.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що інформація, яка міститься у згаданих вище довідках, отримана з відомостей за 1996-1999 роки. Тобто, інформація, які зафіксована у довідці, випливає із змісту документів, які були складені до моменту тимчасової втрати контролю Україною над указаною територією. При цьому доказів щодо їх недостовірності Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти адміністративного позову, не надано.
Щодо посилання ГУ ПФ в м. Києві на те, що у Реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про сплату ТОВ «Трієс» страхових внесків щодо ОСОБА_1 за спірний період, суд апеляційної інстанції зазначає, що за сформованою Верховним Судом сталою практикою, обов'язок щодо сплати страхових внесків покладається на страхувальника; позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює (наприклад постанова від 29.03.2023 у справі № 240/4170/19).
Крім того, як вже було зазначено вище, положення Закону та Порядку №22-1 не містили обов'язкової вимоги щодо наявності індивідуальних відомостей про застраховану особу до 01.07.2000.
З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне підкреслити, згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
З огляду на викладене, а також зважаючи на гарантоване ст. 46 Конституції України право громадян на соціальний захист, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та зобов'язання ГУ ПФ в м. Києві здійснити з 10.04.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату від 11.05.2011 №85а з урахуванням раніше виплачених сум.
Водночас позовні вимоги про необхідність вчинення таких дій з 16.03.2020 задоволенню не підлягають, оскільки, як було встановлено раніше, пенсію Позивачу призначено з 10.04.2020 на підставі рішення суду, а не з 16.03.2020.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права та не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи документам, а відтак прийшов до помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог саме у повному обсязі. Наведені вище обставини є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти у ній нове, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Приписи ч. 3 ст. 139 КАС України визначають, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність зміни розподілу судових витрат і стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ в м. Києві на користь ОСОБА_1 витрат, пов'язаних із сплатою судового збору, в сумі 858,88 грн за подання позовної заяви та 1 610,40 грн за подання апеляційної скарги з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Частина судового збору в сумі 214,72 грн, сплачена за подання позовної заяви, може бути повернута відповідним судом як надміру сплачена у порядку, встановленому ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату від 11 травня 2011 року №85а.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 10 квітня 2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням довідки про заробітну плату від 11 травня 2011 року №85а з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 2 469 (дві тисячі чотириста шістдесят дев'ять) гривень 28 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Е.Ю. Швед
Судді В.О. Голяшкін
М.М. Заїка
Повний текст постанови складено та підписано 23 липня 2024 року.