24 липня 2024 рокуСправа №160/11447/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач-1), Генерального штабу Збройних Сил України (далі - Генштаб ЗСУ, відповідач-2), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 - не прийняття рішення по суті рапортів від 22.09.2022 та від 28.02.2024 старшого сержанта ОСОБА_1 про видачу довідки про участь у бойових діях в період з 06.04.2022 по 05.06.2022;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення по суті рапортів від 22.09.2022 та від 28.02.2024 старшого сержанта ОСОБА_1 про видачу довідки про участь у бойових діях в період з 06.04.2022 по 05.06.2022;
- визнати протиправною бездіяльністю Генерального штабу Збройних Сил України - не надання старшому сержанту ОСОБА_1 письмової відповіді про реагування Військовою частиною НОМЕР_1 про видачу довідки про участь у бойових діях в період з 06.04.2022 по 05.06.2022;
- зобов'язати Генеральний штаб Збройних Сил України надати старшому сержанту ОСОБА_1 відповідь про заходи реагування на отриманий рапорт від 28.02.2024 до командира військової частини НОМЕР_1 щодо видачі довідки про участь у бойових діях в період з 06.04.2022 по 05.06.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.03.2022 позивач був зарахований на посаду головного сержанта розвідувального взводу ВЧ НОМЕР_1 . В період з 06.04.2022 по 01.08.2022 позивач перебував в районі смт. Просяне та, зокрема, по 05.06.2022 включно виконував бойові розпорядження в зоні лінії бойового зіткнення (оборони) ВЧ НОМЕР_1 . 20.09.2022 позивач на адресу штабу старшого командира ВЧ НОМЕР_2 направив рапорт на ім'я командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 про видачу довідок про безпосередню участь в бойових діях. 01.03.2024 позивач направив аналогічний рапорти від 28.02.2024 рекомендованим листом №4900002713539 на адресу начальника Генштабу ЗСУ для реагування - направлення до ВЧ НОМЕР_1 для розгляду по суті. Вказане поштове відправлення 07.03.2024 вручено представнику відповідача-2 за довіреністю, однак станом на 01.05.2024 жодного реагування з боку відповідача-2 у вигляді повідомлення про спрямування рапорту позивача до відповідача-1, а також з боку відповідача-1 - про прийняте рішення по суті рапорту позивач не отримав, тобто його рапорт взагалі проігнорований. Вважаючи бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 20.05.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено; позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві в частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 - не прийняття рішення по суті рапорту від 22.09.2022 старшого сержанта ОСОБА_1 про видачу довідки про участь у бойових діях в період з 06.04.2022 по 05.06.2022;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення по суті рапорту від 22.09.2022 старшого сержанта ОСОБА_1 про видачу довідки про участь у бойових діях в період з 06.04.2022 по 05.06.2022.
Ухвалою суду від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення (виклику) учасників справи в частині позовних вимог:
- визнати протиправною бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 - не прийняття рішення по суті рапорту від 28.02.2024 старшого сержанта ОСОБА_1 про видачу довідки про участь у бойових діях в період з 06.04.2022 по 05.06.2022;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення по суті рапорту від 28.02.2024 старшого сержанта ОСОБА_1 про видачу довідки про участь у бойових діях в період з 06.04.2022 по 05.06.2022;
- визнати протиправною бездіяльністю Генерального штабу Збройних Сил України - не надання старшому сержанту ОСОБА_1 письмової відповіді про реагування Військовою частиною НОМЕР_1 про видачу довідки про участь у бойових діях в період з 06.04.2022 по 05.06.2022;
- зобов'язати Генеральний штаб Збройних Сил України надати старшому сержанту ОСОБА_1 відповідь про заходи реагування на отриманий рапорт від 28.02.2024 до командира військової частини НОМЕР_1 щодо видачі довідки про участь у бойових діях в період з 06.04.2022 по 05.06.2022.
31.05.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду 03.06.2024 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати до суду протягом десяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали належним чином засвідчені копії документів, а саме:
- наказу Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ТУ ТРО «Схід» про віднесення с. Зелений Гай, с. Шевченківське смт. Просяне до району ведення бойових дій в період з 06.04.2022 по 18.04.2022;
- витяг з книги реєстрації бойових наказів (розпоряджень) та донесень про їх виконання Військової частини НОМЕР_1 про виконання БР ТВО командира взводу розвідки ВЧ НОМЕР_1 старшим сержантом ОСОБА_1 бойових розпоряджень в період з 06.04.2022 по 25.04.2022.
04.06.2024 до суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Генштабу ЗСУ проти задоволення позову заперечує та зазначає, що позивач рапорт, адресований командиру ВЧ НОМЕР_1 , надіслав на адресу Генштабу ЗСУ (тобто неналежному адресату), зазначаючи: “Начальнику Генерального штабу Збройних Сил України” для розгляду по суті. “Командиру військової частини НОМЕР_1 ТУ СТрО “Схід”. Відповідач-2 звертає увагу, що рапорт (звернення) позивача від 28.02.2024 згідно з дорученням начальника Адміністративного управління Генштабу ЗСУ від 15.03.2024 № Д-30157, спрямовано (надіслано) для подальшого розгляду за належністю, на адресу командування Сухопутних військ Збройних Сил України (далі - КСВ ЗС України). За результатом опрацювання доручення від 15.03.2024 №Д-30157, начальником адміністративного управління штабу КСВ ЗС України за дорученням командувача Сухопутних військ Збройних Сил України рапорт (звернення) позивача від 28.02.2024 надіслано до оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” (військова частина НОМЕР_3 ) для належного опрацювання порушених у ньому питань відповідно до вимог законодавства. За результатом опрацювання зобов'язано надати відповідь автору звернення встановленим порядком у визначений термін (Доручення начальника адміністративного управління штабу КСВ ЗС України від 27.03.2024 № Д-21499/Л). На думку відповідача-2, ним вжито всіх належних заходів реагування на отриманий рапорт позивача від 28.02.2024, відтак протиправної бездіяльності з боку відповідача 2 - немає.
04.06.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про отримання підтвердження повноважень представника відповідача-2.
05.06.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 підтримує позовні вимоги.
10.06.2024 до суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ВЧ НОМЕР_1 проти задоволення позову заперечує та зазначає, що відповідно до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України №124 від 07.04.2017 рапорт - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру. З рапортом може звернутись лише військовослужбовець та лише до свого безпосереднього командира. Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.03.2022 №2 ОСОБА_1 зарахований на посаду головного сержанта розвідувального взводу. 05.06.2022 старший сержант ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину у зв'язку із чим, згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (по особовому складу) від 03.08.2022 №2/43-РС та наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) №169 від 03.08.2022, позивача звільнено з посади та виведено у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_2 . У зв'язку із початком відносно старшого сержанта ОСОБА_1 досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023041110000005 від 28.03.2023, за вчинення ним 05.06.2022 дій, що мають ознаки кримінального злочину відповідальність за який передбачена частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (по особовому складу) від 20.04.2023 №88-РС, його військову службу було призупинено та наказом командира НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 20.04.2023 № 110, старшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі складу ВЧ НОМЕР_1 . Враховуючи що військову службу ОСОБА_1 призупинено, він не належить ані до ВЧ НОМЕР_1 , ані до Збройних Сил України, він не вважаться військовослужбовцем та не має права на звернення з рапортом, з яким можуть звертатись лише військовослужбовці, які перебувають на військовій службі, перебувають у списках військової частини і лише до свого безпосереднього командира. Отже, рапорт ОСОБА_1 від 28.02.2024 не міг бути навіть поданий командиру військової частини на розгляд, оскільки він поданий з порушенням порядку подання рапорту (через безпосереднього командира) та особою, яка не перебуває у списках частини та взагалі не належить до Збройних Сил України та по суті не є військовослужбовцем.
Ухвалою суду від 11.06.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовлено.
11.06.2024 від позивача до суду надійшла заява про відвід судді Бондар М.В.
Ухвалою суду від 11.06.2024 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Бондар М.В. у справі №160/11447/24 необґрунтованою; передано матеріали адміністративної справи №160/11447/24 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід судді.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бондар М.В. у справі №160/11447/24 - відмовлено.
18.06.2024 до суду від представника відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник Генштабу ЗСУ підтримує доводи, викладені у відзиві.
На виконання ухвали про витребування доказів, відповідачем-1 надано до суду заяву, в якій повідомлено, що у своєму розпорядженні ВЧ НОМЕР_1 не має наказу Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та ТУ ТРО " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про віднесення АДРЕСА_1 до району ведення бойових дій в період з 06.04..2022 по 18.04.202р. У військової частини не має книги реєстрації бойових наказів (розпоряджень) та донесень про їх виконання ВЧ НОМЕР_1 .
Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.03.2022 №2 відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом нижчепойменованих осіб рядового та сержантського складу зараховано в списки частини та призначено до 232 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого сержанта ОСОБА_1 . головним сержантом розвідувального взводу НОМЕР_6 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ВОС - 106975А, шпк «старший сержант».
Вважати таким, що з 01.03.2022 справи і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов?язків за посадою, встановити посадовий оклад у розмірі 3170 грн. на місяць, 9 тарифний розряд.
Підстава: укази Президента України від 24.02.2022 №є64/2022 та №69/2022.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 10.04.2022 №7 покладено тимчасове виконання обов'язків командира взводу розвідки ВЧ НОМЕР_1 на головного сержанта взводу розвідки ВЧ НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_1 з 10.04.2024.
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 03.08.2022 №169 увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_2 та утримано в списках особового складу ВЧ НОМЕР_7 старшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта розвідувального взводу ВЧ НОМЕР_1 .
Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 20.04.2023 №110 старшого сержанта ОСОБА_1 з 28.03.2023 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
28.02.2024 позивач звернувся з рапортом до начальнику Генштабу ЗСУ, командира ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив сформувати та направити на адресу ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь у веденні бойових дій у складі розвідувального взводу відповідно до отриманих і виконаних ОСОБА_1 бойових розпоряджень в секторі обороні, займаному ВЧ НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 в період з 06.04.2022 по 05.06.2022.
Згідно з роздруківкою скріншоту з сайту АТ «УКРПОШТА» відправлення за №4900002713530 прийнято поштовою установою 01.03.2024 (а.с. 12).
Зазначене відправлення вручено за довіреністю 07.03.2024 (а.с. 11).
Рапорт позивача від 28.02.2024 згідно з дорученням начальника Адміністративного управління Генштабу ЗСУ від 15.03.2024 № Д-30157, спрямовано (надіслано) для подальшого розгляду за належністю, на адресу командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
Доказів надання відповіді на рапорт від ВЧ НОМЕР_1 до суду не надано.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів, позивач звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд виходить з такого.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 393/96-ВР заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
На підставі частини 1 статті 14 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Згідно зі статтею 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Положеннями частини 1 статті 20 Закону № 393/96-ВР передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Порядок розгляду заяв (клопотань) визначено, зокрема, в частинах 1, 3 статті 15 зазначеного Закону, відповідно до якої, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
На підставі статті 19 Закону №393/96-ВР, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Вказані конституційні положення, а також положення Закону № 393/96-ВР містять правову процедуру розгляду звернень особи, зокрема, до суб'єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов'язок розглянути звернення по суті поставленого питання і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з пунктом 1 розділу І Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 №735 (далі - Інструкція №735), ця Інструкція визначає порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), а також визначає порядок контролю за його дотриманням.
На підставі пункту 4 розділу І Інструкції №735 у роботі з письмовими (електронними) та усними зверненнями громадян потрібно забезпечувати кваліфікований, неупереджений, об'єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян з метою оперативного розв'язання порушених у них питань, задоволення законних вимог заявників, поновлення порушених конституційних прав та запобігання надалі таким порушенням.
Згідно з пунктом 6 розділу І Інструкції №735 усі звернення громадян, що надходять до Міністерства оборони України, органів військового управління, військових частин, підлягають обов'язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України “Про звернення громадян” їх видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Подальший розгляд пропозицій, заяв та скарг громадян проводиться з урахуванням особливостей, установлених статтями 14, 15 та 16 зазначеного Закону.
У відповідності до пункту 2 розділу ІІ Інструкції №735 письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця.
Згідно з пунктом 14 розділу ІІ Інструкції №735 щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін має бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до провадження; передати на вирішення до іншого органу військового управління; надіслати за належністю до іншого центрального органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів військового управління, військової частини, про що одночасно повідомляється заявнику; залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України “Про звернення громадян”.
На підставі пункту 3 розділу ІІІ Інструкції №735 після первинного розгляду звернень громадян керівниками органів військового управління, командирами військових частин працівник підрозділу документального забезпечення (секретаріату, канцелярії):
уносить до журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян або реєстраційно-контрольної картки персонального комп'ютера резолюцію керівництва та встановлені терміни виконання доручень за зверненнями громадян;
здійснює відправку звернень за належністю та відповідей - їх авторам;
забезпечує оперативне доведення звернень громадян до виконавців.
Згідно з пунктами 4, 5 розділу ІІІ Інструкції №735 термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється з дня, наступного за днем, з якого починається строк (таким днем є день їх надходження та реєстрації в органі військового управління, військовій частині), до дня направлення заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на неробочий день, то останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.
Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін розв'язати порушені у зверненні питання неможливо, то керівник відповідного органу військового управління, командир військової частини або особа, що тимчасово виконує його обов'язки, установлює термін, потрібний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
Відповідно до пунктів 6, 7 розділу ІІІ Інструкції №735 звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжито потрібних заходів щодо його виконання і заявника повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення.
Відповідь за результатами розгляду звернення обов'язково дається тим органом військового управління, військовою частиною, які його отримали і до компетенції яких входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління, командиром військової частини.
Судом встановлено, що до Генштабу ЗСУ надійшов рапорт ОСОБА_1 від 28.02.2024.
Відповідачем-2 спрямовано (надіслано) для подальшого розгляду за належністю, на адресу командування Сухопутних військ Збройних Сил України рапорт (звернення) ОСОБА_1 від 28.02.2024 згідно з дорученням начальника Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України від 15.03.2024 № Д-30157, у резолюції визначено: “Відповідно до Закону України “Про звернення громадян” надсилається для опрацювання та надання відповіді заявнику”.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності з боку Генштабу ЗСУ, адже отримавши рапорт ОСОБА_1 від 28.02.2024, відповідач-2, як цього вимагають положення чинного законодавства, направив його за належність для надання відповіді заявнику по суті звернення.
Суд критично оцінює посилання відповідача-1 про те, що рапорт ОСОБА_1 як від 28.02.2024 не міг бути навіть поданий командиру військової частини на розгляд, оскільки він поданий з порушенням порядку подання рапорту (через безпосереднього командира) та особою, яка не перебуває у списках частини та взагалі не належить до Збройних Сил України та по суті не є військовослужбовцем.
Як було зазначено вище, усі звернення громадян, що надходять до Міністерства оборони України, органів військового управління, військових частин, підлягають обов'язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України “Про звернення громадян” їх видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Подальший розгляд пропозицій, заяв та скарг громадян проводиться з урахуванням особливостей, установлених статтями 14, 15 та 16 зазначеного Закону (пункт 6 розділу І Інструкції №735).
Звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжито потрібних заходів щодо його виконання і заявника повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення.
Відповідь за результатами розгляду звернення обов'язково дається тим органом військового управління, військовою частиною, які його отримали і до компетенції яких входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління, командиром військової частини (пункти 6, 7 розділу ІІІ Інструкції №735).
Отже, при надходженні звернення позивача, ВЧ НОМЕР_1 мала обов'язок у будь-якому випадку відреагувати на подане звернення та розглянути його по суті у встановленому законом порядку, повідомивши про результати розгляду такого звернення ОСОБА_1 .
Доказів надання відповіді ВЧ НОМЕР_1 на відповідне звернення позивача від 28.02.2024 матеріали справи не містять.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_9 ), Генерального штабу Збройних Сил України (адреса: провулок Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_10 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не прийняття рішення по суті рапорту від 28.02.2024 старшого сержанта ОСОБА_1 про видачу довідки про участь у бойових діях в період з 06.04.2022 по 05.06.2022.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення по суті рапорту від 28.02.2024 старшого сержанта ОСОБА_1 про видачу довідки про участь у бойових діях в період з 06.04.2022 по 05.06.2022.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар