Справа № 420/19602/24
23 липня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши у письмовому спрощеному судовому провадженні справу за адміністративним позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивачки, приватного підприємця ОСОБА_1 , до відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області у якій позивачка просить суд:
(1). Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006328-2409-1509-UA51100030000027628 від 23.01.2024, винесене Головним управлінням ДПС в Одеській області;
(2). Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006327-2409-1509-UA51100030000027628 від 23.01.2024, винесене Головним управлінням ДПС в Одеській області;
(3). Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006325-2409-1509-UA51100030000027628 від 23.01.2024, винесене Головним управлінням ДПС в Одеській області;
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивачки
Позивачка стверджує, що відповідач невірно нарахував їй податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, оскільки він додатково врахував площу, належних їй на праві власності нежитлових будівель, які не є об'єктом оподаткування, оскільки вона їх використовує у власній виробничій діяльності. На думку позивачки, даний податок слід було вирахувати з площі 108,00 кв.м (приміщення, які вона надавала в оренду під офіс) , а не з площі 3 415,10 кв.м. (які вона використовувала у власній господарській виробничій діяльності). Позивачка звертає увагу, що відповідачу про даний факт було достеменно відомо, оскільки вона надавала інформацію про це до податкового орагну з відповідними документами, проте, незважаючи на повідомлення, відповідач протиправно донарахував податкові зобов'язання.
(б) Позиція відповідача
Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що позивачка, як фізична особа - підприємець, у зазначений податковий період не займалась господарською діяльністю яка класифікується у секціях В - F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 N 530, та не може відноситься до промислового виробника з метою визначення об'єкта оподаткування згідно з пп. «е» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.
Оскільки позивачка не є промисловим виробником, вона не має права користатися пільгою та повинна сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальних засадах.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
24.06.2024 суд ухвалив відкрити спрощене позовне провадження.
08.07.2024 відповідач надав до суду відзив на позов.
16.07.2024 позивачка надала до суду відповідь на відзив.
IV. Обставини, встановлені судом
Позивачка є приватним підприємцем та власницею нежитлових будівель , площею 3 415,10 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.09.2011, яке складається з наступних складових:
- Адміністративна будівля А, загальна площа, 832,70 кв.м.;
- Будівля підсобних приміщень та плотницько - зварювальних цехів, Б, загальна площа 443,40 кв.м.;
- Будівля ремонтних майстерень з котельнею, В, загальна площа 176,60 кв.м.; - Будівля цеху по переробці масляничних культур, Г, загальна площа 658,60кв.м.; - Будівля цеху рафінації та екстракції олії, Д, загальна площа, 285,70 кв.м.;
- Будівля підсобних приміщень та пульту управління заправки, Е, загальна площа, 287,30 кв.м.;
- Будівля контрольно-технічного пункту, Є, загальна площа, 98,30 кв.м.; - Будівля зварювально-монтажного цеху з навісом Ж, загальна площа, 621,60кв.м.; - Будівля вбиральні, З, загальна площа, 10,90 кв.м.
Позивачка провадить наступні види економічної діяльності:
- 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний)
- 29.20 виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів 29.32 виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів 31.01 виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі
- 31.09 виробництво інших меблів
- 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів 46.72 оптова торгівля металами та металевими рудами
- 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням
- 47.52 роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах
- 49.41 вантажний автомобільний транспорт та інше.
03.01.2022 позивачка (Виконавець) та ПМП «ЕХО» (Замовник) уклали договір на виконання робіт №1, строком дії - до моменту виконання всіх зобов'язань сторонами за договором.
Згідно з умовами вищезазначеного договору, виконавець виконує наступні роботи:
а) на станку ЧПУ (плазморіз) виготовлення комплектуючих згідно креслень для виготовлення напівпричепів-цистерн а напівпричепів-тралів;
б) здійснює контроль за первинною зборкою вузлів;
в) виконання малярних робіт, виконання нанесення логотипів та трафаретів на готові транспортні засоби.
Факт виконання робіт за договором на виконання робіт № 1 від 03.01.2022 підтверджується актами приймання- передачі виконаних робіт, підписаних сторонами: № 3 від 21.04.2022, № 4 від 02.05.2022 , № 6 від 02.06.2022 , № 7 від 22.06.2022 , № 8 від 27.06.2022 , № 9 від 01.08.2022, № 13 від 14.12.2022 , № 4 від 02.10.2023, № 6 від 10.10.2023, № 5 від 19.10.2023 , № 7 від 20.10.2023 , № 8 від 26.10.2023 , № 9 від 03.11.2023, № 10 від 06.11.2023, № 11 від 10.11.2023, № 12 від 24.11.2023.
27.04.2022 позивачка (Виконавець) та ПП «БЕЛСТРОЙ» (Замовник) уклали договір на виконання робіт № 2, строком дії - до моменту виконання всіх зобов'язань сторонами за договором.
Згідно з умовами договору, виконавець виконує наступні роботи:
а) на станку ЧПУ (плазморіз) виготовлення комплектуючих згідно креслень для виготовлення меблів (кухонні комплекти, столи з стільцями, шафи);
б) здійснює контроль за первинною зборкою вузлів.
Факт виконання робіт за договором на виконання робіт № 2 від 27.04.2022 підтверджується актами приймання - передачі виконаних робіт, підписаних сторонами: № 5 від 03.05.2022, № 1 від 10.02.2023, № 2 від 20.03.2023, № 3 від 04.05.2023.
У свою чергу, згідно з договорами оренди № 03/01/18 від 03.01.2018 та № 01/01/2023 від 01.01.2023, ФОП ОСОБА_1 надає в користування ПМП «ЕХО» частину нежитлових будівель (108,00 кв.м.), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 : приміщення під офіс площею 20,00 кв.м. та виробничі приміщення площею 88,00 кв.м.
Згідно з податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за три квартали 2023 року та за 2023 рік, види підприємницької діяльності у звітному періоді, проваджені Позивачкою:
68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна
77.12 надання в оренду вантажних автомобілів
29.20 виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів
29.32 виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів
31.01 виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі
31.09 виробництво інших меблів.
16.04.2022 року Позивачка подала заяву у зв'язку із введенням військового стану в країні про застосування спрощеної системи оподаткування (оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу) та зазначено обрані види діяльності згідно КВЕД ДК 009:2010:
68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний)
29.20 виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів
29.32 виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів
31.01 виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі
31.09 виробництво інших меблів
45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів
45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів
46.72 оптова торгівля металами та металевими рудами
46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням
47.52 роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах
49.41 вантажний автомобільний транспорт
71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах
74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.
77.12 надання в оренду вантажних автомобілів
78.30 інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами.
Факт провадженні господарської діяльності за зазначеними КВЕД підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні за період з травня 2022 року по червень 2023 року.
Наприкінці січня 2024 року позивачка отримала від Центру обслуговування платників податків ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення від 21.11.2023 року з вимогою прибути до ДПІ з питання проведення звірки щодо об'єктів нерухомого майна.
26.01.2024 позивачка звернулася до Центру обслуговування платників податків ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області із письмовою заявою щодо здійснення податкових органом обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням підпункту «є» пп. 266.2.2 ст. 266 ПКУ, а саме, вирахування податку з площі 108,00 кв.м.
З метою правильного обрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, позивачкою було замовлено та отримано Експертний висновок АС9 № 2403104 щодо здійсненої класифікації об'єктів нерухомого майна, за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Біляївка, вул. Атамана Головатого, 65, складений 31.01.2024 року фахівцями ДП «Державний науково дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві», як будівлі промисловості.
Відповідно до експертного висновку Державного підприємства “Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві” від 31.01.2024 класифікація за державним класифікатором будівель та споруд ДК 018:2000 в Переліку нерухомого майна позивачки, який наведений в додатку №1 до листа (9 об'єктів), відповідає чинним нормативним вимогам і може бути використана, не обмежуючись для цілей , визначених ДК 018:2000 . В додатку №1 міститься перелік усіх, наведених вище по тексту будівель, які знаходяться АДРЕСА_1 та належать на праві власності позивачці.
08.02.2024 позивачка додала до Центру обслуговування платників податків ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області до раніше поданої заяви, пояснення, експертний висновок та копії договорів на підтвердження використання вищезазначених нежитлових будівель у своїй господарській діяльності за призначенням.
25.05.2024 в електронному кабінеті платника податків позивачки з'явилися відомості про нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 491 774,41 грн. на підставі трьох податкових повідомлень-рішень:
- № 0006328-2409-1509-UA51100030000027628 від 23.01.2024 року на суму 166 486,13 грн.;
- № 0006325-2409-1509-UA51100030000027628 від 23.01.2024 року на суму 171 608,78 грн.;
- № 0006327-2409-1509-UA51100030000027628 від 23.01.2024 року на суму 153 679,50 грн.
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.
Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 ПКУ).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (пп. 266.3.2 ПКУ).
Згідно з пп. 14.1.129-1 ПКУ у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.
Підпунктом «є» пп. 266.2.2 ПКУ визначено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктом оподаткування, до яких входять будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації,метрології та сертифікації від 17.08.2000 р. №507 (був чинним до 01.01.2024 року), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 №530, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Згідно з Класифікатором до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) належить клас «Будівлі промисловості» (код 1251), який включає будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств тощо.
Якщо частина промислової будівлі з кодом 125 за ДК 018:2000 здається в оренду,то податок не нерухомість сплачується саме за цю передану в оренду частину будівлі.
Звертаючись до фактів цієї справи, позивачка протягом 2018-2023 рр. надавала в оренду частину нежитлового приміщення під офіс - площею 20,00 кв.м., та виробничі приміщення - площею 88,00 кв.м. орендарю ПМП «ЕХО», разом (108,00 кв.м.).
Іншу частину нежитлових будівель позивачка використовує у своїй господарській діяльності за призначенням (у промисловому виробництві), що підтверджується відповідними первинними документами (договори на виконання робіт, акти приймання - передачі виконаних робіт), що надавалися до податкового органу.
Крім того, відповідно до експертного висновку Державного підприємства “Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві” від 31.01.2024 класифікація за державним класифікатором будівель та споруд ДК 018:2000 в Переліку спірного нерухомого майна позивачки відповідає чинним нормативним вимогам і може бути використана, не обмежуючись для цілей , визначених ДК 018:2000.
Таким чином, суд вважає, що доводи відповідача про те, що господарська діяльність позивачки не пов'язана із виробничим процесом, а належні їй будівлі не використовуються за виробничим призначенням спростовуються матеріалами справи. Доведеною є позиція позивачки про те, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки повинен вираховуватися саме з площі - 108,00 кв.м. (сто вісім квадратних метрів), з урахуванням підпункту «є» пп. 266.2.2 ПКУ.
Таким чином, суд погоджується з розрахунком позивачки та вважає, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки повинен складати:
- за 2023 рік - 5 427,00 грн. (6 700 грн. (розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2023 рік х 0,75 (ставка податку) : 100 Х 108 (площа нерухомого майна, що підлягає оподаткуванню).
- за 2022 рік - 5 265,00 грн. (6 500 грн. (розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2022 рік х 0,75 (ставка податку) : 100 Х 108 (площа нерухомого майна, що підлягає оподаткуванню).
- за 2021 рік - 4 860, 00 грн. (6 000 грн. (розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2021 рік х 0,75 (ставка податку) : 100 Х 108 (площа нерухомого майна, що підлягає оподаткуванню).
Натомість податковим органом помилково обраховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за загальною площею нерухомого майна 3 415,10 кв.м. ( база оподаткування):
- за 2023 рік - 171 608,78грн. (6 700 грн. (розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2023 рік х 0,75 (ставка податку) : 100 Х 108 (площа нерухомого майна, що підлягає оподаткуванню).
- за 2022 рік - 166 486,13 грн. (6 500 грн. (розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2022 рік х 0,75 (ставка податку) : 100 Х 108 (площа нерухомого майна, що підлягає оподаткуванню).
- за 2021 рік - 153 679,50 грн. (6 000 грн. (розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2021 рік х 0,75 (ставка податку) : 100 Х 108 (площа нерухомого майна, що підлягає оподаткуванню).
Отже на підставі викладеного, суд робить висновок, що податкові повідомлення-рішення № 0006328-2409-1509- UA51100030000027628 від 23.01.2024 року на суму 166 486,13 грн., № 0006325-2409-1509-UA51100030000027628 від 23.01.2024 року на суму 171 608,78 грн., № 0006327- 2409-1509-UA51100030000027628 від 23.01.2024 року на суму 153 679,50 грн., є протиправними та такими, що належать до скасування.
