23 липня 2024 року м.Дніпросправа № 340/1393/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі № 340/1393/24 (суддя Науменко В.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
07 березня 2024 року, засобами поштового зв'язку, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач) щодо зменшення позивачу розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати позивачу з 01 січня 2018 року пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу, на підставі ч.2 ст.123 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом процесуальних норм, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, позивач просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що непроведення виплати належної суми пенсії, яке відбулось з вини державного органу, не може обмежуватись будь-яким строком. Вказує, що позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії не лише за минулий період, а також на майбутні виплати.
Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача.
Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів розглядає апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, в порядку письмового провадження у відповідності до ч.2 ст.312 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та встановлено позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано заяву про поновлення строку на звернення до суду, в якій позивач вказував на необізнаність до 15.02.2024 року (отримання листа у відповідь на заяву до ПФУ) стосовно зменшення відсоткового значення грошового забезпечення відповідачем. Зазначав, що виплати належної суми військової пенсії, яке відбулось з вини державного органу, не може обмежуватись будь-яким строком.
На переконання суду першої інстанції позивач не надав суду доказів та не навів об'єктивних та переконливих причин, які завадили позивачу надіслати йому заяву до суду у строк, встановлений ст.122 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.169 КАС України).
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з вимогами ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Також п.1 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
В даному спорі позовні вимоги стосуються зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати позивачу з 01 січня 2018 року пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Колегія суддів звертає увагу, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
У постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 колегія суддів дійшла висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Таким чином, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що отримання позивачем листа відповідача від 15.02.2024 у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку.
Слід зазначити, що згідно ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві та апеляційній скарзі зазначено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Щодо твердження позивача про те, що перерахунок та виплата пенсії не проведені своєчасно та у повному обсязі з вини органу Пенсійного фонду України, тому позовні вимоги щодо проведення виплат з 01 січня 2018 року з урахуванням виплачених сум, в силу приписів частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», підлягають задоволенню без обмеження строком, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій проводиться без обмеження строком у випадку, коли такий перерахунок не був проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.
Зважаючи на те, що спірним у цій справі є правомірність зменшення при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року відсоткового показника призначеної пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення, а не визнання за позивачем права на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру видів грошового забезпечення чи введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, колегія суддів зазначає, що на спірні правовідносини не поширюються приписи частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Проте, колегія суддів зазначає, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли з 01.01.2018, а з цим позовом звернувся лише 07.03.2024, тобто, позивачем пропущений, передбачений ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду з цим позовом за період з 01.01.2018 по 06.09.2023.
Позовні вимоги за період з 07.09.2023 по дату звернення до суду першої інстанції заявлені в межах строку звернення до суду з адміністративним позовом, але судом першої інстанції не надано оцінку цим обставинам при вирішенні питання про повернення позовної заяви.
Із врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки судом першої інстанції не досліджено сукупність обставин справи та не надано оцінки всьому спірному періоду заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових та передчасних висновків про наявність підстав для повернення позовної заяви.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, оскаржену ухвалу - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.311, п.п.1,4 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325, 328,329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі № 340/1393/24 - скасувати.
Справу № 340/1393/24 направити для продовження розгляду до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскаржена не підлягає.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак