про залишення позовної заяви без руху
24 липня 2024 р. № 400/6849/24
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лісовська Н. В., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів1: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, 2: Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, вул. Андрія Саєнка, 10,м. Фастів,Київська обл., Фастівський р-н,08500,
провизнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи в колгоспі ім.Мічуріна Братського району Миколаївської області (в подальшому реорганізований в СТОВ ім.Мічуріна) з 22.10.1979 року по 12.05.1987 року, з 20.09.1987 року по 07.10.2003 року, з 23.03.2010 року по 19.05.2011 року, та з 11.03.2015 року по 16.06.2015 року;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоди роботи в колгосп ім.Мічуріна Братського району Миколаївської області (в подальшому реорганізований в СТОВ ім.Мічуріна) з 22.10.1979 року по 12.05.1987 року, з 20.09.1987 року по 07.10.2003 року, з 23.03.2010 року по 19.05.2011 року, та з 11.03.2015 року по 16.06.2015 року;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву від 18.04.2023 року про призначення пенсії за віком з урахуванням рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір".
Частиною 2 ст. 4 вказаного закону передбачено сплату судового збору за подання адміністративного позову: немайнового характеру фізичною особою в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що в 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривні.
Таким чином, судовий збір необхідно сплатити в сумі 968,96 грн на рахунок UA838999980313191206084014478, отримувач: Миколаїв.ГУК/тг м. Миколаїв/22030101, код отримувача: 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів: 22030101, найменування збору: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки: "84" окружні адміністративні суди, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача) до (ПІБ чи назва установи, організації відповідача).
Доказів наявності пільг щодо сплати судового збору позивач суду не надала.
Крім того, ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи. Проте, з матеріалів справи суд встановив, що рішенням від 24.04.2023 р. № 143650007686 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з незарахуванням до страхового стажу періодів роботи в колгоспі. Іншого рішення (окремого) щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Київській області не приймалось. Отже, саме рішення від 24.04.2023 р. № 143650007686 фактично порушує права позивача та має бути оскаржене.
Рішення датоване 2404.2023 р., а позов до суду подано 18.07.2024 р. (дата формування позовної заяви в Електронному суді), отже більш ніж через рік.
Суд встановив, що позивачем пропущено строк звернення до суду, однак заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску позивач не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору в сумі 968,96 грн;
- уточнити позовні вимоги з урахуванням висновків суду;
- надати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська