23 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5194/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (далі - ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.03.2024 №UA205050/2024/000044/1.
В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що 07.10.2023 між ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (покупець) та Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №0710UK, відповідно до якого продавець зобов'язується продати товар - транспортні засоби такі, що були у використанні: автобуси -VAN HOOL TDX21 YE2X21SU364D55007, -VAN HOOL TDX21 YE2X21SU364D55008, - VAN HOOL TDX21 YE2X21SU364D55009, -VAN HOOL TDX21 YE2X21SU364D55010, -VAN HOOL TDX21 YE2X21SU364D55402 згідно заявки покупця, а покупець прийняти товар і здійснити оплату на умовах даного контракту.
24.10.2023 відповідно до інвойсу №84574 позивачу було поставлено автобус VAN HOOL TDX21 vin НОМЕР_1 .
З метою здійснення митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту 21.03.2024 декларантом в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано митну декларацію №24UA205050012799U7 та пакет документів на підтвердження заявленою митної вартості товару. Митна вартість товару визначена за основним - першим методом, а саме: на основі ціни товару, скоригована на суму витрат на транспортування.
21.03.2024 декларанту надійшло повідомлення від митного органу, в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, згідно із статтями 53, 54 Митного кодексу України (далі - МК України) в 10-ти денний термін необхідно надати додаткові документи.
У відповідності до частини восьмої статті 55 МК України ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» заявою від 25.03.2024 направило митному органу додаткові документи та пояснення.
Однак, незважаючи на наданий повний перелік документів для підтвердження заявленої митної вартості, митницею 21.03.2024 винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000044/1.
Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить 72167,0697 фунтів стерлінгів (МД від 13.12.2023 №UA3Q5160/2023/041462).
Позивач вважає, що зауваження митного органу були зроблені без будь-якого аналізу змісту наданих до митного оформлення документів та в обґрунтування своїх вимог зазначає наступне.
Щодо твердження митного органу про те, що згідно з контрактом продавець - Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd, а власником транспортного засобу в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 10.02.2020 № НОМЕР_2 вказано STAGECOACH WEST, зазначає, що свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу чітко зазначено, що цей документ не є доказом права власності, він показує, хто відповідає за реєстрацію та оподаткування транспортного засобу.
Позивач вказує, що товариством укладено контракт від 07.10.2023 №0710UK з Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd, на банківський рахунок Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd перераховані кошти за товар, в інвойсі №84574 від 24.10.2023 та експортній декларації 24GB03X94029884010 продавець - Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd.
Чинним законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.
Окрім того, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм МК України не є документом, який підтверджує митну вартість транспортного засобу.
Щодо твердження митного органу про те, що інвойс від 24.10.2023 №84574 не завірений продавцем товару, зауважує, що інвойс Волинською митницею визнано дійсним та 21.03.2024 товар випущено у вільний обіг за ВМД 24UA205050012840U0 за тим же інвойсом. Також Державною митною службою надавались роз'яснення щодо дійсності рахунків-фактур без підпису та печатки суб'єктів господарювання.
В спростування сумнівів митного органу про те, що продавець товару - фірма, зареєстрована в Англії, тоді як поставка товару згідно пункту 3 контракту здійснюється з Бельгії, зазначає наступне.
Умовами поставки відповідно до контракту від 07.10.2023 №0710UK - FCA - Antwerpen Belgium згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року.
Умови поставки FCA Інкотермс 2010 - «Free Carrier» («Франко перевізник» зазначення назви місця) означає, що продавець передасть товар, випущений у митному режимі експорту, вказаному покупцем перевізнику у названому місці. В даному випадку це морський порт в місті Antwerpen Belgium.
Стосовно твердження митного органу про те, що надана декларантом платіжна інструкція в іноземній валюті від 17.11.2023 №35 не може бути взята до уваги, як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, так як не відповідає вимогам Закону України «Про платіжні послуги» та Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національним банком України від 28.07.2008 №216 (далі - Положення №216), позивач вказує, що платіжна інструкція в іноземній валюті №35 від 17.11.2023 була виготовлена через систему Інтернет - банкінг AT «Перший український міжнародний банк» з застосуванням кваліфікованого електронного підпису банку та ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» з дотриманням вимог Положення №216, у відповідності до інструкції для клієнтів АТ «ПУМБ» по заповненню платіжної інструкції в іноземній валюті.
В подальшому платіжна інструкція в іноземній валюті від 17.11.2023 №35 була проведена банком, про що міститься відмітка в графі «Підпис надавача платіжних послуг» та банками кореспондентами. Гроші отримані продавцем, жодних зауважень зі сторони Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd не має.
Також на запит позивача AT «ПУМБ» повідомило, що діючими нормативними документами не передбачено проставляння додаткових відміток банку (підписів) та клієнтів банку на платіжних інструкціях в іноземній валюті. Підтвердження про перерахування коштів є відмітка в графі «Відмітка про виконання» з накладанням цифрового підпису і печатки банку, та суб'єкта господарювання.
Стосовно твердження митного органу про те, що копія митної декларації країни відправлення від 15.03.2024 №24GB03X94029884010, надана декларантом, складена у Великобританії, тоді як згідно пункту 3 контракту поставка здійснюється з Бельгії, та в графі 15 митної декларації №24UA205050012799U7 декларантом вказано країною відправлення Бельгію, позивач вказує таке.
Згідно контракту від 07.10.2023 №0710UK продавцем товару є Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd.
Експортна декларація від 15.03.2024 №24GB03X94029884010 є декларацією країни відправлення, в графі відправник та отримувач зазначені реквізити продавця та покупця.
В графі 11 митної декларації №24UA205050012799U7 від 21.03.2023 декларантом вказано торгівельною країною - Великобританію (GB).
Умовами поставки за контрактом від 07.10.2023 №0710UK є FCA - Antwerpen Belgium відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року, що пояснює запис в графі 15 митної декларації №24UA205050012799U7.
Позивач повідомляє, що коригування митної вартості згідно із оскаржуваним рішенням слугувало також підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2024/000242 від 21.03.2024.
21.03.2024 декларантом подано митну декларацію 24UA205050012840U0 за якою імпортований автобус випущено у вільний обіг внесено грошову гарантію в сумі: мито - 305553,71 грн; ПДВ - 366664,46 грн.
Позивач вказує, що ні в запиті про надання додаткових документів, ні в рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
На думку позивача, наведені вище докази та аргументи дають підстави визначити митну вартість товару, який ввезено на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за ціною, яка заявлена в декларації.
Натомість митниця не підтвердила належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За таких умов позивач вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA205050/2024/000044/1 від 21.03.2024 необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам МК України і підлягає скасуванню.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.60).
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.63-70) позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, статті 257 МК України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» подано МД №24UA205050012799U7 від 21.03.2024 на товар: «Автобус туристичний, що був у використанні, марка згідно з довідником - VAN HOOL, модель згідно з довідником - TDX21 ALTANO, (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_3 » та перелік документів, визначених в графі 44 МД. Митну вартість з визначено за основним методом - за ціною договору (контракту).
Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
- в пункті 1 контракту від 07.10.2023 №0710UK вказано, що продавець гарантує, що товар належить йому на праві власності. При цьому, продавець згідно контракту - Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd, а власником товару в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 10.02.2020 №0034 844 045 вказано STAGECOACH WEST;
- продавець товару - фірма, зареєстрована в Англії, тоді як поставка товару згідно пункту 3 контракту здійснюється з Бельгії. Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару;
- інвойс від 24.10.2023 №84574 не завірений продавцем товару;
- надана декларантом платіжна інструкція в іноземній валюті від 17.11.2023 №35 не може бути взята до уваги, як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, так як не відповідає вимогам Закону України №1591-ІХ «Про платіжні послуги» та Положення №216;
- копія митної декларації країни відправлення від 15.03.2024 №24GB03X9402988401, надана декларантом, складена у Великобританії, тоді як згідно пункту 3 контракту поставка здійснюється з Бельгії.
У зв'язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.
Декларант відмовився від надання додаткових документів, про що зазначено в заяві від 21.03.2024 б/н.
Таким чином, декларантом не було усунуто чи спростовано зазначені митним органом неточності та розбіжності щодо числових значень складових заявленої митної вартості.
