про залишення позовної заяви без руху
24 липня 2024 рокусправа № 380/5958/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування для з'ясування причин та умов отримання ОСОБА_1 травми (поранення, контузії), з приводу якої він перебував на лікуванні з 16.07.2022 по 28.07.2022 року, з 28.07.2022 року по 13.08.2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нескладення та невидачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 травми (поранення, контузії), з приводу якої він перебував на лікуванні у періоди з 16.07.2022 по 28.07.2022 року, з 28.07.2022 року по 13.08.2022 року за результатами якого видати довідку про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), за формою визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.
Також просить зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою від 25.03.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 27468 від 10.04.2024), у якому зазначив, що позивач з 25.02.2022 по 23.05.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а предметом спірних правовідносин є бездіяльність цієї військової частини щодо непроведення службового розслідування для з'ясування причин та умов отримання ОСОБА_1 травми (поранення, контузії), з приводу якої він перебував на лікуванні з 16.07.2022 по 28.07.2022, з 28.07.2022 по 13.08.2022. При цьому з матеріалів позовної заяви слідує, що рапорт про видачу наказу про призначення розслідування та видачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) поданий позивачем 16.08.2023. Тому відповідач вважає, що спірні правовідносини виникли у серпні 2023 року (в момент подання позивачем заяви від 16.08.2023), однак з позовом за захистом свого права на належний розгляд вказаного рапорту та призначення за результатами її розгляду службового розслідування за фактом отримання ним поранень (контузії) під час проходження військової служби, позивач звернувся 19.03.2024. Вказане, на думку відповідача, свідчить про пропуск позивачем місячного процесуального строку на звернення з даним позовом до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Суд розцінює такі доводи відповідача як заяву про залишення позову без розгляду, тому при розгляді такої заяви враховує таке.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Із аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
У такій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Судом з матеріалів позовної заяви встановлено, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування для з'ясування причин та умов отримання ОСОБА_1 травми (поранення, контузії), з приводу якої він перебував на лікуванні з 16.07.2022 по 28.07.2022 року, з 28.07.2022 року по 13.08.2022 року; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нескладення та невидачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402. Як наслідок, ОСОБА_1 просить для захисту свого порушеного права зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 травми (поранення, контузії), з приводу якої він перебував на лікуванні у періоди з 16.07.2022 по 28.07.2022 року, з 28.07.2022 року по 13.08.2022 року за результатами якого видати довідку про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), за формою визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.
Суд з доказів у справі встановив, що 16.08.2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку у військову частину НОМЕР_1 надіслав рапорт про призначення розслідування та видачу довідки про обставини травми.
У зв'язку з цим, 05.09.2023 року на адресу військової частини НОМЕР_1 було надіслано адвокатський запит, щодо надання відомостей про результати розгляду рапорту ОСОБА_1 від 16.08.2023 року. Тоді, військова частина НОМЕР_1 , у своєму листі за вих. 1480/1/3/107нт від 10.09.2023 повідомила, що «для підтвердження чи спростування обставин, викладених у рапорті ОСОБА_1 від 16.08.2023 щодо події, яка відбулась в травні 2022 року, проводиться службова перевірка…».
При цьому, листом № 4084 від 03.10.2023 відповідач зазначив, що «на виконання рішення командира військової частини НОМЕР_1 перевірку інформації, викладеної у рапорті військовослужбовця ОСОБА_1 . У зв'язку з відсутністю документального підтвердження отримання травми (поранення, контузії, каліцтва), відсутністю медичної документації про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми неможливо скласти та видати позивачу довідку про обставини травми».
Зважаючи на це 23.11.2023 року ОСОБА_1 повторно надіслано заяву про видачу саме наказу про призначення службового розслідування та видачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), із долученими заявами його побратимів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Представником позивача 18.12.2023 року та повторно 15.01.2024 року надіслані адвокатські запити щодо надання відомостей про результати розгляду поданої заяви ОСОБА_1 від 23.11.2023 року та відомостей про те, чи було здійснено службове розслідування щодо обставин та фактів отримання поранення.
Військова частина НОМЕР_1 листом № 1480/1/3/317 від 26.01.2024 року, на адвокатський запит, повідомила про те, що розслідування ОСОБА_1 не призначалось».
Встановивши вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що відповідача фактично розглянув рапорт позивача від 16.08.2023 листом № 4084 від 03.10.2023, у якому зазначив, що «на виконання рішення командира військової частини НОМЕР_1 перевірку інформації, викладеної у рапорті військовослужбовця ОСОБА_1 . У зв'язку з відсутністю документального підтвердження отримання травми (поранення, контузії, каліцтва), відсутністю медичної документації про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми неможливо скласти та видати позивачу довідку про обставини травми».
Тобто, строк звернення до суду із цим позовом слід обчислювати з 04.10.2023 (наступний день після надання відповіді позивача на його рапорт). Тому такий строк закінчився 04.11.2023.
При цьому, до суду з цим позовом згідно з штампом вхідної кореспонденції відділу канцелярії Львівського окружного адміністративного суду позивач звернувся лише 19.03.2024, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції Львівського окружного адміністративного суду.
Відтак позивачем пропущено місячний строк на звернення до суду.
При цьому в порушення вимог ч. 6 ст. 161 КАС України позивач не додав заяви про поновлення строку на звернення до суду та не надав жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 4 ст. 123 КАС України).
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі № 815/91/18.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені ним у заяві про поновлення процесуального строку.
Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Така ж правова позиція викладено Верховним Судом у постанові від 14.09.2022 у справі № 380/3358/21, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
З огляду на викладене позивач має право звернутися до суду із заявою (клопотанням) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати підстави для поновлення строку з наданням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з вимогами ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З урахуванням того, що після відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, тривалістю п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин пропуску строку.
3 Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде залишена без розгляду.
4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.П. Качур