23 липня 2024 р.Справа № 545/4282/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за апеляційної скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17.06.2024 року по справі № 545/4282/23
за позовом ОСОБА_2
до Інспектора Департаменту патрульної поліції Малецької Мар'яни Петрівни , Департаменту патрульної поліції третя особа ОСОБА_1
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 17.06.2024 року по справі № 545/4282/23 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Інспектора Департаменту патрульної поліції Малецької Мар'яни Петрівни , Департаменту патрульної поліції третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_2 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17.06.2024 року по справі № 545/4282/23.
16.07.2024 р. від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 545/4282/23 - до розгляду (винесення рішення) у справі Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 14-2, частини п'ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 р. вікрито провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17.06.2024 по справі № 545/4282/23.
Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Суд має право зупинити провадження у справі в разі, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
У відповідності до частин 3-4 ст. 236 КАС України, суд не зупиняє провадження у справі: 1) у випадках, встановлених пунктами 1-3 частини другої цієї статті, якщо учасник справи веде справу через свого представника; 2) за клопотанням учасника справи, поданим після закінчення підготовчого провадження, якщо зазначені у клопотанні підстави для зупинення провадження виникли до закінчення підготовчого провадження і такий учасник справи знав або повинен був про них знати.
Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.
Так, в клопотанні про зупинення провадження у справі заявник просить зупинити провадження у справі № 545/4282/23 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційними скаргами ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України положень ч. 1 ст. 14-2, ч. 5 ст. 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У ч. 2 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, до правовідносин у цій справі підлягають застосуванню положення законодавства, які були чинними та діяли на час виникнення спірних правовідносин.
Предметом позову у цій справі є визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
При цьому, позивач зазначав, що однією з підстав його звернення у цій справі з позовом до суду є неправомірне застосування відповідачем положень ст. 279-1 і 14-2 КУпАП.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що на час прийняття відповідачем оскаржуваної постанови положення ст. 279-1 і 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення були чинними, неконституційними не визнавалися, а тому, підлягали застосуванню.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Так, колегія суддів приймає до уваги висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» та від 24 липня 2003 року у справі «Рябих проти Росії», відповідно до яких, одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини зазначав, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).
Крім того, зі змісту імперативних приписів п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України слідує, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами виключно, якщо рішення суду ще не виконане.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 березня 2021 року у справі № 295/4665/16-а.
Дослідивши матеріали справи та доводи клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів вважає, що підстави, які б перешкоджали подальшому розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції - відсутні.
Виходячи з вищевикладеного, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 236, 243, 248, 250, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 545/4282/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Чалий І.С.
Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Катунов В.В.