Так, як позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.
Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС (МД від 13.12.2023 №UA305160/2023/041462). Рівень митної вартості становить 72167,0697 фунтів стерлінгів.
Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України, про що свідчить митна декларація №24UA205050012840U0 від 21.03.2024.
ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» відповідно до частини восьмої статті 55 МК України звернулось до митниці з заявою від 22.04.2024 про надання додаткових документів на підтвердження заявленого рівня митної вартості, однак Волинська митниця листом від 07.05.2024 №7.3-2/7.3-15-02/14/5118 повідомила, що рішення про коригування митної вартості від 21.03.2024 №UA205050/2024/000044/1 не підлягає скасуванню.
З огляду на вищевказане, представник відповідача вважає, що рішення про коригування митної вартості від 21.03.2024 №UA205050/2024/000044/1 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, що є аналогічними доводам позовної заяви, та додатково наголосив, що в платіжній інструкції в іноземній валюті №35 від 17.11.2023 міститься посилання на два інвойси (№84574 та №84573), на підставі яких здійснено оплату за два транспортних засоби, що поставлялись згідно контракту 0710UK від 07.10.2023. При цьому на момент митного оформлення товару за ВМД 24UA205050007363U6 від 01.02.2024 (інвойс №84573) вже було здійснено оформлення транспортного засобу, оплата якого проведена згідно платіжної інструкції в іноземній валюті №35 від 17.11.2023 (а.с.97-104).
Інші заяви по суті справи не надходили.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
07.10.2023 між позивачем ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (покупець) та Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №0710 UK (а.с.16-18), за умовами продавець зобов'язується продати товар - транспортні засоби такі що були у використанні: автобуси VAN HOOL TDX21 YE2X21SU364D55007, VAN HOOL TDX21 YE2X21SU364D55008, VAN HOOL TDX21 YE2X21SU364D55009, VAN HOOL TDX21 YE2X21SU364D55010, VAN HOOL TDX21 YE2X21SU364D55402 згідно заявки покупця, а покупець прийняти товар і здійснити оплату на умовах даного контракту.
Згідно із пунктом 2 вказаного контракту ціна контракту встановлюється в GBP. Валютою платежу за цим контрактом є GBP. Загальна суму контракту становить 150000 GBP. Ціна однієї одиниці становить 30000 GBP.
Нормами пункту 3 контракту визначено умови поставки FCA - Antwerpen Belgium відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року. У день відвантаження продавець сповіщає про це покупця. У день отримання товару покупець сповіщає про це продавця Товар супроводжується наступними документами: комерційним інвойсом, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та іншими документами за запитом покупця.
Відповідно до пункту 5 контракту оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати - післяоплата. Усі банківські накладні витрати несе покупець.
Товари, поставлені за контрактом, вважаються зданими продавцем і прийнятими покупцем: після передачі транспортного засобу та документів на нього представнику Покупця. З цього моменту право власності на транспортний засіб переходить до Покупця (пункт 6 контракту).
Відповідно до інвойсу від 24.10.2023 №84574 продавець поставив позивачу товар -автобус VAN HOOL TDX21 72 Seat, шасі № НОМЕР_1 вартістю 30000,00 GBP. Умови оплати впродовж 30 днів з моменту видачі інвойсу до 23.11.2023 (а.с.19, переклад а.с.20).
На виконання умов контракту згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті від 17.11.2023 №35 (а.с.21) позивачем здійснено оплату товару в сумі 60000,00 GBP. Згідно призначення платежу оплату товару здійснено відповідно до інвойсів від 24.10.2023 №84574 та №84574.
З метою митного оформлення імпортованого товару 21.03.2024 декларант ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» подав до Волинської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA205050012799U7 (а.с.24-25, 78) на товар: «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN HOOL; модель згідно з довідником - TDX21 ALTANO; (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 ; загальна кількість місць, включаючи водія -73; призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; тип двигуна - дизель; робочий об'єм циліндрів двигуна 12902 см.куб.; номер двигуна - невизначений; потужність - 340kw; колісна формула - 6x2; календарний рік виготовлення - 2012; модельний рік виготовлення - 2012; дата першої реєстрації - 24.08.2013. Країна виробництва - (BE). Торгівельна марка «VAN HOOL» (графа 31 МД). Митну вартість визначено за першим методом (за ціною договору) на рівні 30000,00 GBP.
Разом з митною декларацією позивачем до митного органу було подано також передбачений МК України перелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.10.2023 №0710 UK, інвойс від 24.10.2023 №84574, платіжну інструкцію в іноземній валюті від 17.11.2023 №35, експортну митну декларацію країни відправлення від 15.03.2024 №24GB03X94029884010, калькуляцію транспортних витрат від 21.03.2024, висновок експерта від 21.03.2024 №549, свідоцтво то реєстрацію транспортного засобу від 10.02.2020 №0034 844 0459, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 20.03.2024 №UA.022.00971-24, фото транспортного засобу (а.с.16-23, 43-50, 83 зворот-92).
21.03.2024 позивачу направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та за бажанням декларанта інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості (а.с.32, 79).
У відповідь на запит відповідача декларант у заяві від 21.03.2024 повідомив, що додаткові документи для підтвердження заявленої вартості надаватися не будуть (а.с.80).
21.03.2024 митний орган за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000044/1 (а.с.28-29, 80 зворот-81) та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.03.2024 №UA205050/2024/00022 (а.с.30-31, 81 зворот-82), відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.
У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме:
- в пункті 1 контракту від 07.10.2023 №0710UK вказано, що продавець гарантує, що товар належить йому на праві власності. При цьому, продавець згідно контракту - Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd, а власником транспортного засобу в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 10.02.2020 №0034 844 0459 вказано STAGECOACH WEST. Продавець товару- фірма, зареєстрована Англії, тоді як поставка товару згідно пункту 3 Контракту здійснюється з Бельгії. Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару;
- інвойс від 24.10.2023 №84574 не завірений продавцем товару;
- надана декларантом платіжна інструкція в іноземній валюті від 17.11.2023 №35 не може бути взята до уваги, як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, так як не відповідає вимогам Закону України №1591-ІХ «Про платіжні послуги» та Положення №216;
- копія митної декларації країни відправлення від 15.03.2024 №24GB03X94029884010, надана декларантом, складена у Великобританії, тоді як згідно пункту 3 Контракту поставка здійснюється з Бельгії, та в графі 15 митної декларації №24UA205050012799U7 декларантом вказано країною відправлення Бельгію.
У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно із статтями 53, 54 МК України в 10-ти денний термін надати додаткові документи.
Декларант відмовився від надання вищевказаних документів, про що зазначено в заяві від 21.03.2024 року б/н.
Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 26 (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта,- митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить 72167,0697 фунтів стерлінгів (МД від 13.12.2023 №UA305160/2023/041462).
Товар був випущений у вільний обіг відповідно до митної декларації від 21.03.2024 №24UA205050012840U0 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (а.с.26-27, 82зворот-83).
25.03.2024 на підставі пункту 8 статті 55 МК України позивач звернувся до відповідача із листом, в якому просив прийняти рішення про визнання митної вартості у відповідності до пункту 9 статті 5 МК України за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (а.с.34-38) та додатково надав наступні документи: копію договір про надання послуг №10/03 від 10.03.2024 та акт прийому-передачі №10/03 від 21.03.2024 (а.с.39-42).
За результатами розгляду вказаної заяви Волинська митниця листом від 21.03.2024 №UA205050/2024/000044/1 повідомила, що рішення про коригування митної вартості від 16.01.2024 №UA205140/2023/000008/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог законодавства та не підлягає скасуванню (а.с.92зворот-94).
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого транспортного засобу (автобуса) за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.10.2023 №0710 UK, інвойс від 24.10.2023 №84574, платіжна інструкція в іноземній валюті від 17.11.2023 №35, експортну митну декларацію країни відправлення від 15.03.2024 №24GB03X94029884010, калькуляція транспортних витрат від 21.03.2024, висновок експерта від 21.03.2024 №549, свідоцтво то реєстрацію транспортного засобу від 10.02.2020 №0034 844 0459, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 20.03.2024 №UA.022.00971-24, фото транспортного засобу (а.с.16-23, 43-50, 83зворот-92).
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом від 07.10.2023 №0710 UK, укладеним між ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (покупець) та Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd (продавець) визначено предмет та суму контракту, умови поставки, оплати, здачі і приймання товару (а.с.16-18).
Згідно із пунктом 2 вказаного контракту ціна контракту встановлюється в GBP. Валютою платежу за цим контрактом є GBP. Загальна суму контракту становить 150000 GBP. Ціна однієї одиниці становить 30000 GBP.
Відповідно до інвойсу від 24.10.2023 №84574 продавець поставив позивачу товар -автобус Vanhool TDX21 72 Seat, шасі № НОМЕР_1 вартістю 30000,00 GBP. Умови оплати впродовж 30 днів з моменту видачі інвойсу, тобто до 23.11.2023 (а.с.19, переклад а.с.20).
Ціна товару в інвойсі від 24.10.2023 №84574 (30000,00 GBP) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205050012799U7 від 21.03.2024 (графа 22) (а.с.24-25, 78), а також ціні, вказаній в експортній митній декларації від 15.03.2024 №24GB03X94029884010 (а.с.22, переклад а.с.23).
17.11.2023 позивачем на рахунок нерезидента Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd перераховано суму 60000,00 GBP, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 17.11.2023 №35 (а.с.21).
За змістом платіжної інструкції можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту №0702DK від 07.02.2023, при цьому в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться відповідно до інвойсів від 24.10.2023 №84574 та №84574, тобто оплата здійснювалась за два транспортних засоби.
Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що надана декларантом платіжна інструкція в іноземній валюті від 17.11.2023 №35 не може бути взята до уваги, як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, так як не відповідає вимогам Закону України №1591-ІХ «Про платіжні послуги» та Положення №216.
Щодо зазначеної розбіжності, то суд зауважує, що дана платіжна інструкція була виготовлена через систему Інтернет - банкінг АТ «Перший український міжнародний банк», в якій засвідчення документів здійснюється із застосування кваліфікованого електронного підпису, що пояснює відсутність підпису та печатки на платіжному дорученні.
Кваліфікований електронний підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. КЕП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (Закон України «Про електронні довірчі послуги»).
Суд зауважує, що платіжна інструкція містить штамп АТ «Перший український міжнародний банк» про проведення платежу банком 17.11.2023, що в свою чергу підтверджує безсумнівність здійснення оплати за товар відповідно до контракту від 07.10.2023 №0710 UK.
Крім того, суд враховує лист АТ «Перший український міжнародний банк» від 27.10.2023 №LSK-07.8/155 (а.с.51-52), в якому зазначено, що платіжні інструкції клієнта, що подавалися банком клієнту з використанням Системи «Інтернет-Банкінг», підписані шляхом накладення відповідного електронного підпису у передбаченому договором порядку, є дійсними та не потребують їх підтвердження документами на паперових носіях.
На думку суду, на заявлену митну вартість також не впливає та обставина, що інвойс від 24.10.2023 №84574 не завірений продавцем товару, оскільки як підтверджується матеріалами справи вартість імпортованого транспортного засобу сплачена позивачем в повному обсязі.
Вказане узгоджується із позицією Державної митної служби України, яка викладена в листах від 01.03.2011 №11/3-10.10/3339-ЕП (а.с.53-54) та від 29.04.2011 №11.1/2-12/7000-ЕП (а.с.55), відповідно до якої відсутність підпису та відбитку печатки на поданому для здійснення митного контролю та оформлення товарів рахунку (інвойсі), складеному нерезидентом, не є підставою для відмови в митному оформленні товарів.
В оскаржуваному рішенні також зазначено, що в пункті 1 контракту від 07.10.2023 №0710UK вказано, що продавець гарантує, що товар належить йому на праві власності. При цьому, продавець згідно з контрактом - Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd, а власником транспортного засобу в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 10.02.2020 №0034 844 0459 вказано STAGECOACH WEST.
Щодо таких доводів митниці суд зазначає, що продавець та власник товару не повинен обов'язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов'язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. З поданих декларантом документів (контракту від 07.10.2023 №0710 UK) зрозуміло, що продавцем є компанія Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd. Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять.
