справа№380/78/24
23 липня 2024 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Гавдик З.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 03.08.2023 №056350011119 про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу для призначення пенсії за Списком 2 ОСОБА_1 періоди роботи з 14.02.1989 до 31.12.1999, з 10.11.2000 до 31.12.2000, з 20.10.2001 до 31.12.2001, з 12.12.2002 до 31.12.2002, з 18.12.2003 до 31.12.2003, з 01.01.2009 до 22.07.2009;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 27.07.2023 та здійснити нарахування та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 27.07.2023;
Позовні вимоги обґрунтовані таким, що позивач на його думку, позивач має необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за списком 2 відповідно до положень пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді у даній справі відкрито спрощене провадження.
ГУПФ України у Львівській області проти позову заперечило з підстав викладених у відзиві. Зазначає, що позивачу, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Список №2 необхідно пільгового стажу роботи 12 років 06 місяців. Поданими документами не підтверджується стаж роботи позивача, що дає йому право на зарахування певних періодів роботи до пільгового та призначення пенсії за віком на пільгових умовах Список №2. Загальний (страховий) стаж роботи позивача становить 34 роки 11 місяців 29 днів, пільговий стаж роботи - 08 років 06 місяців 26 днів. Право на пенсійне забезпечення відповідно до статті 114 Закону №1058 позивач набуде після досягнення 57- річного віку, з 23.11.2024. Отже, оскільки, пільговий стаж (12 років 06 місяців) у позивача відсутній, то права на пенсію відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - немає.
ГУПФ України в Запорізькій області також подало відзив на позов. Окрім доводів викладених вище ГУПФ України у Львівській області додатково вказано, що До страхового та пільгового стажу зараховано згідно довідки Форми ОК-5 відомості по спеціальному стажу (за наявності даних за періоди до 2009 року включно) 2000 рік - 10 місяців 9 днів; 2001 рік - 9 місяців 19 днів; 2002 рік - 11 місяців 11 днів; 2003 рік - 10 місяців 17 днів; 2004 рік - 12 місяців 0 днів; 2005 рік - 12 місяців 0 днів; 2006 рік - 10 місяців 0 днів; 2007 рік - 12 місяців 0 днів; 2008 рік - 12 місяців 0 днів.
Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Позивач, ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1
27.07.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заява позивача про призначення пенсії, та додані в сукупності до неї документи, були розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області за принципом екстериторіальності.
За результатами розгляду заяви позивача разом із доданими документами прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 03.08.2023 № 056350011119.
Рішення обґрунтоване, що позивач не має права на пенсію за відсутності пільгового стажу та вказано, що позивач має право на призначення пенсії з 23.11.2024. Так, до пільгового стажу позивача відповідачем 1 зараховано 8 років 6 місяців 26 днів, при цьому в рішенні зазначено, що за доданими до заяви документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.
Вказаним рішенням відповідач 2 засвідчив, що відповідно до наданих документів загальний страховий стаж позивача становить 34 роки 11 місяців 29 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 становить 08 років 06 місяців 26 днів (згідно даних, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування). Вік позивача на дату звернення із заявою про призначення пенсі ї- 55 років 08 місяців 05 днів.
Також із спірного рішення вбачається, що з позиції пенсійного органу оскільки, у записах трудової книжки позивача зазначені відомості відсутні, робота у шкідливих та важких умовах праці протягом повного робочого дня, за результатами атестації робочого місця у кожному конкретному випадку підтверджується шляхом подання уточнюючої довідки, як це передбачено пунктом 20 Порядку № 637. У довідці має бути зазначено:періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Пільгові довідки видаються підприємствами, установами, організаціями або їхніми правонаступниками тільки на підставі документів. Довідка про період роботи в шкідливих умовах праці видається підприємством, установою, організацією або правонаступником з доданням документів про реорганізацію. Таким чином, для робітників цієї професії слід підтвердити не лише її назву, а й зайнятість певними видами робіт та матеріалами за результатами проведеної атестації робочого місця.
Враховуючи вищезазначене, пенсійний орган дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 14.02.1989 по 31.12.1999, з 10.11.2000 по 31.12.2000, з 20.10.2001 по 31.12.2001, з 12.12.2002 по 31.12.2002, з 18.12.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2009 по 22.07.2009 не підлягають зарахуванню до стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Позивачу, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 необхідно пільгового стажу роботи 12 років 06 місяців. Поданими документами не підтверджується стаж роботи позивача, що дає йому право на зарахування певних періодів роботи до пільгового та призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Загальний (страховий) стаж роботи позивача становить 34 роки 11 місяців 29 днів, пільговий стаж роботи - 08 років 06 місяців 26 днів. Право на пенсійне забезпечення відповідно до статті 114 Закону № 1058 позивач набуде після досягнення 57- річного віку, з 23.11.2024. Отже, оскільки, пільговий стаж (12 років 06 місяців) у позивача відсутній, то права на пенсію відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - немає.
Вважаючи означене рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ та військовослужбовців, є зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262).
Як вже з'ясував суд, фактичною підставою для прийняття спірного рішення стало те, що у поданих документах відсутня уточнююча довідка.
Приймаючи рішення суд враховує наступні правові аспекти.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі - Закон №1058-VI) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» №1058-VI пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-VI, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч.ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-VI, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок.