Позиція позивачки підтверджується також усталеною судовою практикою та правовими позиціями Верховного Суду по такій категорії справ.
Так, згідно з постановою ВС КАС від 12.07.2022 у справі № 0440/5101/18 та постановою ВС КАС від 21.01.2022 року у справі № 820/3402/18:
«Застосовуючи об'єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб'єкту-платнику.
Обмежувальне тлумачення шляхом введення додаткової ознаки надання пільги по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - звільнення від оподаткування за критерієм "будівлі промисловості", лише об'єктів нежитлової нерухомості промислових підприємств (юридичних осіб), по суб'єктному складу, не може бути застосовано, оскільки положеннями підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. При цьому, самостійно, специфіка об'єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме: статусу будівлі промисловості - не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.
Обираючи за вихідне поняття "промисловість", у зв'язку з яким застосовується податкова пільга, законодавець пов'язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм, у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.
Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема нормою підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків, зменшення податкового навантаження на тих платників податків (фізичних та юридичних осіб), які є власниками певних об'єктів нерухомості, з метою стимулювання їх використовувати ці об'єкти за функціональним призначенням. Отже, застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі, якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2020 у справі N 820/3556/17.
У цій постанові судова палата частково відступила від висновків Верховного Суду упостанові від 15.05.2018 (справа N 806/2676/17), а саме в частині, що застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов'язкових умов: наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств»;
Згідно з постановою ВС КАС від 18.11.2022 року у справі № 580/1824/19:
« 29.Суд уважає, що такий підхід у розумінні норми, про яку йдеться, випливає з того, що функціональне призначення об'єкта, який звільняється від оподаткування, яким є предмет - будівля промисловості (вид нежитлової нерухомості), є фактично визначальною родовою ознакою, оскільки не є об'єктом оподаткування саме "будівлі промисловості", тобто будівлі, які використовуються для виготовлення промислової продукції будь-якого виду.
30. Таким чином, застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі, якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду)»;
Відповідно до постанови ВС КАС від 22.05.2024 року у справі № 816/1434/18:
«Згідно з пунктом 5.3 статті 5 ПК України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 N 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості". До будівель промисловості відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості", 1251.2 - "Будівлі підприємств чорної металургії", 1251.3 - "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості", 1251.4 - "Будівлі підприємств легкої промисловості, 1251.5 - "Будівлі підприємств харчової промисловості", 1251.6 - "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості", 1251.7 - "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості", 1251.8 - "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості", 1251.9 - "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
При цьому, положення підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України поширюють свою дію, в тому числі і на складські приміщення промислових підприємств.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові палати з розгляду справщодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі N 820/3556/17 (постанова від 17.02.2020), застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач є промисловим підприємством, здійснює діяльність пов'язану з виробництвом інших машин і устаткування загального призначення (КВЕД 28.29), адміністративний корпус, який не задіяний безпосередньо для виготовлення продукції, використовується промисловим підприємством для розміщення персоналу та обладнання, необхідного для адміністративного, побутового (опалення, водопостачання тощо), а також виконання інших функцій, є частиною єдиного майнового комплексу та використовується підприємством для забезпечення його діяльності».
VI. Судові витрати
В матеріалах справи міститься платіжна інструкція №201 від 10.06.2024 про сплату судового збору. З урахуванням висновку суду про задоволення позовних вимог на підставі ч.1 ст.139 КАС України суд розподіляє судові витрати на користь позивачки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006328-2409-1509-UA51100030000027628 від 23.01.2024, винесене Головним управлінням ДПС в Одеській області;
3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006327-2409-1509-UA51100030000027628 від 23.01.2024, винесене Головним управлінням ДПС в Одеській області;
4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006325-2409-1509-UA51100030000027628 від 23.01.2024, винесене Головним управлінням ДПС в Одеській області.
5.Стягнути з Головного управлінням ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166; 65044, м.Одеса, вул. Семінарська,5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 3 934 (три тисячі дев'ятсот тридцять чотири), 20 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО