Справа № 760/14913/22
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/7435/2024
23 липня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року у складі судді Зуєвич Л.Л.,
у цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,-
У жовтні 2022 року приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі ПрАТ "АК "Київводоканал") звернулося у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.08.2014 в газеті "Хрещатик" № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариствам "Акціонерна компанія "Київводоканал", що перейменоване на приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем).
Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору.
У разі відмови споживача від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ "АК "Київводоканал", для оформлення припинення надання цих послуг.
Відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг квартири АДРЕСА_1 , до якої позивач надає житлово-комунальні послуги з постачання холодної води та водовідведення.
Проте відповідач, в порушення умов Договорів та вимог, що передбачені наведеними ще нормативними актами, зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період 01 липня 2014 року по 31 липня 2021 року житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не виконав належним чином, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 8 931 грн 82 коп, яка підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості.
Отже, розмір заборгованості відповідача за надані житлово-комунальні послуги складає:
- 8 931 грн 82 коп заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
- 80 грн 64 коп заборгованості зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку;
- 23 грн 45 коп заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування, що разом складає 9 035 грн 91 коп.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПрАТ «АК «Київводоканал» посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення районного суду в частині відмови та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у позивача відсутні підстави для нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з липня 2014 року по листопад 2020 року, оскільки відповідач набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 , 20.11.2020 з дати отримання свідоцтва на спадщину.
Також скаржник вказав, що Верховний Суд у справі № 401/710/15-ц від 15.03.2018, наголосив, що прийнявши спадщину, відповідач набув право на квартиру, успадкувавши також права та обов'язки спадкодавця. Тому незалежно від того, чи отримав відповідач свідоцтво про право на спадщину, чи здійснив реєстрацію права власника на успадковане нерухоме майно, він має належним чином утримувати майно, що належить йому.
З урахуванням указаного скаржник вказав, що правовідносини, які виникли між позивачем та боржником (який помер), після його смерті та які стосуються сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги, трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між позивачем та спадкоємцем боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 з 14.09.2018 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 33).
05.08.2014 в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «АК «Київводоканал», що перейменоване на ПрАТ «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж (а.с. 9).
З копії договору купівлі-продажу квартири від 31.07.2021 убачається, що ОСОБА_1 (Продавець), продала квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 30,2 кв. м, яка складається з 2-ох житловий кімнат, ОСОБА_2 (Покупець) (а.с. 17-18).
За змістом п. 1 вказаного Договору відчужувана квартира належить продавцю на підставі:
- 1/2 частини квартири - Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20.11.2020 П'ятою державною нотаріальною конторою, за реєстровим № 8-675.
- 1/2 частини квартири - Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20.11.2020 П'ятою державною нотаріальною конторою, за реєстровим № 8-676.
Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору (а. с. 10).
Вказано, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ "АК "Київводоканал", для оформлення припинення надання цих послуг.
Також у справні наявна довідка про заборгованість та розрахунок заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за період з липня 2014 року по липень 2021 року (а.с. 14-16).
Задовольняючи позов частково, районний суд виходив з того, що доказів того, що відповідачка набула право власності на відповідний об'єкт нерухомості або проживання та, відповідно, споживання комунальних послуг до 20.11.2020, матеріали справи не містять, а тому у позивача відсутні правові підстави для нарахування саме на заборгованості за період з липня 2014 по листопад 2020 року оскільки матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 у зазначений період була споживачем комунальних послуг.
З такими висновками колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.
Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Правовідносини пов'язані зі стягненням заборгованості з житлово-комунальних послуг, а також стягнення заборгованості з спадкоємців врегульовані нормами ЦК України. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (далі Закон).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
В порядку п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення відносяться до комунальних послуг.
Виходячи з визначення наданим у п. п. 2, 6, 13 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) може бути індивідуальний або колективний. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Частиною 3 цієї статті також визначено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
В порядку ч. 2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правовідносини щодо права власності і переходу права власності в порядку спадкування регулюються нормами ЦК України
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Положеннями ст. 1282 ЦК України визначений порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців.
Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно із ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
В порядку ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).
В порядку ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до вимог п. 4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).
У Постанові від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц Верховним Судом вказано на те, що прийнявши спадщину відповідач набув право на квартиру, успадкувавши також права та обов'язки спадкодавця. Тому незалежно від того чи отримав відповідач свідоцтво про право на спадщину, чи здійснив реєстрацію права власника на успадковане нерухоме майно, він має належним чином утримувати майно, що належить йому.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правову позицію, згідно з якою суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51)).
З наведених обставин справи вбачається, що позивачем надаються послуги з постачання води та водовідведення за адресою в буд. АДРЕСА_1 .
У межах даного предмета спору доказуванню підлягали обставини, пов'язані з встановленням обставин наявності: договірних правовідносин між сторонами у справі; права у позивача і зобов'язань відповідача у справі щодо сплати заборгованості за спожиті послуги за період з 01 липня 2014 року по 31 липень 2021 року у заявленому позивачем розмірі.
За даними наявними в матеріалах справи відповідачка набула право власності квартиру АДРЕСА_1 на підставі:
- 1/2 частини квартири - Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20.11.2020 П'ятою державною нотаріальною конторою, за реєстровим № 8-675.
- 1/2 частини квартири - Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20.11.2020 П'ятою державною нотаріальною конторою, за реєстровим № 8-676.
Відповідно до положень ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Отже, квартиру, у якій спадкодавець користувався житлово-комунальними послугами та за наслідком неоплати яких виникла заборгованість, успадкувала відповідачка по справі. Також відповідачка, прийнявши спадщину, зобов'язана утримувати отримане у спадок майно.
Згідно ст. ст. 1268,1297 ЦК України, отримання свідоцтва про право на спадщину та проведення його державної реєстрації спадкоємцем, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, є обов'язком спадкоємця. Однак, незалежно від часу прийняття спадщини воно належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Отже, до дати відчуження - 31.07.2021 відповідачка була власником квартири.
З долученого до справи позивачем розрахунку, вбачається, що за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2021 року було здійснено нарахування заборгованості, в розмірі 12 282 грн 83 коп, яка складається із заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 9 035 грн 91 коп; 3 % річних у розмірі 755 грн 18 коп та інфляційні втрати, у сумі 2 491 грн 74 коп.
Таким чином, відмова у задоволенні вимог в повному обсязі є необґрунтованою.
Зазначене свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність у відповідачки обов'язку щодо сплати заборгованості, яка виникла до дати отримання нею свідоцтва про право на спадщину за законом.
Отже, матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 отримано у спадок нерухоме майно, спадкодавцем якого спожито житлово-комунальні послуги із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, проте їх не оплачено за період з 01 липня 2014 року до дати смерті, а також спадкоємицею отриманого майна по дату його відчуження - 31 липня 2021 року.
Вказане вище свідчить про те, що має місце невиконане грошове зобов'язання на яке поширюються положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Наведене залишилось поза увагою суду першої інстанції, у зв'язку з чим має місце неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що вимоги апеляційної скарги та позовної заяви підлягають до задоволення, то і понесені позивачем судові витрати підлягають до компенсації, відповідно до ч. 1 ст 141 ЦПК України в розмірі 6 202 грн 50 коп (2 481 + 3 721,50).
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року скасувати.
Ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (ЄДРГІОУ: 03327664, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а) в розмірі 12 282 грн 83 коп, що складається з заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 9 035 грн 91 коп; 3 % річних у розмірі 755 грн 18 коп, інфляційні втрати 2 491 грн 74 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (ЄДРГІОУ: 03327664, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а) судові витрати пов'язані з розглядом справи в сумі 6 202 грн 50 коп.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: