23 липня 2024 року м. Київ № 320/9350/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення суб?єкта владних повноважень-Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 103650008392 від 29.09.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років;
зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» половину строку навчання в Національній академії внутрішніх справ України у період часу з 01.08.1994 року по 27.06.1998;
зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» стаж роботи на посадах слідчих у період часу з 29.07.1998 по 31.10.2002;
зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до вислуги років та до стажу роботи на посадах прокурора, що дає право на пенсію за вислугу років згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» стаж роботи на посадах прокурорів у період часу з 01.11.2002 по 22.09.2022;
зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 22.09.2022 пенсію за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням наявного стажу роботи за вислугу років 26 років 1 місяць 8 днів, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів 19 років 10 місяців 22 дні, з розрахунку 60% від суми складових заробітної плати, зазначених в Довідках Офісу Генерального прокурора № 21-279п від 20.09.2022 «Про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років)» та № 21-2793 від 20.09.2022 «Про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією)».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку проведено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого головуючим суддею визначено суддю Головенко О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, однак відповідач протиправно відмовив у перерахунку, чим порушив його законні права та інтереси.
20.06.2024 засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Позивач, вважаючи, що має необхідний стаж для призначення пенсії відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697) звернувся до пенсійного органу.
Рішенням від 29.09.2022 № 103650008392 йому було відмовлено з підстав відсутності спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугою років.
При цьому в рішенні визначено, що страховий стаж позивача становить 26 років 03 місяці 14 днів, а спеціальний стаж 11 років 08 місяців 05 днів.
Також, зазначено, що до вислуги років не враховано період служби в органах внутрішніх справ та податкової міліції ДПА України з 01.08.1994 по 31.10.2002 згідно записів трудової книжки, так як найменування посади не зазначено. Представлену копію виписки із послужного списку також не можливо врахувати.
Вважаючи дану відмову протиправною позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Закону № 1697, - «прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:
по 30.09.2011 - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;
з 01.10.2011 по 30.09.2012 - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;
з 01.10.2012 по 30.09.2013 - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;
з 01.10.2013 по 30.09.2014 - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;
з 01.10.2014 по 30.09.2015 - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;
з 01.10.2015 по 30.09.2016 - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;
з 01.10.2016 по 30.09.2017 - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;
з 01.10.2017 по 30.09.2018 - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;
з 01.10.2018 по 30.09.2019 - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;
з 01.10.2019 по 30.09.2020 - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;
з 01.10.2020 і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону № 1697 до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи:
на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;
слідчими, суддями;
на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;
у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;
на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України;
на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;
військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;
відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Відповідно до ч. 8 ст. 86 Закону № 1697 - «право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв'язку із скороченням кількості прокурорів, у зв'язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії».
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» документом, що посвідчує стаж роботи є трудова книжка.
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту», Постанови Кабінету Міністрів України № 811 від 09.09.2020 документом про вищу освіту є диплом.
Щодо неврахованого відповідачем до вислуги років періоду з 01.08.1994 по 29.07.1998, яким охоплювалося навчання позивача у Національній академії внутрішніх справ України на посаді курсанта, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 та 3 ст. 18 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-ХІІ, у редакції, яка діяла на час мого навчання у навчальному закладі системи МВС України, особи, прийняті на службу до міліції, в тому числі слухачі й курсанти шкіл міліції, які перебувають на військовому обліку, на час служби знімаються з нього і перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ України. Навчання у школах Міністерства внутрішніх справ України після здобуття середньої освіти прирівнюється до проходження військової служби.
Згідно Переліку вищих закладів, що входять до єдиної системи військової освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 № 1410, Національна академія внутрішніх справ України входить до переліку вищих навчальних закладів МВС України та відноситься до вищих закладів, що входять до єдиної системи військової освіти.
Наказ Міністра внутрішніх справ України № 62 від 14.02.2008 "Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ України" визначає, що статус "курсант" надається особам рядового та молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ (військовослужбовцям, що не мають звань офіцерів), які навчаються у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232) початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 2232 закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону № 2232 зазначено, що навчання у військово-навчальних закладах зараховується курсантам як строкова військова служба.
Відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, яким згідно п. 1 визначався порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки. До рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.
Пунктом 2 зазначеного Положення передбачено, що особам присвоюються спеціальні звання, які перебувають на службі в органах внутрішніх справ. Отже, до осіб начальницького складу органів внутрішніх справ відносяться особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно відповідні спеціальні звання, встановлені законодавством.
Таким чином вищенаведеними нормами чинного, на час навчання позивача законодавства, період навчання в закладах Міністерства внутрішніх справ України особами рядового та начальницького складу прирівнювався до проходження військової служби.
Щодо неврахування до спеціального стажу податкової міліції ДПА України з 29.07.1998 по 31.10.2002, суд зазначає наступне.
Так, згідно зі ст. 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як слідує з матеріалів справи позивачем разом із заявою про призначення пенсії подано відповідачу копію трудової книжки, а також виписку із послужного списку позивача.
Статтею 1 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», який втратив чинність 19.11.2012 на підставі Закону України від 05.07.2012 № 5083-VI «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні», тобто був чинним під час проходження позивачем служби в органах податкової міліції, було встановлено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція).
Суд також, вважає за необхідне зауважити, що відповідач відповідно до положень пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, як орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином, відповідач у разі наявності у нього обґрунтованих сумнівів щодо належності та допустимості уточнюючих довідок про періоди роботи позивача слідчим, які необхідно включити до вислуги років, зобов'язаний був звернутися до цих органів за дооформленням таких довідок.
Відповідачем такий обов'язок не виконаний.
Разом з тим, відповідно ч. 6 ст. 86 Закону № 1697, а також з огляду на наявні у трудовій книжці позивача записи, суд дійшов висновку, що час роботи позивача з 29.07.1998 по 31.10.2002, має бути зарахований до вислуги років, що дає позивачу право на пенсію згідно зі ст. 86 Закону № 1697.
Щодо вимоги в частині зобов'язання пенсійного органу призначити позивачу пенсію.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Частиною 4 цієї статті визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на те, що позивач на день звернення до відповідача мав необхідну вислугу років, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до ст.86 Закону № 1697, та для прийняття рішення про призначення позивачу пенсії за вислугу років виконано всі умови, визначені законом, суд вважає, що у даному випадку ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення позивачу пенсії за вислугу років на підставі ст. 86 Закону № 1697.
Відповідач, заперечуючи проти обрання саме такого способу захисту порушених прав позивача, не зазначає, які ще умови потрібно виконати позивачу для прийняття відповідачем рішення про призначення пенсії за вислугу років, а також у чому полягатиме власний розсуд відповідача під час виконання визначеного законом обов'язку щодо прийняття рішення про призначення пенсії. Тому такі заперечення суд вважає безпідставними.
При цьому перерахунок пенсії позивача та на підставі довідок про розмір грошового забезпечення є похідним після встановлення права на призначення пенсії, і вданому позові не досліджується, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин спору у цій частині позовних вимог не існувало.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 10.10.2022.
Враховуючи наведене, суми у розмірі 992,40 грн у вигляді судових витрат щодо сплати судового збору, підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, оскільки саме його спірне рішення призвело до спірних правовідносин.
Доказів понесення позивачем інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 103650008392 від 29.09.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» половину строку навчання в Національній академії внутрішніх справ України у період часу з 01.08.1994 року по 27.06.1998.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» стаж роботи на посадах слідчих у період часу з 29.07.1998 по 31.10.2002;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до вислуги років та до стажу роботи на посадах прокурора, що дає право на пенсію за вислугу років згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» стаж роботи на посадах прокурорів у період часу з 01.11.2002 по 22.09.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 22.09.2022 пенсію за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням наявного стажу роботи за вислугу років 26 років 1 місяць 8 днів, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів 19 років 10 місяців 22 дні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769) судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.