з питань зміни виду провадження
23 липня 2024 року справа №380/4314/24
Львівський окружний адміністративний суд розглянув у порядку письмового провадження клопотання позивача про розгляд справи за правила загального позовного провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до голови Виконавчого комітету Львівської міської ради Садового Андрія Івановича, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Львівська міська рада (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність голови Виконавчого комітету Львівської міської ради ОСОБА_2 в частині не виконання пунктів 2.3, 2.4 та 2.5 рішення Львівської міської ради №928 від 09.10.2019;
- зобов'язати голову Виконавчого комітету ОСОБА_2 забезпечити виконання вимоги пунктів 2.3, 2.4, 2.5 в частині нарахування плати за послугу з поводження з побутовими відходами від кількості прописаних (фактично проживаючих) осіб.
Ухвалою суду від 01.03.2024 позовну заяву залишено без руху; позивач недоліки позовної заяви у встановлений строк усунув належним чином.
Ухвалою суду від 22.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 25.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 23.07.2024 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про залучення його третьою особою у справі.
Позивач подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини 3 статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні), суд вирішив ці клопотання розглянути у порядку письмового провадження.
Розглядаючи клопотання суд керується таким.
Згідно з частиною 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частинами 1-3 статті 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження (частина 2).
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина 3).
Відповідно до частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дослідивши клопотання, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не встановив підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частинами 4, 5 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.
Частиною 4 статті 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених ч. 1 ст. 266-1 цього Кодексу.
Аналіз викладених норм дає підстави вважати, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, за винятком тих, які розглядаються за правилами загального позовного провадження.
Крім того, частиною 1 статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України.
При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.
В обґрунтування клопотання позивач зазначив, зокрема, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд не врахував думку учасників справи щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до вимог частини 5 статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Однак при поданні позовної заяви позивач не долучив до позовної заяви жодного клопотання щодо необхідності розгляду справи заяви за правилами спрощеного або загального позовного провадження.
Таким чином, викладені в клопотанні обставини не дають підстав для висновку про необхідність розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача.
Керуючись статтями 12, 241-243, 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суддя,-
1. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Кравців О.Р.