1[1]
Номер справи: 752/15290/23
Номер провадження: 33/824/188/2024
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
19 січня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Новікової В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07 вересня 2023 року,
Відповідно до постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07 вересня 2023 року,
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Як встановлено постановою судді, 12 липня 2023 року, о 18 год. 17 хв., по пров. Віто-Литовському, буд. 6, в м. Києві, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Skoda» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, у встановленому законом порядку ОСОБА_1 , відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 07 вересня 2023 року щодо нього скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова суду є незаконною, необґрунтованою, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Зокрема, як зазначає апелянт, суд не взяв до уваги, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як стверджує апелянт, причина зупинки автомобіля, працівниками поліції не повідомлялась, про проведення відеозйомки, запису на боді-камеру не повідомили, на відео не зафіксовано моменту руху та зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Також, як зазначає апелянт, суд першої інстанції не тільки не надав уваги жодному з наведених у скарзі фактів, а й взагалі не досліджував дотримання процедури проведення огляду на стан сп'яніння, відхилив доводи про порушення поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП під час проведення огляду. Так, апелянт зазначає, що не відмовлявся від проходження огляду в найближчому медичному закладі охорони здоров'я, але працівники поліції пропонували проїхати в КНП КМНКЛ «Соціотерапія», за адресою вул. Петра Запорожця, 20, в м. Київ, що знаходиться на відстані 21 км від місця зупинки, а тому вважає такі дії поліцейських свідчать про їх намагання здійснити тиск на особу та примусити написати відмову від проходження такого огляду.
Крім того, апелянт зазначає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія, однак у порушення вимог, свідків залучено взагалі не було.
Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції, безпідставно послався як на доказ по справі, на відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського, який є додатком до протоколу, складеним з численними порушеннями КУпАП, а відсутність безперервного відеозапису ставить під сумнів законність проведених поліцейським процесуальних дій.
На думку апелянта, суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені порушення з боку працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та безпідставно визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Новікової В.О., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та доводи його апеляційної скарги вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, обґрунтовуючи свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя Бондаренко Г.В. послалась на те, за результатами дослідження матеріалів справи, в тому числі перегляду в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського, встановлено, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, повідомив поліцейським, що вживав наркотичний засіб 10 днів назад, та на вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в кінці відмовився.
Разом з тим, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції встановив, що наведені вище висновки судді, так само як і докази, що зібрані по справі, в тому числі матеріали відеозапису, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 499067 від 12 липня 2023 року, складеному щодо ОСОБА_1 , не дають підстав вважати, що оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, з огляду на таке.
Зокрема, як встановлено під час апеляційного розгляду протокол про адміністративне правопорушення, який було складено щодо ОСОБА_1 , а також інші докази, на які суддя послалась в оскаржуваній постанові, як окремо, так і в сукупності, не можуть бути визнані належними та допустимими, а відтак служити підтвердженням вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, зокрема які наведені у п. 4 розділу І цієї Інструкції.
Як передбачено п. 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, як передбачено п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі - Інструкція від 07.11.2015 року № 1395), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Зважаючи на вказані вище положення законодавства, а також обставини, які зафіксовані на відеозапису, матеріали якого долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що дії працівників поліції, які передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не відповідали вимогам законодавства та носили провокаційний характер, оскільки після надання ОСОБА_1 згоди на проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, поліцейські не тільки не забезпечили проведення такого огляду, а й постійно схиляли ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, як на місці зупинки транспортного засобу, так і під час доставки останнього до КМНКЛ «Соціотерапія» .
Більш того, переглядом відеозапису під час апеляційного розгляду встановлено, що він двічі переривається на значний час (до 20-ти хв. і більше), в тому числі перед тим, коли відносно ОСОБА_1 було складено протокол за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що не дозволяє спростувати доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що на нього чинився тиск з тією метою, що б він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тому якщо така відмова і мала місце, то вона не може вважатися добровільною, оскільки матеріали справи не містять даних про те, що останній свідомо, без будь-якого примусу, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Такі дії поліцейського та складені в подальшому матеріали про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, дозволяють зробити висновок про те, що поліцейський, який складав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та інші матеріали, не дотримався порядку, передбаченого відповідними Інструкціями та положеннями ст. 266 КУпАП, а тому, в силу вимог ч. 5 цієї статті, огляд останнього на стан наркотичного сп'яніння, який розпочався з моменту виявлення підстав для його проведення, слід вважати недійсним, оскільки він був проведений з порушенням вказаної вище статті.
Вищенаведені обставини переконливо свідчать про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містять у собі належних та допустимих доказів, які б, поза розумним сумнівом, підтверджували вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому посилання в оскаржуваній постанові на досліджені в судовому засіданні докази, без їх належного аналізу та оцінки, яка б відповідала вимогам ст. 252 цього Кодексу, не можуть служити підставою для визнання оскаржуваної постанови судді законною та обґрунтованою.
За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягаєзадоволенню, а постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07 вересня 2023 року - скасуванню, із закриттям провадження у справі щодо ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07 вересня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо нього - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Бондаренко Г.В.