17 липня 2024 року м.Дніпросправа № 160/6383/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі №160/6383/24 (суддя Бондар М.В., справа розглянута в письмовому провадженні) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними, скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач) з безпідставного нарахування та прийняття рішення про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 23 978,45 грн;
- скасувати постанову Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19.02.2024 б/н про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.
Позовна заява обґрунтована тим, що Верхньодніпровським ВДВС винесено постанову про стягнення виконавчого збору з позивача за примусове виконання рішення про стягнення аліментів в межах виконавчого провадження № 49800335 від 13.01.2016. Позивач зазначає, що фактично ніякого примусового виконання рішення не відбувалося, а аліменти позивач сплачував добровільно і особисто стягувачу ОСОБА_2 , про що свідчать її заяви, подані відповідачу, в тому числі про відсутність заборгованості по аліментам. Також, позивач зазначає, що копію вказаної постанови йому не вручено, на адресу позивача вона не направлялася. При цьому, примусове виконання по оскаржуваній постанові про стягнення з позивача виконавчого збору розпочалося 21.02.2024 - одразу в день відкриття провадження. 21.02.2024 арештовано рахунки позивача та списано з них усі наявні кошти. Позивач наголошує, що відповідач безпідставно вважає заборгованістю зі сплати аліментів весь період перебування у відповідача виконавчого документа, починаючи з 11.01.2016 (з дати відкриття виконавчого провадження) по 21.02.2024 (дата повернення виконавчого документа стягувачу). Заборгованість існувала лише за 6 місяців, наявність якої державний виконавець навіть в межах цього строку не перевірив, жодних дій по її ліквідації не здійснив, що є доказом того, що примусове виконання рішення про стягнення аліментів відповідачем не здійснювалося.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року адміністративний позов позивача задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову позивачу у задоволенні його адміністративного позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було враховано того, що в матеріалах виконавчого провадження відсутнє документальне підтвердження сплати позивачем аліментів та станом на 18.03.2024 жодної квитанції про сплату аліментів ОСОБА_2 , або заяви про отримання аліментів стягувачем ОСОБА_2 за період з 13.01.2016 по 31.01.2024, позивачем до відповідача надано не було. Заборгованість по аліментам станом на 31.01.2024 становила 239784,50 грн.. 16.02.2024 стягувачем ОСОБА_2 до Верхньодніпровського ВДВС надано заяву про повернення виконавчого документу без подальшого виконання. 19.02.2024 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника в розмірі 23978,45 грн на підставі розрахунку про його нарахування від 31.01.2024, оскільки за період з 13.01.2016 по 31.01.2024 до відповідача документальних підтверджень про сплату аліментів надано не було. 21.02.2024 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування. Відповідач вважає, що дії державного виконавця відповідали вимогам закону, є правомірними, а отже підстави для скасування оскарженої позивачем постанови були відсутні.
Позивач направив письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві стверджує, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а доводи скаржника безпідставними. Просить залишити рішення суду у даній справі без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.01.2016 державним виконавцем Мелюс О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49800335 з примусового виконання виконавчого листа №173/1907/15-ц, виданого 14.12.2015 Верхньодніпровським райсудом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 16.09.2015 року і до повноліття дитини (а.с. 97).
24.06.2020 стягувачем до Верхньодніпровського ВДВС надано заяву, в якій ОСОБА_2 зазначала, що за період з 01.12.2019 по 31.05.2020 ОСОБА_2 аліменти не отримувала. Тому, ОСОБА_2 просила Верхньодніпровський ВДВС видати довідку про неотримання аліментів за вказаний період (а.с. 102).
01.07.2020 Верхньодніпровським ВДВС складено довідку №155/13.31-64 про те, що ОСОБА_2 не отримувала аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від ОСОБА_1 за період з 01.12.2019 по 31.05.2020, згідно з виконавчим листом №173/1907/15-ц, виданим 14.12.2015 Верхньодніпровським районим судом (а.с. 103).
14.02.2024 стягувачем до Верхньодніпровського ВДВС надано заяву, в якій ОСОБА_2 просила повернути без подальшого виконання виконавчий лист №173/1907/15-ц, виданий 14.12.2015 Верхньодніпровським райсудом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . В заяві ОСОБА_2 зазначила, що заборгованість станом на 14.02.2024 відсутня; претензій до боржника не має; претензій до виконавчої служби не має.
Комісією в складі завідувача сектору з надання соціальних послуг ВСЗН НСР ОСОБА_4 , головного спеціаліста сектору ОСОБА_5 та спеціаліста І категорії сектору ОСОБА_6 складено акт обстеження житлово-побутових умов проживання №53 від 01.03.2024 в тому, що 01.03.2024 обстежені житлово-побутові умови проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 фактично проживають за даною адресою (а.с. 13).
