з питань залишення позову без розгляду
24 липня 2024 рокусправа № 380/9387/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. розглянув в письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не проведення нарахування та виплати грошової компенсації за не використані дні відпустки ОСОБА_1 за 2016, 2019, 2021 та 2022 роки в кількості 119 днів;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області провести нарахування та виплату грошової компенсації за не використані дні відпустки ОСОБА_1 за 2016, 2019, 2021 та 2022 роки в кількості 119 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення (31.08.2023).
Ухвалою суду від 03.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду.
В обґрунтування клопотання вказав, що позивачем пропущено строк звернення до суду передбачений частиною 2 статті 122 КАС України, оскільки в день звільнення (31.07.2023) у наказі про звільнення позивача вказані всі необхідні відомості щодо здійснення розрахунків з ОСОБА_1 та необхідних компенсацій.
Представник позивача подав заперечення на клопотання та клопотання про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду. Вказав, що наказ про звільнення позивача не містить всієї інформації щодо компенсації за невикористані дні відпусток за 2016, 2019, 2021 та 2022 роки, а також позивач не отримував письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, тому немає підстав для обчислення строку звернення до суду починаючи з дня звільнення.
Вирішуючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду суд зазначає таке.
Згідно із частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-ІХ (далі - Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема, до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Закон № 2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022.
Відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною 2 статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Статтею 234 КЗпП України передбачена можливість у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 КЗпП України, поновлення вказаних строків, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Тобто, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.
З доказів долучених до матеріалів справи суд з'ясував, що позивач звільнений зі служби в органах поліції 31.07.2023. Відповідно до змісту наказу №314 о/с від 28.07.2023 невикористана частина щорічної основної відпустки позивача за 2023 становить 02 доби, та 09 діб додаткової відпустки. Відповідно до змісту позовних вимог позивач просить виплатити компенсацію невикористаних днів відпусток за 2016, 2019, 2021 та 2022 роки.
Відповідно до положень статті 233 КЗпП України у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні позов може бути поданий у тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Тобто, початок перебігу строку звернення до суду із позовом - день отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Суд звертає увагу, що відповідачем не доведено та у справі відсутні докази, що саме 31.07.2023 у день звільнення, позивач отримав таке повідомлення. Проте сторони не заперечують, що позивач подав запити до відповідача з метою отримання інформації щодо здійснення нарахування та виплати сум компенсацій за невикористані відпустки з 07.11.2015 по 31.07.2023. Після отримання відповіді на запит 29.02.2024, позивач 24.04.2024 направив засобами поштового зав'язку позовну заяву, яка надійшла до суду 01.05.2024.
Таким чином, немає підстав вважати, що позивачем пропущено встановлений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду.
Враховуючи викладене, суд висновує про необґрунтованість клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, а тому у задоволенні такого слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 123, 241-246, 248, 256 КАС України, суддя,-
1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.
2. Копію ували надіслати сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Кравців Олег Романович