Аналіз викладених норм законодавства вказує, що для зарахування певної роботи із шкідливими і важкими умовами праці до пільгового стажу передусім потрібно підтвердити, що виконання цієї роботи дає право на пільгову пенсію, тобто, що виконані всі умови, зазначені в ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме:
- зайнятість у шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня (час простою, відпустки без збереження заробітної плати, тощо до пільгового стажу не зараховуються);
- виконувана робота відповідає Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України;
- підтвердження пільгової роботи результатами атестації робочих місць.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до абзацу першого пункту 20 цього ж Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383) передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до записів № 5-11 у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 , останній працював електрогазозварювальником 3 розряду та електрогазозварювальником ручної зварки 3 розряду в період з 14.02.1989 до 22.07.2009 на підприємстві, яке наразі має назву Приватне акціонерне товариство «Артвайнері» (код ЄДРПОУ 0041268), а саме:
• з 14.02.1989 прийнятий в механічне відділення електрогазозварювальником 3 розряду на підставі наказу №10-к від 13.02.1989;
• з 14.05.1998 переведений електрогазозварювальником ручної зварки 3 розряду на підставі наказу №93 від 14.05.1998;
• 22.07.2009 звільнений за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України на підставі наказу №106-л від 22.07.2009.
Зазначене підтверджується копіями наступних документів:
• витягом з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо позивача (форма ОК-5) від 01.12.2023 №2791 00815577 9718;
• витягом з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо позивача (форма ОК-7) від 01.12.2023 №1710 9571 0972 1771;
• довідки від 21.07.2023 вих. №110, виданої Приватним акціонерним товариством «Артвайнері».
Таким чином, суд з'ясував, що у трудовій книжці позивача наявні відповідні записи, які частково підтверджують факт його роботи у спірному періоді на посаді, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, як такій, що зазначена у Списках №2, чинних у відповідні періоди часу.
Приймаючи постанову у справі №520/15025/16-а, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Водночас пенсійний орган, яв вказано вище основною підставою відмови, зокрема за інші спірні періоди, вказав першочергово неподання уточнюючої довідки.
З приводу суд наголошує на тому, що позивач звертався до ПрАТ «Артвайнері» за уточнюючою довідкою, але отримав довідку в довільній формі, де підприємство підтвердило факт роботи позивача електрогазозварювальником у механічному відділенні у період з 14.02.1989 до 22.07.2009 , але повідомило, що копії документів щодо уточнюючої інформації про роботу (характер виконуваної роботи, умови працю), а також копії наказів про прийняття та звільнення ОСОБА_1 надати не можемо у зв'язку з тим, що всі первинні документи, в тому числі, i документи з особового складу, залишилися по попередньому місцезнаходженню підприємства: Донецька обл., м. Бахмут, вул. П. Лумумби, 87. Через бойові дії на території міста Бахмут ПрАТ «Артвайнері» було вимушено з 18.04.2022 змінити своє місцезнаходження. Вивезти документи в безпечне місце було не можливо у зв'язку з тим, що підприємство знаходиться на території, на якій ведуться активні бойові дії і вивезення документів пов'язане з великим ризиком для життя чи здоров'я людей, яких необхідно задіяти для виконання навантажувальних робіт та для перевезення. Відповідно за браком вказаних документів ПрАТ «Артвайнері» не може надати уточнюючу довідку встановленого зразку.
Водночас суд враховує, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону №1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Суд наголошує, що до заяви про призначення пенсії позивачем було додано копії наказів про атестацію робочих місць, які були надані ПрАТ «Артвайнері» (від 18.11.1998 №236 та від 20.07.1993 №115). Факт подання вказаних документів підтверджується розпискою-повідомленням.
Отже докази проведення атестації в сукупності з записами у трудовій книжці та іншими дослідженими в ході розгляду судом документами, навіть без уточнюючої довідки підтверджують пільговий стаж позивача, який в сукупності становить 20 років 5 місяців 9 днів.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що оскаржене рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним і підлягає скасуванню. З метою захисту прав позивача, підлягає задоволенню похідна вимога щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати позивачу період роботи з 14.02.1989 до 31.12.1999, з 10.11.2000 до 31.12.2000, з 20.10.2001 до 31.12.2001, з 12.12.2002 до 31.12.2002, з 18.12.2003 до 31.12.2003, з 01.01.2009 до 22.07.2009 до пільгового стажу за Списком №2.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
На виконання вказаних норм Закону №1058-IV постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до абзацу 1 пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду у встановленому порядку.
Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше.
При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб'єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.
Судом з'ясовано, що для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України відповідно до абз. 1 п.п. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необхідним є дотримання таких обов'язкових умов, які мають існувати одночасно: досягнення віку; наявності страхового стажу; наявності стажу роботи на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України за результатами атестації робочих місць.
У спірному рішенні відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача необхідного пільгового стажу та з цієї підстави відмовив у призначенні позивачу пільгової пенсії.
Отже, з вказаного рішення слідує, що відповідач, отримавши заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та додані до неї документи надав оцінку лише одній з обов'язкових умов, необхідних для призначення зазначеної пенсії, а саме наявності стажу роботи на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2.
Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17 зазначив, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2019 року у справі №818/985/18 та від 26 грудня 2019 року у справі №810/637/18.
У межах спірних правовідносин судом надана оцінка правомірності оскарженого рішення щодо не зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів його роботи.
При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб'єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17, відповідно до якої вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання ГУПФ України у Львівській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, за результатами розгляду якої було прийнято оскаржене рішення про відмову у призначенні пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, тому позов слід задовольнити частково.
Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи обраний спосіб поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Запорізькій області підлягає сума судового збору в розмірі 2000 грн.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 03.08.2023 №056350011119 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до пільгового стажу для призначення пенсії за Списком 2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 14.02.1989 до 31.12.1999, з 10.11.2000 до 31.12.2000, з 20.10.2001 до 31.12.2001, з 12.12.2002 до 31.12.2002, з 18.12.2003 до 31.12.2003, з 01.01.2009 до 22.07.2009 та повторно розглянути заяву про при значення пенсії від 27.07.2023 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 2000 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Суддя Гавдик З.В.