про залишення позовної заяви без руху
22 липня 2024 року м. Київ Справа № 320/32823/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., отримавши та розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) , в якому просить суд скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11 липня 2023 року про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. у ВП № 71419459 за невиконання Управлінням виконавчого листа у справі № 320/13385/21.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
В позовній заяві позивач, посилаючись на ст.ст. 55, 129 Конституції України, ч.2 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вказує, що судові витрат не повинні бути перешкодою для звернення до суду незалежно від майнового стану позивача.
Відповідно до позовної заяви позивачем не додано квитанції про сплату судового збору за подання вказаного позову до суду, просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі та стягнути при задоволенні позову всі судові витрати за рахунок відповідача.
Щодо позиції позивача про те, що судові витрати не повинні бути перешкодою для звернення до суду незалежно від майнового стану останнього, суддя зазначає, що згідно Пленуму Вищого адміністративного суду України у постанові від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 (справа № 2а-10730/10/1570).
Суддя зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Крім того, суддя вбачає за доцільне зазначити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або звільнення від такої сплати.
Відповідно до ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
За таких обставин, позиція позивача є недостатньо обґрунтованою для її врахування судом.
Як наслідок, перевіривши матеріали позовної заяви суддя зазначає, що позов не відповідає вимогам ч.3 ст. 161 Кодексу, яка передбачає, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 Закону № 3674-VI - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зокрема, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3 028,00 грн.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить суд скасувати рішення відповідача про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Отже, за заявлену до суду вимогу майнового характеру позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Суддя звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Вирішуючи питання щодо строку звернення до суду з даною позовною заявою, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Та, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України чітко визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач у справі оскаржує постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.07.2023 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні № 71419459 за невиконання Управлінням виконавчого листа у справі № 320/13385/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, не надавши до позову клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, поновлення строку звернення, із зазначенням обставин щодо пропуску строку та надання належних та достатніх доказів поважності причин пропуску.
Позивач зазначає, що оскаржувана постанова від 11.07.2023 у виконавчому провадженні № 71419459 надійшла на адресу позивача 04.08.2023. Позовну заяву подано до суду 10.07.2024.
Згідно із частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позовної заяви позивачем не надано клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як убачається з частини 1 статті 123 Кодексу адміністративно судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду обґрунтоване клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з вищевикладеного, позовна заява не відповідає вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 3 028,00 грн.
- належним чином обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску, або надати докази, які свідчить про дотримання строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Відмовити позивачеві у відстроченні сплати судового збору.
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І.І.