Відповідачем складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 за період з вересня 2015 по січень 2024, з якого випливає, що позивачем за період з вересня 2015 по січень 2024 аліменти не сплачувались; сукупний розмір заборгованості станом на 31.01.2024 складає 239784,50 грн (а.с. 108-111).
19.02.2024 державним виконавцем Верхньодніпровського ВДВС Квашею О.М. винесено постанову у ВП №49800335 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 23978,45 грн (а.с.75).
21.02.2024 державним виконавцем Верхньодніпровського ВДВС Квашею О.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №49800335.
21.02.2024 державним виконавцем Верхньодніпровського ВДВС Квашею О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №74215869 з виконання постанови №б/н, виданої 19.02.2024 Верхньодніпровським ВДВС про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 23978,45 грн.
21.02.2024 державним виконавцем Верхньодніпровського ВДВС Квашею О.М. винесено постанову про арешт коштів боржника та накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 24347,45 грн.
Відповідач вказав, що 23.02.2024 на депозитний рахунок Верхньодніпровського ВДВС надійшли грошові кошти у загальному розмірі 6741,00 грн, які були примусово списані з арештованих рахунків боржника. 23.02.2024 грошові кошти примусово списані із боржника у загальному розмірі 6741,00 грн.: 69,00 грн. витрати виконавчого провадження (користування АСВП), перераховані платіжною інструкцією №6738 від 23.02.2024; 300,00 грн. витрати виконавчого провадження, перераховані платіжною інструкцією №6739 від 23.02.2024; 6372,00 грн виконавчий збір, перерахований платіжною інструкцією №6799 від 26.02.2024.
Позивач не згоден з постановою державного виконавця від 19.02.2024, якою з позивача, як боржника у виконавчому провадженні, стягнуто виконавчий збір, а тому звернувся до суду з позовом про її скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржена постанова відповідача про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 23978,45 грн є передчасною; винесеною необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено, недобросовісно і нерозсудливо; без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, внаслідок чого є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується, враховуючи наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VІІІ “Про виконавче провадження” (далі - Закон №1404-VІІІ).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1404-VІІІ, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Частиною 2 статті 27 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Згідно з частиною 4 статті 27 Закону №1404-VІІІ, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов'язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.
Тобто, під час примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів, державний виконавець зобов'язаний нарахувати суму виконавчого збору із суми заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, проте постанова про стягнення виконавчого збору виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.
До матеріалів справи відповідачем надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з вересня 2015 по січень 2024, з якого вбачається, що сукупний розмір заборгованості станом на 31.01.2024 складає 239784,50 грн (а.с. 108-111).
Відповідно, на підставі такого розрахунку заборгованості і був здійснений розрахунок суми виконавчого збору у розмірі 23978,45 грн.
В той же час, суд встановив, що з матеріалів виконавчого провадження ВП №49800335 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 аліментів вбачається, що в межах виконавчого провадження жодних стягнень аліментів не проводилось.
Про наявність заборгованості позивача зі сплати аліментів свідчить лише довідка Верхньодніпровського ВДВС №155/13.31-64 від 01.07.2020 про те, що ОСОБА_2 не отримувала аліменти на утримання дитини від ОСОБА_1 за період з 01.12.2019 по 31.05.2020 (а.с. 103).
14.02.2024 стягувачем ОСОБА_2 до Верхньодніпровського ВДВС надано заяву, в якій ОСОБА_2 просила повернути без подальшого виконання виконавчий лист та зазначила, що заборгованість зі сплати аліментів станом на 14.02.2024 відсутня.
Отже, досліджені докази підтвердили наявність за позивачем заборгованості зі сплати аліментів лише в період з 01.12.2019 по 31.05.2020, тобто протягом шести місяців.
Норми ж частини 2 та абзацу 2 частини 4 статті 27 Закону №1404-VІІІ передбачають нарахування виконавчого збору за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців у розмірі 10 відсотків заборгованості із сплати аліментів.
Будь-яких інших належних доказів існування у позивача як боржника у виконавчому провадженні заборгованості зі сплати аліментів відповідачем суду не надано.
З урахуванням викладеного, є вірними висновки суду, що оскаржена постанова від 19.02.2024 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 23978,45 грн є передчасною та такою, що винесена без з'ясування обставин, що мають значення для прийняття рішення, внаслідок чого є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують. Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 287, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі № 160/6383/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак