28 лютого 2007 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Омарбековій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Дніпропетровськ заяву ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсними договорів дарування, визнання права власності на 1/8 частину жилого будинку, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання договору дарування недійсним, визнання права власності на 62/100 часток домоволодіння,
26 серпня 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсними договорів дарування, визнання права власності на 1/8 частину жилого будинку. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ОСОБА_1 доводиться йому матір'ю, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - рідними братом та сестрою відповідно. Його батькам, ОСОБА_1 та ОСОБА_6, на праві спільної сумісної власності належав будинок АДРЕСА_1. У ІНФОРМАЦІЯ_1 року батько позивача помер. Після смерті батька спадкоємцями першої черги стали відповідачі. ОСОБА_2 фактично спадщину не прийняв, оскільки не проживав з померлим під час смерті та не звернувся до нотаріальної контори. Крім того, ОСОБА_4 також не претендувала на спадкове майно. Таким чином, на думку позивача, він мав спадкові права на 1/8 частину будинку, а його матір - на 7/8 часток. У весні 2004 року позивач дізнався, що його матір подарувала все домоволодіння ОСОБА_3(38/100) та ОСОБА_4 (62/100). Ці обставини явилися причиною звернення позивача до суду із цим позовом (т. 1 а.с.а.с. 3 - 5, 76 - 78).
11 серпня 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання договору дарування недійсним, визнання права власності на 62/100 часток домоволодіння. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що під час укладення з ОСОБА_4 договору дарування 62/100 часток домоволодіння остання обіцяла довічно утримувати її, доглядати за нею, проте після укладення договору порушила свої зобов'язання. Зазначені обставини явилися причиною звернення позивача до суду із цим позовом (т. 2 а.с.а.с. 3, 4).
05 вересня 2005 року суд своєю ухвалою об'єднав в одне провадження позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 54).
28 лютого 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про залишення її позову без розгляду.
Представник ОСОБА_2, ОСОБА_2 не заперечували проти задоволення заяви.
Решта учасників процесу у судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином.
В силу п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Ураховуючи зазначене, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Керуючись ст.ст. 207 - 210 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання договору дарування недійсним, визнання права власності на 62/100 часток домоволодіння залишити без розгляду.
Заяву про апеляційне оскарження ухвали може бути подано протягом п'яти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис М. Католікян
Копія вірна:
Суддя Самарського районного
суду м. Дніпропетровська М. Католікян