(ДОДАТКОВА)
24 липня 2024 року місто Київ
справа №219/1572/22
провадження№22-з/824/688/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
розглянув в порядку письмового провадження в м.Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Грицаєнко Олени Павлівни про ухвалення додаткового судового рішення
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-енергія» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за теплову енергію,-
Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 22 березня 2023 року частково задоволені позовні вимоги ТОВ «Бахмут-Енергія» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за теплову енергію.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бахмут-Енергія» заборгованість за надані послуги з теплової енергії за період з травня 2016 року по квітень 2019 року у розмірі 24 887,96 грн. та за період з квітня 2019 року по січень 2022 року у розмірі 11 224,26 грн..
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бахмут-енергія» судові витрати у розмірі 1506,13 грн..
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Грицаєнко О.П. подала апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 березня 2024 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Грицаєнко О.П..
Рішення Оболонського районного суду м.Києва від 22 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Бахмут - Енергія" заборгованість за надані послуги з теплової енергії за період з 01.01.2015 по 01.02.2022 в сумі 11224,26 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Бахмут-Енергія" судовий збір за подання позовної заяви в сумі 468,16 грн.
Стягнуто з ТОВ "Бахмут-Енергія" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3266,29 грн.
30 березня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Грицаєнко О.П. подала на електронну пошту Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить суд стягнути з ТОВ "Бахмут-Енергія" на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 226 грн. Заява підписана за допомогою ЕЦП.
В заяві зазначає, що правнича допомога в межах цивільної справи № 219/1572/22 надавалась відповідачці ОСОБА_1 Адвокатським об'єднанням "ДЖІ ЕН ЕС ПАРТНЕРС" в особі старшого партнера ОСОБА_2 , на підставі договору про надання правничої допомоги № 03/02-23 від 28 лютого 2023 року.
Розмір витрат відповідача в межах розгляду справи складає 20 000 грн..
На момент подання апеляційної скарги адвокатом були виконані наступні роботи відповідної вартості: вивчення матеріалів справи, підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву - 4 години (вартість виконаних робіт 8 000 грн.); підготовка та подання апеляційної скарги на рішення суду - 3 години (вартість виконаних робіт 6 000 грн.).
Понесені відповідачкою ОСОБА_1 витрати підтверджуються актом про надання послуг № 28/03-2024-1А від 28 березня 2024 року з детальним переліком правничої допомоги, що надавалася клієнту, обсягом витраченого часу та розрахунком загальної вартості такої допомоги та рахунком на оплату № 28/03-2024-1Р від 28 березня 2024 року, який підлягає оплаті протягом п'яти робочих днів з моменту його отримання ОСОБА_1 ..
Справа є середньої складності, оскільки потребувала аналізу норм законодавства та судової практики, здійснення математичних розрахунків.
Адвокатом було підготовлено та подано до судів першої та апеляційної інстанції низку процесуальних документів. Підготовка документів , а також аналіз позовної заяви та винесеного за результатами її розгляду рішення вимагали розробки правової позиції, пошук релевантного законодавства та судової практики.
Для надання правничої допомоги відповідачу в межах розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції було витрачено в загальній сукупності 10 годин.
Для відповідачки ОСОБА_1 справа має велике значення, адже стосується стягнення з неї значної суми коштів у розмірі 59 486,39 грн., що становить справжню матеріальну цінність для останньої, яка є вимушеною переселенкою через збройну агресію росії та втратила абсолютно все своє майно у м. Бахмут.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 березня 2024 року скасовано рішення Оболонського районного суду м.Києвіа та ухвалено нове, яким частково задоволено позовні вимоги, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ " Бахмут-Енергія" заборгованість у розмірі 11 224,26 грн.
Вважає, що витрати відповідачки ОСОБА_1 на оплату послуг, наданих адвокатом Грицаєнко О.П. згідно з актом про надання послуг № 28/03-2024-1А від 28 березня 2024 року, мають бути покладені па позивача ТОВ " Бахмут-Енергія" пропорційно до розміру вимог, у задоволенні яких відмовлено судом.
Відсоткове співвідношення задоволених позовних вимог у розмірі 11 224, 26 грн. та ціни позову у розмірі 59 486,39 грн. становить 18,87 %.
Відповідно відсоткове співвідношення позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, становить 81,13 %. Просить стягнути з позивача ТОВ " Бахмут Енергія" на користь відповідачки ОСОБА_1 16 226 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
2 квітня 2024 року представник ТОВ " Бахмут Енергія" подав до суду клопотання про зменшення розміру суми судових витрат.
В обґрунтування клопотання зазначив, що позивач не погоджується з зазначеною сумою судових витрат, оскільки представником відповідача не було надано доказів того, що зазначена сума дійсно була сплачена відповідачкою ОСОБА_1 .. Вважає, що визначений стороною відповідача розмір витрат не співвідноситься зі складністю справи, об'ємом проведеної адвокатом роботи. Просив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу або зменшити розмір таких витрат.
Оскільки справа була розглянута в порядку письмового провадження, питання ухвалення додаткового рішення вирішується судом також в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Статтею 29 Закону України «Про адвокатуру» визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 2 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 3 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 6 грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.
На виконання ч.8 ст. 141 ЦПК України, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Грицаєнко О.П. зробила відповідну заяву, у тексті апеляційної скарги зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести відповідачка у зв'язку з розглядом справи, складаються з витрат на професійну правничу допомогу , яка не буде перевищувати 20 000 грн. Представник відповідача заявила, що докази витрат, які має сплатити відповідачка у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Постанова Київського апеляційного суду прийнята 25 березня 2024 року, а протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення, 30 березня 2024 року на електронну пошту апеляційного суду представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Грицаєнко О.П. подано заяву та відповідні докази судових витрат відповідача.
