24 липня 2024 року Справа №160/19442/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.07.2024р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить:
- визнати бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 30.05.2024р.;
- зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 30.05.2024р. на підставі абзацу 5 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- судові витрати (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу) покласти на відповідача.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Згідно до п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За приписами ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Так, у позові не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в частині бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача від 30.05.2024р., тоді як у самому позові фактично зазначає про не розгляд його заяви.
Суд звертає увагу позивача, що бездіяльністю відповідача є пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка впливає на права та обов'язки осіб (не розгляд звернення, не прийняття рішення).
В той же час, вчинення дій відповідачем (розгляд заяв, прийняття рішень) є активною поведінкою суб'єкта владних повноважень.
Виходячи з наведеного, позивачеві слід визначитися з позовними вимогами та зазначити чітко обраний спосіб захисту, а саме: визнання протиправною бездіяльності відповідача або визнання протиправними дій відповідача, виходячи з вимог ст.5, п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням того, що дії відповідача щодо розгляду заяви (про що зазначено у позові) не можуть вважатися бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: в якому позивачеві слід визначитися з позовними вимогами та зазначити чітко обраний спосіб захисту, а саме: визнання протиправною бездіяльності відповідача або визнання протиправними дій відповідача, виходячи з вимог ст.5, п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням того, що дії відповідача щодо розгляду заяви (про що зазначено у позові) не можуть вважатися бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись ст.5, п.4 ч.5 ст.160, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: в якому позивачеві слід визначитися з позовними вимогами та зазначити чітко обраний спосіб захисту, а саме: визнання протиправною бездіяльності відповідача або визнання протиправними дій відповідача, виходячи з вимог ст.5, п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням того, що дії відповідача щодо розгляду заяви (про що зазначено у позові) не можуть вважатися бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва