24 липня 2024 року Справа 160/32483/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, та зобов'язання вчинити певні дії,
08.12.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача що полягає в продовженні необґрунтованого призупинення військової служби військовослужбовця після винесення постанови слідчою другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві про закриття кримінального провадження №62023170020001219 від 13.06.2023 за ч. 4 ст. 408 КК України;
- зобов'язати відповідача поновити проходження військової служби ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування і не виплати належного грошового забезпечення за час проходження ним стаціонарного лікування в закладах охорони здоров'я, у тому числі: за період перебування на стаціонарному лікуванні з 10.12.2022 по 13.12.2022; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 13.12.2022 по 23.12.2022; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 06.03.2023 по 13.03.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 25.05.2023 по 28.05.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 29.05.2023 по 14.06.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 15.06.2023 по 20.07.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 20.07.2023 по 31.07.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 31.07.2023 по 07.08.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 07.08.2023 по 17.08.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 20.08.2023 по 28.08.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні - 29.08.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 01.09.2023 по 12.09.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 16.09.2023 по 03.10.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні - 05.10.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 06.10.2023 по 09.10.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 10.10.2023 по 27.10.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 28.10.2023 по 02.11.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 03.11.2023 по 06.11.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 07.11.2023 по 13.11.2023;
- зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме, нарахувати та виплатити йому належне йому грошове забезпечення за час його стаціонарного лікування в закладах охорони здоров'я, у тому числі: за період перебування на стаціонарному лікуванні з 10.12.2022 по 13.12.2022; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 13.12.2022 по 23.12.2022; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 06.03.2023 по 13.03.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 25.05.2023 по 28.05.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 29.05.2023 по 14.06.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 15.06.2023 по 20.07.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 20.07.2023 по 31.07.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 31.07.2023 по 07.08.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 07.08.2023 по 17.08.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 20.08.2023 по 28.08.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні - 29.08.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 01.09.2023 по 12.09.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 16.09.2023 по 03.10.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні - 05.10.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 06.10.2023 по 09.10.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 10.10.2023 по 27.10.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 28.10.2023 по 02.11.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 03.11.2023 по 06.11.2023; за період перебування на стаціонарному лікуванні з 07.11.2023 по 13.11.2023.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Куликову А.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/32483/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, та зобов'язання вчинити певні дії, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
29.01.2024 року представником ОСОБА_1 адвокатом Яремчук Л.В. подано заяву про зміну позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 року повернуто заяву про зміну позовних вимог представниці позивача ОСОБА_2 .
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 через свого представника, подав апеляційну скаргу.
29.02.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зупинено провадження у справі до розгляду справи Третім апеляційним адміністративним судом та повернення справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 року в справі №160/32483/23 - залишено без змін.
19.06.2024 року справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
19.06.2024 року відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду №352д та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Дєєву М.В.
21.06.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до провадження справу, поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
19.07.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить прийняти заяву про зміну предбмету та підстав позову та:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає в необґрунтованому призупиненні військової служби військовослужбовця ОСОБА_1 1979 р.н. з дня призупинення 25.05.2023 військової служби та зобов'язати Відповідача поновити проходження військової служби ОСОБА_1 1979 р.н.
- визнати незаконним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 25.05.2023 №147 щодо зняття військовослужбовця ОСОБА_1 з усіх видів забезпечення та призупинення виплати грошового забезпечення з 25.05.2023;
- визнати незаконним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 12.07.2023 №197 щодо призупинення військової служби, вислуги у військовому званні, вислугу років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, виплату грошового та здійснення продовольчого, речового забезпечення та виключення зі всіх видів забезпечення, а також зняття військовослужбовця ОСОБА_1 з усіх видів забезпечення та призупинення виплати грошового забезпечення з 25.05.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (всі види грошового забезпечення) за весь період незаконного призупинення виплати грошового забезпечення починаючи з 25.05.2023 (дня коли відбулось призупинення виплати грошового забезпечення на підставі наказів Військової частини НОМЕР_1 №147 від 25.05.2023 та №197 від 12.07.2023);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 продовольче, речове та інші види забезпечення недоотримане за час незаконного зняття ОСОБА_1 з усіх видів забезпечення починаючи з 25.05.2023 (дня зняття з продовольчого, речового та інших видів забезпечення);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 вислугу у військовому званні, вислугу років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії з 25.05.2023;
- визнати незаконним та скасувати пункт 5 наказу Військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2023 №3216 в частині указівки не виплачувати військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду в розмірі 100000,00 гривень за березень 2023 року в зв'язку із вчиненням правопорушення («самовільне залишення військової частини»)»;
- визнати незаконним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 05.04.2023 №1897 щодо невиплати військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди в розмірі 100000,00 гривень за березень 2023 року в зв'язку із вчиненням правопорушення;
- визнати незаконним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2023 №1511 щодо невиплати військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди в розмірі 100000,00 гривень за березень 2023 року в зв'язку із вчиненням правопорушення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду із розрахунку 100000,00 на місяць за безпосередню участь у бойових діях у березні 2023 року;
- визнати незаконним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2023 №2018 щодо затвердження результатів службового розслідування у зв'язку із самовільним залишенням військової частини ОСОБА_1
- визнати протиправними дії відповідача щодо вирахування військового збору з грошового забезпечення позивача за грудень 2022, січень 2023, лютий 2023, березень 2023, квітень 2023 та травень 2023 у загальному розмірі 4703,55 гривень (1219,67 грн. військового збору вирахувано з грошового забезпечення, 2941,94 грн. військового збору вирахувано з додаткової бойової винагороди, 541,94 грн. військового збору з доплати);
- зобов'язати відповідача повернути позивачу безпідставно вирахувані з грошового забезпечення кошти за грудень 2022, січень 2023, лютий 2023, березень 2023, квітень 2023 та травень 2023 у сумі вирахуваного військовому збору у розмірі 4703,55 гривень (1219,67 грн. військового збору вирахувано з грошового забезпечення, 2941,94 грн. військового збору вирахувано з додаткової бойової винагороди, 541,94 грн. з доплати);
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь військовослужбовця ОСОБА_1 110 800,00 (сто десять тисяч вісімсот) гривень матеріальної шкоди завданої внаслідок протиправного призупинення ОСОБА_1 проходження військової служби та виключення його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь військовослужбовця ОСОБА_1 250 000,00 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди завданої триваючими протиправними діяннями відповідача які полягають у незаконному та необґрунтованому призупиненні позивачу проходження військової служби, призупиненні позивачу виплат всіх видів грошового і матеріального забезпечення та виключенні позивача зі списків особового складу.
Дослідивши матеріали справи та подану позивачем заяву про зміну предмету позову, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено процесуальні права та обов'язки сторін.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, суд зазначає, що позивач в поданій заяві про зміну предмету позову змінює підставу позову, нормативно-правове обґрунтування, а також предмет позову, зокрема, фактично формує/визначає нові позовні вимоги.
З цього приводу суд зазначає, що процесуальний закон, надавши позивачу право подати заяву про зміну позовних вимог чітко визначив зміст такої процесуальної поведінки сторони, зокрема, відповідна зміна може стосуватися лише:
- предмета або підстави позову;
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог.
Аналіз першої складової можливості подання заяви про зміну позовних вимог, визначених у частині 1 статті 47 КАС України, свідчить, що законодавець у зазначеній нормі не передбачив права позивача на зміну одночасно як предмета так і підстави позову з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нових вимог із іншим, додатковим предметом та самостійною підставою. Подання заяви із новим предметом і відповідно підставою позову, по своїй суті, не може бути заявою про зміну того предмету і підстави позову, провадження за яким вже перебуває на розгляді у суді.
Так, підстава адміністративного позову обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими (в межах одного предмета); доповнення фактичних чи правових підстав новими (в межах одного предмета); вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав (в межах одного предмета).
Предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити своїх інтересів.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими (в основі яких знаходяться первинні підстави позову); доповнення позовних вимог новими (в основі яких знаходяться первинні підстави позову); вилучення із позовних вимог; пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (в основі яких знаходяться первинні підстави позову).
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У контексті другої складової можливості подання заяви про зміну позовних вимог, визначених у ч. 1 ста. 47 КАС України, слід зауважити, що "розмір" позовних вимог це характеристика таких вимог, зміст яких як правило має цифровий вираз/еквівалент, зокрема, стягнення грошових коштів у відповідній сумі/грошовому розмірі тощо. В даному випадку мова не йде про збільшення "кількості" вимог, а процесуальний закон чітко визначає - "розмір".
Окрім вказаного, процесуальним законом не передбачено права позивача на подання адміністративного позову в уточненій редакції. Відтак, в разі надходження до суду адміністративного позову в уточненій редакції, виходячи з його змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, необхідно розцінювати такий позов як подання: - іншого (ще одного) позову; - зміну предмета або підстав позову; - об'єднання позовних вимог (різних предметів, в межах незмінних підстав позову), - збільшення або зменшення розміру позовних вимог.
Так, подаючи адміністративний позов в уточненій редакції в адміністративної справи, позивач заявляє нові позовні вимоги.
Суд зауважує, що заявляючи в уточненому адміністративному позові вищевказані вимоги, позивач фактично змінює не лише предмет позову, а й його підстави (сформувавши новий/додатковий самостійний предмет і підстави).
Враховуючи вищевикладене, подані позивачем адміністративні позови в уточненій редакції фактично є заявами про одночасну зміну підстав та предмету позову у справі про що також заявлено позивачем у прохальній частині поданої заяви, що згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України не допускається, оскільки свідчить про виникнення нового адміністративного позову, який має свій індивідуальний предмет та самостійні підстави, що є відмінними від предмету та підстав, визначених стороною позивача при зверненні до суду з первинним адміністративним позовом.
У даному випадку право позивача на доступ до суду в межах заявлених нових позовних вимог може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не зміною предмету та одночасно підстав первинного позову, збільшення розміру позовних вимог, тим більше подання уточненого адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність процесуальних підстав для прийняття адміністративного позову в уточненій редакції та про необхідність повернення уточнених позовних заяв без прийняття до розгляду.
Керуючись статтями 47, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Повернути ОСОБА_1 заяву про зміну предмету позову без прийняття до розгляду.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Дєєв