24 липня 2024 рокуСправа №160/14938/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.07.2024р. вх. № 55117/24), в якій просить:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періодів її роботи з 01.01.1995р. по 03.01.1995р., 20.10.1999р. по 24.12.2001р., 25.12.2006р. по 28.12.2006р., 15.12.2008р. по 31.12.2008р., 22.12.2009р. по 31.12.2009р., 27.12.2010р. по 31.12.2010р., 22.12.2011р. по 31.12.2011р., 01.01.2012р. по 02.09.2012р. , 19.08.2013р. по 31.12.2022р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періоди її роботи з 01.01.1995р. по 03.01.1995р., 20.10.1999р. по 24.12.2001р., 25.12.2006р. по 28.12.2006р., 15.12.2008р. по 31.12.2008р., 22.12.2009р. по 31.12.2009р., 27.12.2010р. по 31.12.2010р., 22.12.2011р. по 31.12.2011р., 01.01.2012р. по 02.09.2012р. , 19.08.2013р. по 31.12.2022р. та здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення, тобто з 13.03.2023р.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 19.10.2023р. за № 047050021549 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати в період з квітня 1992р. по червень 2000р., зазначеної в довідці від 11.10.2023р. № П-21/2-08/141.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати заробітну плату, що є найвигіднішою в період з квітня 1992р. по червень 2000р., згідно із довідкою від 11.10.2023р. № П-21/2-08/141, здійснити перерахунок відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплату пенсії ОСОБА_1 з дати призначення, тобто з 13.03.2023р., з врахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно не врахував до її пільгового стажу періоди роботи, а також необґрунтовано прийняв рішення від 19.10.2023р. за № 047050021549 про відмову в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням найвигіднішої заробітної плати в період з квітня 1992р. по червень 2000р., зазначеної в довідці від 11.10.2023р. № П-21/2-08/141.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідач - ГУ ПФ України в Вінницькій області надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Позивач пропустив строк для оскарження рішення. Позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Другий відповідач відзив на позовну заяву не надав
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пільгову пенсію за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Пенсія за Списком №2 ОСОБА_1 була призначена на виконання рішення суду в справі № 160/9300/23 з 13.03.2023р.
Під час оформлення та призначення пенсії позивач дізналась, що не весь її трудовий стаж був врахований до пільгового стажу за Списком №2.
Згідно розрахунку стажу (форми РС-право) позивачу не враховано до пільгового стажу за Списком №2 наступні періоди роботи: 01.01.1995р. по 03.01.1995р., 20.10.1999р. по 24.12.2001р., 25.12.2006р. по 28.12.2006р., 15.12.2008р. по 31.12.2008р., 22.12.2009р. по 31.12.2009р., 27.12.2010р. по 31.12.2010р., 22.12.2011р. по 31.12.2011р., 01.01.2012р. по 02.09.2012р. , 19.08.2013р. по 31.12.2022р.
Позивач з питанням про зарахування спірних періодів, в порядку досудового врегулювання спору до відповідача не зверталась .
17.10.2023р. ОСОБА_1 звернулась до територіальних органів пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням архівної довідки від 11.10.2023р. № П-21/2-08/141.
За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області прийнято рішення № 047050021549 від 19.10.2023р. про відмову в перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Позивач не погоджується з тим, що пенсійним фондом не було враховано до пільгового стажу за Списком №2 періоди її трудової діяльності з 01.01.1995р. по 03.01.1995р., 20.10.1999р. по 24.12.2001р., 25.12.2006р. по 28.12.2006р., 15.12.2008р. по 31.12.2008р., 22.12.2009р. по 31.12.2009р., 27.12.2010р. по 31.12.2010р., 22.12.2011р. по 31.12.2011р., 01.01.2012р. по 02.09.2012р. , 19.08.2013р. по 31.12.2022р., а також вважає протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області прийнято рішення № 047050021549 від 19.10.2023р. про відмову в перерахунку пенсії та вважає, що має право на перерахунок пенсії відповідно до ст.. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням періодів трудової діяльності відповідно до довідки 11.10.2023р. № П-21/2-08/141.
Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
За приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до п. п.2 п. 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Відповідно до п.10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за №1451/11731) (далі по тексту Порядок №383) передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
Також, згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у відповідному Списку, що підтверджується записами в трудовій книжці, а в разі відсутності в трудовій книжці відповідних відомостей, подається уточнююча довідка, а також після 21.08.1992 року документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 :
- з 10.03.1992р. прийнята в Дніпровський металургійний комбінат ім.. Ф.Дзержинського в сортопрокатний цех учнем оператора;
- з 27.05.1993р. присвоєний 3 розряд на тій же посаді;
- з 11.10.2013р. переведена там же машиністом насосних установок 4 розряду;
- з 13.05.2014р. переведена там же машиністом насосних установок 5 розряду;
- з 01.03.2016р. переведена в прокатний цех машиністом насосних установок 5 розряду;
- 02.08.2021р. звільнена у зв'язку з переведенням;
- з 03.08.2021р. прийнята на ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод».
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить відмітки про проведення атестації робочого місця.
Крім того, пільговий характер роботи позивача за Списком №2 у періоди з 01.01.1995р. по 03.01.1995р., 20.10.1999р. по 24.12.2001р., 25.12.2006р. по 28.12.2006р., 15.12.2008р. по 31.12.2008р., 22.12.2009р. по 31.12.2009р., 27.12.2010р. по 31.12.2010р., 22.12.2011р. по 31.12.2011р., 01.01.2012р. по 02.09.2012р. , 19.08.2013р. по 31.12.2022р. підтверджують уточнюючи довідки від 08.03.2023р. № 023-254, №023-255, №023-253.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області під час призначення пенсії позивачу протиправно не було враховано до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періоди її роботи з періоди з 01.01.1995р. по 03.01.1995р., 20.10.1999р. по 24.12.2001р., 25.12.2006р. по 28.12.2006р., 15.12.2008р. по 31.12.2008р., 22.12.2009р. по 31.12.2009р., 27.12.2010р. по 31.12.2010р., 22.12.2011р. по 31.12.2011р., 01.01.2012р. по 02.09.2012р. , 19.08.2013р. по 31.12.2022р
На підставі вищевикладеного, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне відновити порушене право позивача шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №2 періоди її роботи з 01.01.1995р. по 03.01.1995р., 20.10.1999р. по 24.12.2001р., 25.12.2006р. по 28.12.2006р., 15.12.2008р. по 31.12.2008р., 22.12.2009р. по 31.12.2009р., 27.12.2010р. по 31.12.2010р., 22.12.2011р. по 31.12.2011р., 01.01.2012р. по 02.09.2012р. , 19.08.2013р. по 31.12.2022р. та здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення, тобто з 13.03.2023р.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 19.10.2023р. за № 047050021549 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати в період з квітня 1992р. по червень 2000р., зазначеної в довідці від 11.10.2023р. № П-21/2-08/141 та зобов'язаня Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати заробітну плату, що є найвигіднішою в період з квітня 1992р. по червень 2000р., згідно із довідкою від 11.10.2023р. № П-21/2-08/141, здійснити перерахунок відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплату пенсії ОСОБА_1 з дати призначення, тобто з 13.03.2023р., з врахуванням вже виплачених сум, суд зазначає про таке.
Стаття 1 Закону №1058-IV передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17 та від 18.10.2018 у справі №539/758/15-а, від 15.01.2021 у справі №357/2591/17.
Як вбачається з оскаржуваного рішення № 047050021549 від 19.10.2023р. підставою для відмови позивачу в перерахунку пенсії стало те, що довідка про заробітну плату № П-21/2-08/141 від 11.10.2023р. не підлягає врахуванню, оскільки не підтверджена первинними документами.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №22-1).
Абзац другий підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначає, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 64 Закону №1058-ІV встановлено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
17.10.2023р. позивачка звернулась до пенсійного органу із заявою в якій просила здійснити перерахунок пенсії, до заяви додала довідку № П-21/2-08/141 від 11.10.2023р. про заробітну плату за квітень 1992р. по червень 2000р., відповідач за результатом розгляду такої заяви прийняв оскаржуване рішення про відмову в такому перерахунку.
Суд зазначає, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку довідки про заробітну плату не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.
Таким чином, оскільки позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для розрахунку пенсії із урахуванням заробітної плати за період за квітень 1992р. по червень 2000р., відповідач не мав жодного права відмовляти в такому перерахунку.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками викладеними в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 року в справі №280/10956/23.
Позивач вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до вищезазначених приписів Порядку № 22-1 працівник пенсійного органу під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів та відповідність оформлення таких вимогам законодавства з метою забезпечення не лише реалізації права особи на призначення та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, а тому сумніви останнього щодо обґрунтованості видачі документів, зокрема, довідки про заробітну плату для нарахування пенсії, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у врахуванні такої при призначенні (перерахунку) пенсії.
У постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Вказана позиція також підтримана Верховним Судом у постановах від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17, від 03.06.2021 у справі №127/8001/17.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 у справі №520/7125/17 посилання органу Пенсійного фонду України на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Крім того, позивач як громадянка України наділена правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Неврахування пенсійним органом спірної довідки про заробітну плату № П-21/2-08/141 від 11.10.2023р. для обчислення пенсії є порушенням конституційних прав позивача на отримання пенсійного забезпечення, відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області № 047050021549 від 19.10.2023р про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №560/3907/18 (адміністративне провадження № К/9901/20963/19).
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що ефективним захистом прав і свобод позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати заробітну плату, що є найвигіднішою в період з квітня 1992р. по червень 2000 р. згідно із довідкою від 11.10.2023 № П-21/2-08/141, здійснити перерахунок відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити пенсію ОСОБА_1 з дати призначення, тобто з 13.03.2023р.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судові витрати у розмірі 1211,20 грн. в рівних частинах з кожного.
Керуючись ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул.Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періодів її роботи з 01.01.1995р. по 03.01.1995р., 20.10.1999р. по 24.12.2001р., 25.12.2006р. по 28.12.2006р., 15.12.2008р. по 31.12.2008р., 22.12.2009р. по 31.12.2009р., 27.12.2010р. по 31.12.2010р., 22.12.2011р. по 31.12.2011р., 01.01.2012р. по 02.09.2012р. , 19.08.2013р. по 31.12.2022р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періоди її роботи з 01.01.1995р. по 03.01.1995р., 20.10.1999р. по 24.12.2001р., 25.12.2006р. по 28.12.2006р., 15.12.2008р. по 31.12.2008р., 22.12.2009р. по 31.12.2009р., 27.12.2010р. по 31.12.2010р., 22.12.2011р. по 31.12.2011р., 01.01.2012р. по 02.09.2012р. , 19.08.2013р. по 31.12.2022р. та здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення, тобто з 13.03.2023р.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 19.10.2023р. за № 047050021549 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати в період з квітня 1992р. по червень 2000р., зазначеної в довідці від 11.10.2023р. № П-21/2-08/141.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати заробітну плату, що є найвигіднішою в період з квітня 1992р. по червень 2000р., згідно із довідкою від 11.10.2023р. № П-21/2-08/141, здійснити перерахунок відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплату пенсії ОСОБА_1 з дати призначення, тобто з 13.03.2023р., з врахуванням вже виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін