24 липня 2024 р. справа № 400/750/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку письмового провадження, розглянув заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області. У рішенні суд вирішив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року, виходячи з розміру 90% від відповідних сум грошового забезпечення;
- відмовити у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області при наступних перерахунках пенсії ОСОБА_1 , виходити з розміру не менше 90% грошового забезпечення;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 512,27 грн.
Рішення суду набрало законної сили 16.05.2019 року.
04.06.2019 року суд видав виконавчі листи у справі № 400/750/19.
Позивач подав заяву про встановлення судового контролю, в якій просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подати звіт про виконання судового рішення від 15.04.2019 року у справі № 400/750/19 щодо обчислення та виплати пенсії, виходячи з розміру 90% від відповідних сум грошового забезпечення при перерахунку основного розміру пенсії з 01.01.2023 року.
Заява позивача мотивована тим, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 року у справі № 400/2263/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про розмір грошового забезпечення від 03.10.2023 року № 9/3-2319 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених виплат.
Відтак, позивач вважає, що при перерахунку пенсії на виконання рішення у справі № 400/2263/24, відповідач обмежить розмір пенсії до 70% грошового забезпечення, що в свою чергу є підставою для встановлення судового контролю у справі № 400/750/19.
Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.
Згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 823/175/17, від 23.06.2020 року у справі № 802/357/17-а.
Згідно ч. 4 ст. 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
З вищезазначеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, але його виконання забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 18.12.2019 року у справі № 826/9960/15 дійшла наступного висновку: " ... Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошує, що завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»; далі - Закон № 1404-VIII).
При цьому в разі невиконання судових рішень у добровільному порядку приписами Закону № 1404-VIII урегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Відповідно до частини восьмої статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, якою визначено особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця."
Матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження" внаслідок невиконання відповідачем рішення у добровільному порядку.
Як вбачається із заяви позивача, пенсію він отримує з розрахунку 90% грошового забезпечення та наголошує, що висновки суду у справі щодо перерахунку пенсії є обов'язковими для відповідача не лише в межах цієї справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов'язані з пенсійним забезпеченням позивача, включаючи подальші перерахунки пенсії.
Суд звертає увагу, що предметом спору у справі № 400/750/19 було обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року.
Відтак, оскільки суд зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року, виходячи з розміру 90% від відповідних сум грошового забезпечення, а питання перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року, не були предметом спору у справі № 400/750/19, підстави для встановлення судового контролю, відсутні.
Таким чином, виникнення нових спірних правовідносин, а саме обмеження основного розміру пенсії позивача до 70% за період з лютого 2023 року і питання протиправності таких дій, може бути предметом розгляду окремого позову за загальними правилами КАС України, а не підставою для встановлення судового контролю у порядку ст. 382 КАС України.
До того ж, у рішенні від 15.04.2019 року суд дійшов висновку, що не підлягає задоволенню вимога позивача щодо зобов'язання відповідача при наступних перерахунках розраховувати пенсію не менше 90% грошового забезпечення, оскільки рішення не може бути ухвалене на майбутнє.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.
Керуючись статтями 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз