23 липня 2024 р. № 400/4932/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. у порядку письмового провадження розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001,
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2023 року № 0068873-2412-1406,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач), відповідно до якої просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2023 року № 0068873-2412-1406.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податкове повідомлення-рішення 24.05.2023 року № 0068873-2412-1406 підлягає скасуванню як незаконне, оскільки винесене з грубим порушенням імперативних правових норм, а саме: без всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи; при відсутності достатніх доказів винуватості ОСОБА_1 у порушенні податкового законодавства України.
Ухвалою суду від 03 червня 2024 року відкрито провадження по справі за правилам спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання.
Відповідач у відзиві на позов заперечив позовні вимоги, у задоволенні просив відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування цієї позиції вказав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає положенням чинного законодавства, а підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
У відповіді на відзив позивач, наполягаючи на раніше наведених аргументах, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
06.02.2019 р. мiж ТОВ Будiвельна компанiя «Гiперiон» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі продажу 56/100 частки будівель та споруд, загальною площею 7549,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
З відповідного договору вбачається, що до 56/100 частки будівель та споруд входять наступні будівлі та споруди:
- нежитлова будівля. лiт. «С» (арматурний цех). площею 3 640,1 кв. м.;
- нежитлова будівля, лiт. «СЗ» (склад), площею 955,6 кв .м.;
- нежитлова будівля, лiт. «Т» (спецсклад), площею 435,6 кв. м.;
- нежитлова будівля, лiт. «T1» (склал). площею l 546,2 кв. м.;
- нежитлова будівля, лiт. «Т2» (склад), площею 812,0 кв. м,; - нежитлова будiвля, лiт. «У1»(депо), площею 159,6 кв. м..
Реєстрація відповідного нерухомого майна загальною площею 7 549,1 кв.м. відбулась в день укладення відповідного договору, 06.02.20l9 р., що підтверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
24.05.2023 року Головним управлінням ДПС у Миколаївський області було сформовано податкове повiдомлення-рiшення № 0068873-2412-1406 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 р. на суму 494 956,28 грн. (41246,36 грн на місяць).
31.05.2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку отримала податкове повiдомлення-рiшення № 0068873-2412-1406 вiд 24.05.2023 на суму 494 956,28 грн по податку на нерухоме майно, відмінне вiд земельної ділянки, а саме щодо 56/100 частини будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач звернулась до відповідача з проханням надати інформацію про об'єкти оподаткування та розрахунку податкового повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельно ділянки.
Так, в листі від 16.02.2024 р. податковий орган зазначив про те, що відповідно до облікових даних ІКС «Податковий блок» у власності ОСОБА_1 перебувають об'єкти нерухомого майна, а саме інші будівлі - будівлі та споруди, 56/100 частки від загальної площі 13 597,7 кв.м. Крім того, зазначено, що на виконання підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, ГУ ДПС в Миколаївський області сформовано податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об'єкт нежитлової нерухомості: інші будівлі - будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_3 від 24.05.2023 р. на суму 494 956,28 грн. та надано відповідні розрахунки.
Так, як вбачається з розрахунку податку не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 р., відповідний розрахунок провели виходячи з розміру частки у праві спільної власності у розмірі 7 614,71 кв.м., втім, як було заначено раніше та надано підтверджуючі документи, у власності ОСОБА_1 знаходиться майно загальною площею 7 549,1 кв.м.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).
Згідно з п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.
Підпунктом265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПК України визначено, що податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з п.п.266.3.1,266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Положеннями п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України передбачено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Відповідно до абз.2 п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
З аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є однією зі складових податку на майно і належить до місцевих податків, визначенихст.10 ПК України. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу. Платниками податку на нерухомість є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, у власності яких перебуває відповідне майно.
Відповідно до п.10.3 ст.10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.
Підпунктом12.3.1 пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.
У ході розгляду справи судом встановлено та сторонами не заперечувалося, що позивач є власником 56/100 частки нежитлових будівель та споруд, загальною площею 7 549,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
26.02.2022 року з метою забезпечення потреб держави позивач передала з 26.02.2022 року по 01.10.2023 рік у безоплатне користування Національної гвардії України (далі - НГУ) частину нежитлових будівель та споруд, за зазначеною вище адресою, загальна площа переданих НГУ будівель та споруд склала 6141,9 кв.м., що підтверджується листом від 22.04.2024 року №3/12/11/4-1172 ВЧ НОМЕР_1 НГУ.
Таким чином позивач у період з 26.02.2022 року по 01.10.2023 рік фактично використовувала нежитлові будівлі загальною площею 1407,2 кв.м, що є об'єктивною підставою для зменшення нарахованого ГУ ДПС в Миколаївській області податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Проте, податковим органом при розрахунку відповідного податку протиправно зазначено більшу площу нерухомого майна, що як наслідок призвело і до невиправданого збільшення суми податку на нерухоме майно. Таким чином, податковим органом розраховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виходячи з невірної площі нерухомого майна, що є протиправним та свідчить про наявність підстав для скасування відповідного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами факт того, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси позивача, а відтак податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 27.04.2021 № 0467962-2417-0525 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 4 949,56 грн.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судового збору у розмірі 4 949,56 грн. на користь позивача.
Керуючись статтями 2,5,72,77,139,241,243-246,255,295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 24.05.2023 року № 0068873-2412-1406.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 4 949,56 гривень сплачений відповідно до квитанції від 07.05.2024 № 175407410.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В. С. Брагар