24 липня 2024 рокуСправа №160/15494/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 46 комендатури охорони та обслуговування, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить:
Визнати протиправною бездіяльність 46 комендатури охорони та обслуговування щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 31 травня 2024 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 - 2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористану основну відпустку за 2022 2024 роки та грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за 2016 2024 роки без врахування посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на законом станом на 01 січня 2020 року (2102 грн.), на 01 січня 2021 року (2270 грн), на 01 січня 2022 року (2481 грн), на 01 січня 2023 року (2684 грн) та на 01 січня 2024 року (3028 грн) і множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704.
Зобов'язати 46 комендатуру охорони та обслуговування здійснити донарахування та доплату ОСОБА_1 недоотриманого грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 31 травня 2024 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2020 2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористану основну відпустку за 2022 2024 роки та грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за 2016 2024 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на законом на 01 січня 2020 року (2102 грн.), на 01 січня 2021 року (2270 грн), на 01 січня 2022 року (2481 грн), на 01 січня 2023 року (2684 грн) та на 01 січня 2024 року (3028 грн) і множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704.
Позов мотивований тим, що з 29.01.2020 (дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18) по 31.05.2024 (день виключення позивача зі списків особового складу вч НОМЕР_1 ) позивач набув право на обчислення та виплату грошового забезпечення, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Ухвалою суду від 17.06.2024р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
26.06.2024р. від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що станом на момент розгляду справи відповідач керується п.4 Постанови №704 в редакції Постанови КМ №481 від 12.05.2023р. (набрання чинності 20.05.2023р.), а саме - «установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховується виходячи з розміру 1762 гривні та визначається шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13 і 14»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, письмові пояснення не надала; про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Позивач у період з 12.05.2018р. по 31.05.2024р. проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується наказами від 14.05.2018р. №110, від 31.05.2024р. № 152.
Згідно листа від 31.05.2021р. № 350/147/1/1339ПС військова частина НОМЕР_1 зарахована на фінансове забезпечення до 46 комендатури охорони та обслуговування з 01.07.2021р.
В порядку досудового врегулювання спору позивач до відповідача не звертався.
Позивач зазначає, що відповідачем у протиправний спосіб розраховано розмір її грошового забезпечення, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018р., а саме 1762 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Положеннями Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Проте постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже, пунктом 4 Постанови № 704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Однак у подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.
З наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Таким чином, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 420/6572/22.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 встановлено у сумі 1 762,00 грн.
Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 встановлено у сумі 2102,00 грн.
Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2021 встановлено в сумі 2 270,00 грн.
Статтею 7 Закону України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 встановлено в сумі 2 481,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача стосовно обчислення та виплати грошового забезпечення за спірний період без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року, а саме станом на 01 січня 2020 року , на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року є протиправними.
Крім того, суд звертає увагу, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення, зокрема, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористану основну відпустку та грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій,
А тому відповідача слід зобов'язати здійснити перерахунок та виплату спірних грошових виплат, з урахуванням вже виплачених сум.
Водночас, суд враховує, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі - Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023 та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини.
Пунктом 1 Постанови №481 приписано скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Також пунктом 2 указаної Постанови внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виклавши абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Викладення пункту 4 Постанови №704 у згаданій редакції та встановлення фіксованої суми, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, свідчить про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 20.05.2023.
З огляду на наведене, у період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 - за Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до 46 комендатури охорони та обслуговування ( АДРЕСА_2 ), за участю третьої особи - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , і.к. НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність 46 комендатури охорони та обслуговування щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 19.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 - 2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористану основну відпустку за 2022 - 2023 роки та грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за 2020- 2023 роки без врахування посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на законом станом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року і множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704.
Зобов'язати 46 комендатуру охорони та обслуговування здійснити донарахування та доплату ОСОБА_1 недоотриманого грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 19.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2020- 2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2020 - 2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористану основну відпустку за 2022- 2023 роки та грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за 2020- 2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року і множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704.
В іншій часині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін