про залишення позовної заяви без руху
24 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7540/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця Пироги Сергія Сергійовича про визнання протиправними та скасування постанов; зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувсь до суду із позовом до Приватного виконавця Пироги Сергія Сергійовича у якому заявлені наступні позовні вимоги:
- визнати протиправними та скасувати постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця Пирога С.С. у виконавчих провадженнях АСВП №73692385, №73692401, №73692229, №73692349, №73692237, №73692314 зведеного виконавчого провадження №7369256;
- зобов'язати приватного виконавця Пирога С.С. завершити та зняти всі арешти накладені згідно виконавчих проваджень АСВП №73692385, №73692401, №73692229, №73692349, №73692237, №73692314 зведеного виконавчого провадження №7369256.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частин першої-третьої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Таким чином, згідно з КАС України особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, шляхом подання позовної заяви, в якій сторонами є позивач та відповідач.
Проте у позовній заяві учасників процесу зазначено як скаржник ( ОСОБА_1 ) а не позивач.
Також, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Як слідує із тексту позовної заяви, скаржником заявлено вимоги як не майнового так і майнового характеру, проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, не долучено документ про сплату судового збору. При цьому, ОСОБА_2 також не долучено жодних документів, які згідно із статтею 5 Закону України «Про судовий збір» дають підстави для звільнення від сплати судового збору.
За практикою Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України») вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З даного приводу, суддя зауважує що ОСОБА_1 оскаржує постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця Пирога С.С. у виконавчих провадженнях АСВП №73692385, №73692401, №73692229, №73692349, №73692237, №73692314, що є майновою вимогою, відтак судовий збір слід сплатити за кожну з оскаржуваних постанов окремо. При цьому позовні вимоги зобов'язального характеру (завершити та зняти всі арешти) є немайновими.
Крім того, статтею 129 Конституції України визначено що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 1 частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як слідує із прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними та скасувати постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця Пирога С.С. у виконавчих провадженнях АСВП №73692385, №73692401, №73692229, №73692349, №73692237, №73692314 які винесені приватним виконавцем 29.12.2023 у той же час з даним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 19.07.2024 (датований штемпель вхідної кореспонденції суду), а тому слід вважати, що позовна заява подана до суду поза межами десятиденного строку звернення до суду (понад 6 місяців). Разом з тим до позовної заяви не подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до частин першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Одночасно слід звернути увагу на те, що в листі приватного виконавця Пироги С.С. №13996 від 25.03.2024, ОСОБА_2 надана відповідь на заяву від 23.02.2024, щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваних постанов АСВП №73692385, №73692401, №73692229, №73692349, №73692237, №73692314, відтак слід дійти висновку що про порушення своїх прав ОСОБА_2 було відомо ще у березні 2024 року.
Відтак суддя зазначає, що жодних поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі ОСОБА_1 своєчасно звернутись за судовим захистом, судом не встановлено, а тому позивачу необхідно звернутися з письмовою заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення такого строку та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Водночас, відповідно до частини першої статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно із частиною другою статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Частиною четвертою цієї статті визначено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи (частина п'ята статті 49 КАС України).
Проаналізувавши позовну заяву, слід зазначити про те, що ОСОБА_1 не зазначив на яких підставах належить залучити Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до участі у цій справі як третю особу, і яким чином судове рішення може вплинути на права та обов'язки останнього.
Разом з тим, зазначення у вступній частині позовної заяви третю особа, яка, на думку позивача, має приймати участь в судовому розгляді в якості третьої особи не тягне за собою автоматичного залучення цієї особи в якості третьої особи.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви разом з її копією для відповідача у якій зазначити:
1) сторін по справі (позивач, відповідач);
2) подання письмової заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати підстави для поновлення строку звернення до суду та надати суду докази поважності причин його пропуску;
3) надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі визначеному статтею 4 Закону №3674-VI;
4) подання письмової заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у даній справі із зазначенням підстав та обгрунтуванням яким чином судове рішення може вплинути на права та обов'язки.
Керуючись статтями 123, 161, 169, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця Пироги Сергія Сергійовича про визнання протиправними та скасування постанов; зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу - ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Мачульський