П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 540/6710/21
Перша інстанція: суддя Токмілова Л.М.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними, зобов'язання провести нарахування та виплату суддівської винагороди,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області провести перерахунок суддівської винагороди судді Куйбишевського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 року по 27.08.2020 року (за виключенням днів відпустки у вказаному періоді), обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов'язкових платежів.
29.09.2023 Одеським окружним адміністративним судом по справі №540/6710/21 видано виконавчий лист.
21.05.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) надійшла заява про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій заявник просив встановити чи змінити спосіб і порядок виконання рішення шляхом заміни зобов'язання здійснити перерахунок та виплату суддівської винагороди на стягнення з Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суми у розмірі 96161,05 грн.
В обґрунтування заяви державний виконавець зазначив, що боржник виконав рішення суду частково, а саме: здійснив перерахунок та нарахування суддівської винагороди, але не здійснив її виплату стягувачу через відсутність коштів, а встановлений порядок виконання цього рішення суду не дозволяє йому вжити примусові заходи щодо стягнення цих коштів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 у задоволенні заяви Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №540/6710/21 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та задовольнити заяву про про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що боржник виконав рішення суду частково, а саме: здійснив перерахунок та нарахування суддівської винагороди, але не здійснив її виплату стягувачу через відсутність коштів, а встановлений порядок виконання цього рішення суду не дозволяє йому вжити примусові заходи щодо стягнення цих коштів.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, наведеними в ухвалі суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
При цьому положеннями ч. 1 ст. 370 КАС України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
Частини 1, 3 стаття 378 КАС України визначає, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Колегія суддів вважає, що такі заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Вказана норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Під зміною способу та порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим судом. Спосіб та порядок виконання рішення суду може бути змінений за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів.
Під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.
В заяві державний виконавець вказав, що у Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №73194987 з примусового виконання вимог виконавчого листа №540/6710/21, виданого 29.09.2023 Одеським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області провести перерахунок суддівської винагороди судді Куйбишевського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 року по 27.08.2020 року (за виключенням днів відпустки у вказаному періоді), обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов'язкових платежів.
У листі від 16.05.2024 №08-03/29647 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області зазначено, що на виконання рішення суду по справі №540/6710/21 на користь судді ОСОБА_1 має бути сплачена сума різниці між нарахованою та виплаченою суддівською винагородою за період з 18.04.2020 року по 27.08.2020 року, яка становить 96 161,05 грн. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333 “Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету”, з 2023 року виплати на виконання судових рішень за позовами суддів на їх користь згідно із законодавством, здійснюються за кодом економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2730 “Інші виплати населенню”. У 2024 році видатки за КЕКВ 2730 “Інші виплати населенню” за бюджетною програмою КПКВК 0501020 “Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя” на зазначену мету територіальному управлінню не затверджені. Враховуючи викладене, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області не має можливості у теперішній час виконати вимогу державного виконавця про проведення перерахунку суддівської винагороди судді Куйбишевського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 .
В спірному випадку відсутні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідно, судом не встановлено підстав, передбачених частиною третьою статті 378 КАС України, для зміни способу або порядку виконання судового рішення в цій справі.
Як правильно вказав суд першої інстанції, судом не здійснювався розрахунок належної позивачеві доплати, а тому змінивши спосіб виконання судового рішення із зобов'язання нарахувати та виплатити суддівську винагороду в належному розмірі на стягнення конкретної суми такої доплати, однозначно свідчитиме про зміну судового рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом судового дослідження при розгляді справи по суті. Наведені міркування є самостійними та достатніми для відмови в задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення.
Обставини, на які посилається апелянт, як підстави для зміни способу і порядку виконання рішення, не є такими обставинами у розумінні частини третьої статті 378 КАС.
Як вказує сам апелянт, боржник виконав рішення суду частково, а саме: здійснив перерахунок та нарахування суддівської винагороди, але не здійснив її виплату стягувачу через відсутність коштів
Невиконання або не належне виконання судового рішення є підставою для звернення Позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, яка регулює питання визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, а не для зміни способу або порядку виконання такого рішення.
Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що зміна способу і порядку виконання рішення суду у даній справі про зобов'язання пенсійного органу здійснити виплату на стягнення такої виплати фактично є зміною резолютивної частини рішення та вирішенням позовних вимог, які не було заявлено при поданні позовної заяви, а відтак є неможливою.
Зазначені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №540/6710/21.
Керуючись ст. ст. 243, 294, 311, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України,
Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року по справі № 540/6710/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький