Справа № 757/1290/24-п Головуючий у 1 інстанції: Шапутько С.В. Провадження № 33/824/3146/2024 Доповідач: Шебуєва В.А.
23 липня 2024 року Суддя Київського апеляційного суду Шебуєва В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Баладиги Сергія Павловича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Печерського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і піддано її адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Захисник ОСОБА_1 03 травня 2024 року подав апеляційну скаргу на постанову суду, а також порушив питання поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначив, що вперше апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції він подав 26 березня 2024 року. Постановою Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року апеляційна скарга була повернута через ненадання договору про надання правничої допомоги або витягу з нього, а також роз'яснено право повторно подати апеляційну скаргу. Копію вказаної постанови була отримана ним 03 травня 2024 року.
Вислухавши думку представника потерпілої ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційну скаргу на постанову Печерського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року захисник ОСОБА_1 подав у встановлені ст. 294 КУпАП строки 26 березня 2024 року. Постановою Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 повернуто через ненадання договору про надання правничої допомоги або витягу з нього, а також роз'яснено право повторного подання апеляційної скарги. В матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 копії постанови Київського апеляційного суду. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що визначені захисником ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження слід вважати поважними і строк підлягає поновленню.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне встановлення обставини, що мають значення для справи. Вважає, що у справі відсутні докази порушення ОСОБА_1 п. 11.4 ПДР, в якому йдеться про те, що на дорогах з двостороннім рухом,які мають щонайменше дві смуги руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги, враховуючи, що ДТП мала місце на ділянці дороги, яка має по одній смузі руху в обох напрямку. Вважає, що саме дії ОСОБА_3 призвели до ДТП - її неуважність на дорозі, виїзд на зустрічну смугу руху при здійсненні обгону у місці де це заборонено, та можливе перевищення швидкості з огляду на встановлені обставини у справі. З огляду на надані суду пояснення ОСОБА_3 бачила автомобіль ОСОБА_1 за 200 м., а тому мала можливість уникнути ДТП шляхом зупинення транспортного засобу у разі виявлення перед собою перешкоди. У ОСОБА_1 була відсутня можливість уникнути ДТП, оскільки автомобіль Тойота, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався їй на зустріч на великій швидкості.
Вислухавши пояснення захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до наданого суду протоколу про адміністративне правопорушення від 22 грудня 2023 року ААД № 724327 22 грудня 2023 року о 19 год. 51 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Шевролет, державний номерний знак НОМЕР_2 , в м.Київ, Паркова дорога під Парковим мостом, електроопора 2/8075, проігнорувала дорожній знак 3.21 з дорожньою табличкою 7.4.4, здійснила виїзд на смугу зустрічного руху та скоїла зіткнення з транспортним засобом Тойота, державний номерний знак НОМЕР_1 , (водій ОСОБА_3 ), в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. 11.4., п. 2.3б Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучені письмові пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_3 , схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 22 грудня 2023 року.
З наданий матеріалів вбачається, що 22 грудня 2023 року о 19 год. 51 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Шевролет, державний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Київ, будучи неуважною та не слідкуючи за дорожньою обстановкою, здійснила в'їзд на Паркову дорогу, повернувши праворуч, та рухалась у крайній правій смузі руху о 19 год 50 хв, проігнорувавши дорожній знак 3.21 «в'їзд заборонено» з дорожньою табличкою 7.4.4 «час дії», з позначенням про дію дорожнього знаку 3.21 «в'їзд заборонено»«з 17.05 по 20.00», таким чином виїхала на смугу руху, що у вказаний час не була призначена дляруху втому напрямку, виїхавши назустріч загальному потоку транспортних засобів, допустивши порушення Правил дорожнього руху, що підтверджується фото відповідних дорожніх знаків, показами свідків та схемою розташування дорожніх знаків та вищевказаною адресою згідно загальноміської бази даних дислокації ТЗРДР станом на 12 жовтня 2023 року, листом начальника Управління інформативно-аналітичної підтримки ГУНП у м. Києві від 19 березня 2024 року.
ОСОБА_1 не спростувала факт повороту на Паркову дорогу у період часу дії дорожнього знаку 3.21 «в'їзд заборонено». Наполягала на тому, що в ДТП винна не вона, а водій автомобіля Тойота, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 , яка о 19.51 год. рухалася Парковою дорогою з високою швидкістю лівою смугою, тоді як згідно розставлених дорожніх знаків на в'їзді на Паркову дорогу з вул. Грушевського наявний дорожній знак 5.5. «дорога з одностороннім рухом», з дорожньою табличкою 7.4.6, яка зазначає, що знак діє в робочі дні з 17 год. 15 хв. по 19 год. 45 хв.
Установивши, що ОСОБА_1 повернула на Паркову дорогу у період часу дії дорожнього знаку 3.21 «в'їзд заборонено», суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи захисника ОСОБА_1 щодо наявності порушень ПДР України з боку водія автомобіля Тойота, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися виключно в межах складеного протоколу та стосовно особи, якій висунуто обвинувачення. Суд не вправі вирішувати питання щодо винуватості особи, щодо якої протокол на розгляд не направлявся. Суд врахував, що наведені доводи захисника ОСОБА_1 не виключають наявності складу адміністративного правопорушення в діях самої ОСОБА_1 .
Апеляційний суд критично ставиться до доводів захисника ОСОБА_1 що водія автомобіля Тойота, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , на відміну від ОСОБА_1 , могла уникнути ДТП Такі доводи захисника ОСОБА_1 не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, яких він дійшов повно та всебічно з'ясувавши обставини справи.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Печерського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року.
Залишити апеляційну скаргу захисника Баладиги Сергія Павловича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , без задоволення, а постанову Печерського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Шебуєва В.А.