Також чинним законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митного органу та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.
Більше того, суд вказує, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару.
Суд зауважує, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.02.2020 №0034 844 0459 не містить інформації про продавця транспортного засобу. Натомість у вказаному свідоцтві зазначено, що цей документ не є доказом права власності, а показує, хто відповідає за реєстрацію та оподаткування транспортного засобу (а.с.45-47, переклад а.с.48-50).
З урахуванням наведеного суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається, оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.
Щодо посилання в оскаржуваному рішенні на те, що продавець товару-фірма, зареєстрована Англії, тоді як поставка товару згідно з пунктом 3 контракту здійснюється з Бельгії, суд зазначає наступне.
Нормами пункту 3 контракту визначено умови поставки FCA - Antwerpen Belgium відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року. У день відвантаження продавець сповіщає про це покупця. У день отримання товару покупець сповіщає про це продавця Товар супроводжується наступними документами: комерційним інвойсом, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та іншими документами за запитом покупця.
Суд зауважує, що за правилами Інкотермс-2010 поставка на умовах FCA або Франко-перевізник означає, що продавець передасть товар, випущений у митному режимі експорту, вказаному покупцем перевізнику в зазначеному місці. Відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. Поставка товару здійснювалася на умовах FCA - Antwerpen Belgium, про що зазначено в контракті від 07.10.2023 №0710 UK та підтверджується договором про надання послуг №10/03 від 10.03.2024 та актом прийому-передачі №10/03 від 21.03.2024 до вказаного договору (а.с.39-42).
Відповідно до калькуляції витрат по доставці автобуса автобус VAN HOOL TDX21 72 Seat, шасі № НОМЕР_1 власним ходом витрати на транспортування за маршрутом Antwerpen Belgium - Ковель Україна становлять 46 300,00 грн, тому числі по маршруту Antwerpen Belgium - Ягодин Україна - 44550,00 грн; по маршруту Ягодин -Ковель - 1750,00 грн (а.с.43).
Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Судом встановлено, що визначена у МД №24UA205050012799U7 від 21.03.2024 митна вартість товару у розмірі 1534959,00 грн включає вартість товару 1490409,00 грн (еквівалентно 30000,00 GBP) і вартість витрат на транспортування до кордону України в розмірі 44550,00 грн.
За обставин цієї справи, декларант поніс витрати з перевезення товару від місця передачі товару перевізнику Antwerpen Belgium до кордону України, що відповідає умовам поставки FCA (що і було зазначено у графі 20 митної декларації №24UA205050012799U7 від 21.03.2024).
В оскаржуваному рішенні митний орган також вказує що копія митної декларації країни відправлення від 15.03.2024 №24GB03X94029884010, надана декларантом, складена у Великобританії, тоді як згідно пункту 3 контракту поставка здійснюється з Бельгії, та в графі 15 митної декларації №24UA205050012799U7 декларантом вказано країною відправлення Бельгію.
З цього приводу суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, декларанту митним органом було запропоновано надати в 10-денний термін такі документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та за бажанням декларанта інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості (а.с.32, 79).
Разом з тим, як встановлено судом, позивачем до митного оформлення було самостійно надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 17.11.2023 №35, у якій у призначенні платежу є посилання на контракт №0702DK від 07.02.2023 та інвойс від 24.10.2023 №84574, що підтверджує вартість товару.
Також вартість транспортування до кордону включена у ціну товару, на підтвердження чого митному органу були надані підтверджуючі документи.
Окрім того, позивачем до митного оформлення надано експертний висновок, що підтверджує якісні характеристики транспортного засобу.
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними.
При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
У спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД від 13.12.2023 №UA305160/2023/041462), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару. Між тим можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства, а формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості та автоматичною підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача від 21.03.2024 №UA205050/2024/000044/1 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів належить задовольнити.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 10083,27 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 11.04.2024 №63 (а.с.15).
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 21.03.2024 №UA205050/2024/000044/1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» судовий збір в сумі 10083,27 грн (десять тисяч вісімдесят три гривні 27 копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 124, код 44356571);
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій