Справа №761/19445/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4288/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
18 липня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., уродженця м. Києва, громадянина Україна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 травня 2024 рокузадоволено клопотання старшого детектива БЕБ України ОСОБА_10 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначено до 26 липня 2024 року включно.
Визначено ОСОБА_7 заставу у розмірі 480 (чотириста вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 453 440 грн. (один мільйон чотириста п'ятдесят три тисячі чотириста сорок) грн.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покладено на ОСОБА_7 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;
- не відлучатися з м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними та особами що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування, у тому числі: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 .
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язків - до 26 липня 2024 року.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу для ОСОБА_7 та постановити ухвалу, якою визначити інший більш м'який запобіжний захід. У разі відмови в задоволенні даного клопотання, визначити альтернативний запобіжний захід для ОСОБА_7 у вигляді застави в розмірі визначеного ст. 182 КПК України, а саме 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт вказує на те, що заявлені в клопотанні сторони обвинувачення аргументи абсолютно бездоказові, адже жоден із наведених аргументів не свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_7 не буде виконувати покладені на нього обов'язки чи обґрунтовані ризики, передбачені КПК України.
На переконання апелянта, посилання прокурора на відмову від дачі показань ОСОБА_7 є маніпуляцією та спотворенням дійсних обставин справи, адже ОСОБА_7 просив скористатись своїм конституційним правом - проводити допит за участі адвоката, і лише через неможливість явки адвоката на допит, такий допит не відбувся.
Також апелянт зазначає, що жоден ризик, зазначений у клопотанні, не обґрунтований та не доведений.
Апелянт наголошує на тому, що при постановленні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 480 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, захист вважає, що таке застосування буде безпідставним виходом за межі максимального розміру застави, визначеного ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки орган обвинувачення не навів аргументів для визначення розміру застави в розмірі 480 мінімумів, що є прямим порушенням вимог КПК України.
Також, орган обвинувачення не врахував обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та визначив такий розмір застави, який є завідомо непомірним для підозрюваного.
Апелянт звертає увагу суду на те, що в повідомленні про підозру містяться помилкові припущення сторони обвинувачення, а також неправильне та спотворене розуміння органом досудового розслідування норм діючого законодавства.
Так, вже понад 6 місяців органом досудового розслідування не було надано жодного доказу, який би підтверджував сам факт заволодіння грошовими коштами конкретними особами, а щодо отримання грошових коштів ОСОБА_7 , то таке твердження взагалі не витримує жодної критики, адже в тексті підозри відсутні будь-які докази і об'єктивні достовірні аргументи на підтвердження того, що саме ОСОБА_7 міг заволодіти грошовими коштами та й взагалі відсутні жодні обставини, які могли б вказувати навіть на причетність до заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 .
Апелянт вказує на те, що у підозрюваного на утриманні перебувають малолітні діти, а так як дружина ОСОБА_31 , у зв'язку із доглядом за дітьми ніде не працює, ОСОБА_7 є єдиною особою, яка може матеріально утримувати дітей, утримувати свою сім'ю, забезпечувати нормальні умови проживання, харчування, лікування та навчання своїх дітей.
Разом з цим, 17.07.2023 прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 подав заперечення на апеляційну скаргу захисника, у яких просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги захисника на ухвалу слідчого судді, якою продовжено строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження, перевіривши наведені у апеляційній скарзі доводи та долучені заперечення прокурора, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Доводи апелянта про те, що слідчий суддя виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, щоГоловним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000420000079 від 10.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрами ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
04.12.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
23.04.2024 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 з одночасним альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави в розмірі 1 559 420 грн., до 04.06.2024 року.
23.05.2024, слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 72022000420000079 від 10.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрами ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України до десяти місяців, тобто до 04 жовтня 2024 року.
27.05.2024 старший детектив БЕБ України ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 .
На обґрунтування вимог поданого клопотання детектив зазначив, що обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 , ОСОБА_21 , а також ОСОБА_22 у повному обсязі підтверджується сукупністю доказів, здобутих у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством, зокрема, протоколами проведених НСРД, експертизами та допитами свідків, зокрема: ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_32 та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Крім того, детектив вказав на наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, ОСОБА_7 підозрюється зокрема у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а також усвідомлює наслідки у разі визнання його винним у вчиненні цього злочину, що вже само по собі може бути підставою та мотивом переховуватися від органу досудового розслідування і суду.
На думку сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_7 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.
На переконання детектива наявний реальний ризик, що у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду так, як ОСОБА_23 з яким він перебуває у дружніх та робочих відносинах, має у своєму володінні житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
Окрім цього встановлено, що останній має паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 дійсний до 06.08.2031, тому з метою переховування від органів досудового розслідування та суду може безперешкодно покинути межі території України.
Крім цього детектив вказав, що на цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, проводяться та заплановано проведення великого обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити.
У даному кримінальному провадженні в порядку ст. 217 КПК України об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо 7 кримінальних правопорушень, серед яких 6 - особливо тяжкі злочини, досудове розслідування в яких здійснюється щодо службових осіб ДП «Новатор» та інших невстановлених на даний час осіб, яких про підозру на даний час ще не повідомлялось.
Як зазначено у клопотанні так і в повідомленні про підозру, на даний час, органом досудового розслідування не встановлено всіх співучасників вчинення кримінальних правопорушень та не встановлено повний перелік майна, законність набуття якого та підстави перерахування коштів за яке ДП «Новатор» перевіряється в ході досудового розслідування, тому перебуваючи на волі ОСОБА_7 як особа, яка контролювала та безпосередньо була присутня під час передачі фізичними особами-підприємцями модулів підсилення потужності службовим особам ДП «Новатор», володіє інформацією щодо можливого перебування модулів підсилення потужності та відповідних документів щодо їх якості та придбання, може вчинити дії, направлені на знищення, приховування або спотворення відповідних відомостей, речей та документів, які мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
Існування вказаного ризику повністю підтверджується доданими до матеріалів вказаного клопотання матеріалами, а саме повідомлення ОСОБА_7 про підозру; відомостями, які містяться у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань; договорами, які укладені ДП «Новатор» на постачання відповідних модулей підсилення потужності, протоколами НСРД щодо спілкування з директором ДП «Новатор» та іншими матеріалами у сукупності.
Зазначив, що підозрюваний ОСОБА_7 може особисто незаконно впливати (шляхом пропозиції грошової винагороди, погрозами тощо) на свідків та підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, які зокрема надали відповідні свідчення під час проведення їх допитів у якості свідків.
Крім того, на теперішній час досудове розслідування кримінального провадження триває, у тому числі планується проведення великого обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою встановлення інших осіб, що можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у їх вчиненні за попередньою змовою групою осіб, які до теперішнього часу слідством не встановлені, а тому наявний ризик незаконного впливу останнім на таких осіб.
Вказаний ризик повністю підтверджується відповідними протоколами допитів вищевказаних свідків та іншими матеріалами у своїй сукупності.
Завершити досудове розслідування у вказаний строк, не представляється за можливе, оскільки необхідно виконати слідчі та процесуальні дії: допитати в якості свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 та працівників ДП «Новатор» з урахуванням отриманих відомостей в ході проведення НСРД; отримати відповіді на скеровані запити в порядку ст. 93 КПК України; допитати в якості свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_27 ; отримати та долучити до матеріалів провадження 10-ть висновків судово-економічних експертиз скерованих на виконання до Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України з метою підтвердження або спростування висновків аналітичного продукту; реалізувати ухвали щодо отримання тимчасового доступу у кримінальному провадженні у ОСОБА_26 , ОСОБА_28 та ОСОБА_27 з метою отримання первинних документів щодо придбання модулів підсилення потужності та відомостей щодо постачальника; реалізувати ухвали щодо отримання тимчасового доступу у кримінальному провадженні в банківських установах, а саме: АТ "Райффайзен Банк" , АТ КБ "ПриватБанк", АТ «ПУМБ», АТ "Укрексімбанк, АТ "Унiверсал Банк", АТ КБ "Приватбанк", КРД АТ'Райффайзен Банк", АТ "А - Банк", АТ «Банк Січ», ПАТ «Банк Восток», АТ "Сенс Банк", АТ «Кредобанк», АТ "Таскомбанк", АТ «Укрсиббанк», АТ «Комінбанк», ПАТ «Банк «Український Капітал», ПуАТ «КБ «Акордбанк», АТ «РВС Банк», АТ «ОТП Банк» щодо руху коштів за придбані модулі підсилення потужності; встановити та провести допит директорів підприємств ТОВ «Найліт», ТОВ «Фоксер Продакт», ТОВ «Стор Трейдінг», ТОВ «Кліма Ритейл», ТОВ «Бейт Груп» та осіб, на яких посилається сторона захисту як на осіб, які здійснювали постачання модулів підсилення потужності на адресу ФОП; отримати та долучити до матеріалів провадження висновки судових експертиз за результатом проведення дослідження вилучених модулей підсилення потужності у відповідних військових частинах; провести одночасні допити раніше допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях; провести комплексну судову інженерно-технічну експертизу та за результатами долучити до матеріалів кримінального провадження відповідний висновок; провести та долучити до матеріалів провадження протоколи огляду вилучених в ході проведення обшуків речей та документів; отримати відповіді на надіслані запити в рамках проведення досудового слідства, зокрема, щодо походження та ціни поставлених модулей підсилення потужності від ФОПів на адресу у ДП «Новатор» та ін.; отримати тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні мобільних операторів та стосуються мобільних номерів, якими користувалися особи підозрювані та свідки у даному кримінальному провадженні; надати оцінку аналітичному продукту отриманого від Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України щодо вчинення ризикових операцій службовими особами ДП «НОВАТОР» під час придбання та реалізації модулів підсилення потужності комплект (виконання 2), підготовити та повідомити про підозру ОСОБА_7 , ОСОБА_22 та ОСОБА_21 в кінцевій редакції; у встановленому законом порядку здійснити заходи, спрямовані на розсекречення матеріалів проведених НСРД, зокрема тих, які стали підставою для їх проведення; отримати результати наданих доручень оперативному підрозділу в порядку ст. 40 КПК України; виконати вимоги статей 290, 291 КПК України; прийняти процесуальне рішення згідно ст. 283 КПК України; виконати інші слідчі та процесуальні дії в яких виникне необхідність.
Обставинами, що перешкодили здійснити вищевказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії у шестимісячний термін, є виняткова складність кримінального провадження, необхідність проведення значної кількості слідчих (розшукових) та процесуальних дій для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення; процесуальна поведінка підозрюваних; тяжкість кримінальних правопорушень, досудове розслідування в яких здійснюється; значна кількість підозрюваних по даному кримінальному провадженню та його багатоепізодність.
Результати вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій дадуть змогу у повному обсязі зібрати докази у кримінальному провадженні, що мають значення для подальшого судового розгляду, оскільки їх проведення під час досудового розслідування дозволить всебічно, повно та неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваних, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відтак, необхідність продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , детектив обґрунтовує тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, раніше заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зберігаються, а зміна підозрюваному запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, може перешкодити об'єктивному розслідуванню кримінального провадження.
28.05.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання детектива задоволено та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначено до 26 липня 2024 року включно.
Визначено ОСОБА_7 заставу у розмірі 480 (чотириста вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 453 440 грн. (один мільйон чотириста п'ятдесят три тисячі чотириста сорок) грн.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покладено на ОСОБА_7 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;
- не відлучатися з м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними та особами що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування, у тому числі: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 .
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язків - до 26 липня 2024 року.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе. Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні детектива підстави для продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був вислуханий підозрюваний ОСОБА_7 , доводи прокурора та позиція сторони захисту, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав продовження запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Також всупереч твердженням апелянта, перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 , у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення слідчим суддею зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують, а саме: дані в протоколах проведених НСРД, висновкиекспертів та фактичними даними в протоколі допиту свідків, зокрема: ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_32 та інші матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Відтак, у даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 , з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 , до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України є вірогідною, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою з метою запобіганню ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому колегія суддів бере до уваги, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Разом з цим, щодо тверджень апелянта, що в тексті підозри відсутні будь-які докази і об'єктивні достовірні аргументи на підтвердження того, що саме ОСОБА_7 міг заволодіти грошовими коштами та й взагалі відсутні жодні обставини, які могли б вказувати навіть на причетність до заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , колегія суддів зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Також слідчий суддя дослідив доводи викладені в клопотанні та з урахуванням, положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини врахував дані про особу ОСОБА_7 , який на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності у співпраці, обсяг та обставини підозри, відведеної ролі, розміру інкримінованої завданої шкоди, під час дії воєнного стану, що свідчить про надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки таких дій, а тому на думку слідчого судді, будучи не ізольованим від суспільства, ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з огляду на покарання, яке загрожує в разі визнання винним, може вчинити інше кримінальне правопорушення, здійснювати незаконний вплив на інших причетних осіб, свідків з урахуванням відносин, які склалися між особами.
Також, продовжуючи запобіжний захід, слідчим суддею враховано вік підозрюваного, його стан здоров'я, сімейний стан, інші обставини, що характеризують його особу, дані про його соціальні зв'язки та спосіб життя, однак такі відомості не можуть свідчити про відсутність або зменшення відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. На переконання колегії суддів, такі дані не гарантують запобігання встановленим ризикам.
Відтак, всупереч твердженням апелянта, колегією суддів встановлено, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження ОСОБА_7 , строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, що підтверджується вище викладеним.
Також, при розгляді клопотання відповідно до вимог ч. 3 ст. 199 КПК України досліджені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, та встановлено, що прокурором обґрунтовано неможливість завершити розслідування до закінчення строку тримання під вартою, оскільки в кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих, розшукових дій, які необхідні для встановлення всіх обставини вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, клопотання детектива задоволено слідчим суддею обґрунтовано та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , на строк до 26 липня 2024 року включно.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
5. Розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Також всупереч твердженням апелянта, окрім вищезазначеного, слідчим суддею враховано конкретні обставини кримінального провадження, майновий, сімейний стан та інші дані про підозрюваного, ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому, з урахуванням тривалості досудового розслідування, обсягу проведених слідчих (розшукових) дій, а також те, щоб розмір застави не був для нього занадто непомірним та міг у повній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку, з урахуванням обсягу підозри, розміру інкримінованої шкоди, зв'язків підозрюваного та його матеріального стану, слідчий суддя прийшов обґрунтованого висновку, що застава має бути визначена у розмірі 480 (чотириста вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 453 440 грн. (один мільйон чотириста п'ятдесят три тисячі чотириста сорок) грн., оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов'язків.
Таким чином, розмір застави визначений з урахуванням обставин кримінального провадження, особи підозрюваного, підстав для її зменшення, колегія суддів на даний час не вбачає.
Доводи захисника про не доведення стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Слідчим суддею прийнято рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності продовження застосування щодо ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Посилання захисника на те, що у підозрюваного на утриманні перебувають малолітні діти, а так як дружина ОСОБА_31 , у зв'язку із доглядом за дітьми ніде не працює, ОСОБА_7 є єдиною особою, яка може матеріально утримувати дітей, утримувати свою сім'ю, забезпечувати нормальні умови проживання, харчування, лікування та навчання своїх дітей не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга сторони захисту з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , -залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4