Справа №757/12351/24 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/3547/2024 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
22 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві питання про прийняття апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.03.2024, -
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.03.2024 у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , яка полягає у не розгляді клопотання у кримінальному провадженні №12022000000001098 від 08.11.2022, відмовлено.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що важливою умовою під час розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування із врахуванням правил судового розгляду, передбачених статтями 318-380 КПК України, є участь особи, що звернулася до суду зі скаргою, оскільки законодавець передбачив обов'язковість її участі у судовому засіданні, на що прямо вказано у ч.3 ст. 306 КПК України. Особі, що звертається зі скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, оскільки особа, яка подала апеляційну скаргу, будучи належним чином повідомленим про розгляд скарги, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань або заяв від нього не надходило, отже апеляційну скаргу не підтримав, у зв'язку з чим слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги.
Захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність рішення суду вимогам ст. 370 КПК України, просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.03.2024 за його скаргою на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України щодо розгляду клопотання про проведення допиту в режимі відеоконференції вих. №369-К/24 від 28.02.2024 скасувати; визнати бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 в рамках кримінального провадження провадженні №12022000000001098 від 08.11.2022, яке полягає у тому, що ним не було розглянуто клопотання про проведення допиту підзахисного в режимі відеоконференції вих. №369-К/24 від 28.02.2024 ОСОБА_7 протиправною; зобов'язати слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 розглянути клопотання про проведення допиту підзахисного в режимі відеоконференції вих. №369-К/24 від 28.02.2024 ОСОБА_7 та прийняти відповідне рішення.
В судове засідання, будучи належним чином повідомленими, сторони неодноразово не з'явились.
Вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , яка полягає у не розгляді клопотання у кримінальному провадженні №12022000000001098 від 08.11.2022.
Зазначена скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 була розглянута слідчим суддею по суті відповідно до вимог ст. 306 КПК України, з прийняттям рішення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України про відмову у задоволенні скарги.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. При цьому згідно з положеннями ст. 24, ч. 3 ст. 392 КПК України, забезпечення гарантованого права на оскарження процесуальних рішень слідчого судді здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, у частині 1 статті 309 КПК України наведено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування. Крім того, відповідно до вимог частини другої цієї статті, під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Більш того, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачає,що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Натомість, системний аналіз зазначеної норми Конституції України засвідчує, що забезпечення права на апеляційний перегляд виникає після розгляду справи (кримінального провадження) по суті.
Таким чином, ухвала слідчого судді, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , яка полягає у не розгляді клопотання у кримінальному провадженні №12022000000001098 від 08.11.2022, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, оскільки слідчий суддя не відмовив у відкритті провадження за скаргою, не повернув її, а розглянув скаргу по суті з прийняттям рішення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України.
Окрім того, про неможливість оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва безпосередньо зазначено і в самому тексті ухвали.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подана на рішення слідчого судді, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Нормами чинного кримінального процесуального закону України, зокрема, ч. 4 ст. 399 КПК України передбачена можливість судді-доповідача відмовити у відкритті провадження в тому разі, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, при цьому, на вирішення апеляційної скарги по даній категорії проваджень законодавцем визначено 72 години. Проте, протягом вказаного часу, витребувані з Печерського районного суду м. Києва матеріали судового провадження до суду апеляційної інстанції не надійшли, а тому, з метою дотримання строків розгляду даної категорії провадження, було призначене судове засідання.
При цьому, питання про те, яке рішення в такій ситуації має постановити колегія суддів за наслідками обговорення питання про можливість розгляду апеляційної скарги, чинними нормами КПК України не передбачено.
Згідно висновків, викладених в Постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа № 755/10061/18), та в Ухвалі об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа № 569/17036/118), зазначено, що рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку встановлення вже в ході розгляду провадження в апеляційному порядку того, що скаргу подано на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційне провадження, підлягає закриттю.
Тож, враховуючи наведені правові висновки Верховного Суду, які, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року є обов'язковими для застосування, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.03.2024.
Керуючись ст. 399 КПК України, колегія суддів
постановила:
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.03.2024, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , яка полягає у не розгляді клопотання у кримінальному провадженні №12022000000001098 від 08.11.2022.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4