24 липня 2024 року справа №200/1776/24
м. Дніпро
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Сіваченко І.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі № 200/1776/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі № 200/1776/24.
За приписами ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За приписами ч. 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Апеляційна скарга на рішення місцевого суду від 03 липня 2024 року подана до апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» 17 липня 2024 року, тобто із порушенням 30-денного строку.
Апелянт щодо поважності причин пропуску строку зазначає таке.
Реалізуючи право на оскарження судового рішення, передбаченого ст. 295 КАС України 05.06.2024 головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в межах строку на апеляційне оскарження подано апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2024 через підсистему «Електронний суд».
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 у задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків відмовлено та апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року у справі № 200/1776/24 повернуто апелянту.
Відповідно до ч. 3 статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Так, зазначеною статтею, встановлено єдиний випадок обов'язкової відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження - у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Тобто, законодавець у всіх інших випадках, в тому числі в разі повернення апеляційної скарги, допускає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження (який зазвичай формально уже пропущений).
Апелянт просить врахувати той факт, що головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області діяло швидко та відповідно до ситуації, без невиправданих зволікань - рішення ЄСПЛ у справі Mushta v. Ukraine (2010р.), відтак відсутні підстави вважати, що відповідачем пропущено строк на апеляційне оскарження.
Судом встановлено, що відповідно до довідки про доставку електронного документу рішення доставлено в особистий кабінет системи апелянта «Електронний суд» 06 травня 2024 року о 20 годині 46 хвилин, тобто вважається врученим 07 травня 2024 року.
Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 доставлено в особистий кабінет системи апелянта «Електронний суд» 03 липня 2024 року о 18 годині 08 хвилин, тобто вважається врученою 04 липня 2024 року.
З повторною апеляційною скаргою апелянт звернувся 17 липня 2024 року.
Відповідно пункту 2 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Також передбачено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Тобто, в матеріалах справи містяться докази направлення відповідачу судом першої інстанції копії судового рішення та отримання ним такого рішення, що свідчить про дотримання судом першої інстанції вимог статті 251 КАС України в частині вручення та направлення визначеним законом способом рішення суду першої інстанції.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, враховуючи тривалість часу, який минув після ухвалення оскаржуваного судового рішення та набрання ним законної сили, поновлення пропущеного в цьому випадку строку оскарження судового рішення беззаперечно є порушенням принципу правової визначеності, тому відповідно до правил процесуального закону апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для надання до суду апеляційної інстанції заяви, в якій навести пояснення з наведених вище обставин та зазначити поважні причини пропуску строку.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд наголошує, що лише сам факт вчасної подачі первинної апеляційної скарги не може слугувати поважною підставою для поновлення строку при повторній подачі апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, колегія суддів вказує на відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 169, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суддя,
У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі № 200/1776/24 - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин та наданням доказів.
Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог цієї ухвали в частині надання заяви про поновлення строку з наведенням поважних причин, у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою буде відмовлено.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Сіваченко