Як убачається з матеріалів справи інтереси відповідачки ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції представляла адвокат Грицаєнко О.П. на підставі договору про надання правової допомоги від 28 лютого 2023 року №03/02-23 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1359567 від 6 березня 2023 року.
28 лютого 2023 року між відповідачкою ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням "ДЖІ ЕН ЕС ПАРТНЕРС" в особі старшого партнера ОСОБА_2 укладений договір про надання правничої допомоги № 03/02-23.
У пункті 4.3 договору сторони погодили, що вартість послуг за договором розраховується враховуючи погодинні ставки за роботу адвоката в 2023 році - 2 000 грн. за годину. Кожна не повна година роботи оплачується Клієнтом у розмірі вартості однієї повної години роботи за умови якщо робота виконувалася не менше тридцяти хвилин протягом такої години. Розміри індивідуальних погодинних ставок можуть переглядатися раз на рік з урахуванням індексу інфляції.
Після завершення надання правничої допомоги або її частини виконавець складає акт та надає його клієнту. В акті зазначаються послуги фактично надані виконавцем, розмір фактично витраченого часу (у випадку погодинних ставок), гонорару виконавця, а також розмір фактичних витрат. Після отримання акту виконавця про надання правничої допомоги клієнт зобов'язаний його погодити. Протягом п'яти календарних днів з моменту отримання акту клієнт має право висловити свої зауваження до змісту акту, про що повідомити виконавця в письмовій формі чи засобами електронного зв'язку. Якщо протягом п'яти календарних днів з моменту отримання клієнтом ату від останнього не надійдуть зауваження до його змісту, то такий акт вважається погодженим клієнтом (пункт 4.4. договору).
Згідно акту про надання послуг №29/03-2024-1А від 29 березня 2024 року, складеного АО "ДЖІ ЕН ЕС ПАРТНЕРС" в особі старшого партнера адвоката Грицаєнко О.П. та ОСОБА_1 , на виконання умов договору виконавець надав клієнту правничу допомогу, а саме:
6 березня 2023 року - підготовка та подання до Оболонського районного суду м.Києва клопотання про відкладення розгляду справи призначеного, на 22 березня 2023 року - витрачено 30 хвилин часу - вартість роботи 1000 грн.;
7 березня 2023 року - вивчення матеріалів справи, підготовка та подання до Оболонського районного суду м.Києва відзиву на позовну заяву ТОВ " Бахмут-Енергія" витрачено 4 години часу - вартість роботи 8 000 грн.;
22 березня 2023 року - підготовка та подання до Оболонскького ранного суду м.Києва заперечень на відповідь на відзив витрачено 1 годину часу - вартість роботи 2000 грн.
27 травня 2023 року - підготовка та подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Оболоснкього районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року у справі №219/1572/22 витрачено 3 години часу - вартість роботи 6 000 грн. ;
6 липня 2023 року підготовка та подання до Київського апеляційного суду додаткових пояснень - витрачено 1 годину часу - вартість робіт 2000 грн.;
Підготовка та подання до Київського апеляційного суду заяви про ухвалення додаткового рішення (в частині розподілу судових витрат) - витрачено 30 хвилин часу - вартість робіт 1000 грн.
Загальна вартість наданих послуг складає 20 000 грн.
Доказів оплати зазначених послуг не надано, проте Верховний Суд у своїй постанові від 28 вересня 2021 року у справі №160/12268/19 виклав правовий висновок, відповідно до якого витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено.
Представник позивача ТОВ " Бахмут-Енергшія" у клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу, зазначив про неспівмірнність із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та витраченого часу.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.
З урахуванням конкретних обставин справи, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Враховуючи те, що правова позиція сторони відповідача у справі у суді першої та апеляційної інстанції не змінювалась, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулюють спір у справі та документи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовувала вимоги та інші обставини, а також приймаючи до уваги заяву представника позивача ТОВ " Бахмут -Енергія", колегія суддів дійшла висновку про те, що відшкодування заявлених представником відповідача витрат у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт.
Крім цього, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених ч. 3 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу у розрахунку сторони відповідача пропорційно до розміру вимог, у задоволенні яких судом відмовлено ( у сумі 16226 грн.) за складання відзиву на позов, заперечень на відповідь на відзив, складання апеляційної скарги та заяв з процесуальних питань (з урахуванням їх обсягу та наповнення змісту) не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва.
Колегія суддів вважає, що з огляду на подані представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Грицаєнко О.П. процесуальні документи, доказове наповнення матеріалів справи та їх об'єм, враховуючи складність справи (яка розглянута в спрощеному позовному провадженні, з ціною позову 59 486,39 грн.) та виконані роботи, розгляд справи в суді апеляційної інстанції в порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України, критерії обґрунтованості та пропорційності витрат відповідача до предмету спору (ч.3 ст. 141 ЦПК України), критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, принципів співмірності та розумності судових витрат, а також приймаючи до уваги клопотання представника ТОВ "Бахмут-Енергшія" про зменшення розміру витрат, обґрунтованими та справедливими є витрати відповідача на правничу допомогу у розмірі 4000 грн..
Керуючись ст. ст. 62, 81, 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 4000 гривень.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус