24 липня 2024 року Справа 160/19837/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Автоматизованим розподілом адміністративна справа № 160/19837/24 була передана для розгляду судді Сластьон А.О.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст. ст. 122, 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом, а також при наданні оцінки поважності пропуску такого строку, суд виходить з наступного.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Так, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Натомість, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від відповідача відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит, тощо.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Зокрема, позивачем у даній справі оскаржується бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо невнесення змін до наказу від 22.02.2023 №53 та наказу від 06.03.2023 №65 з урахуванням Витягу з протоколу засідання 20 РВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювання та смерті капітана ОСОБА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що представник позивача був проінформований про відмову відповідача щодо внесення змін до оскаржуваних наказів листом військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 23.12.2023 вих. №14185.
При цьому, позовна заява подана лише 22 липня 2024 року - зі спливом шестимісячного строку звернення до суду.
Будь-яких пояснень та доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами позивач не надав, клопотання про поновлення строку не заявив.
Отже, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Також суд зазначає, що із тексту позовної заяви не вбачається, а прохальна частина не дає чіткого розуміння, щодо якого з двох наказів (від 22.02.2023 №53; від 06.03.2023 №65) заявлено позовні вимоги до відповідача.
Зокрема, позивач, заявляючи вимоги про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у внесенні змін до наказів, використовує розділовий сполучник «чи»: «визнати протиправною бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 відносно невнесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.02.2023 №53 чи 06.03.2023 №65…».
Використання зазначеного сполучника вказує на роздільність у чергуванні перелічуваних наказів, їх взаємовиключення та несумісність.
Відтак, з приводу цього позивач має надати пояснення та/або уточнення щодо того, який з двох наказів або, можливо, обидва є предметом розгляду у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись статями 122, 123, 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- обґрунтованої заяви/клопотання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, про поновлення такого строку звернення із належними доказами поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчить про дотримання строку звернення до суду;
- уточнення та/або пояснення, щодо якого з двох наказів або, можливо, обох заявлено позовні вимоги до відповідача.
3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити на адресу позивача.
4. Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Сластьон