23 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5740/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у області, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 07.05.2024 №907620149932 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити переведення та виплату пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015 з дати звернення 01.05.2024, з врахуванням та визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації №34/02/2-24 від 01.05.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області з 29.08.2011 та з 01.03.2021 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV(далі - Закон №1058-IV). Зазначає, що 01.05.2024 звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону №889-VІІІ, додавши до заяви довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації №34/02/2-24 від 01.05.2024. Вказану заяву за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ у Вінницькій області, яким і прийнято рішення від 07.05.2024 №907620149932 про відмову в перерахунку пенсії, оскільки за нормами Закону №889-VІІІ на пенсію мають право особи, яким раніше не призначалась пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), а за нормами Закону №889-VІІІ перерахунки пенсій державним службовцям відповідно до поданих довідок на підставі заробітної плати працюючого держслужбовця не передбачені.
Позивач не погоджується із таким рішенням та вказує, що оскільки на момент звернення за призначенням пенсії як державному службовцю позивач не перебувала на державній службі, досягнула необхідного віку та у неї наявний необхідний стаж (понад 20 років, здобутий на державній службі до 01.05.2016), тому вона має право на призначення пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що засобами програмного забезпечення ГУ ПФУ у Вінницькій області було визначене уповноваженим органом на розгляд заяви ОСОБА_1 від 01.05.2024 про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до положень Закону №889-VIII. В результаті розгляду наданих позивачем документів встановлено, що позивач з 29.08.2011 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, а з 01.03.2021 її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 вже була призначена пенсія відповідно до положень Закону №3723-ХІІ, а чинним законодавством не передбачено перерахунок пенсій державних службовців, тому підстави для проведення перерахунку пенсії позивача за новими довідками відсутні. Вважає, що рішення від 07.05.2024 №907620149932 про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015 є законним та підстави для скасування цього рішення відсутні. Відтак, просить в задоволенні позову відмовити.
У відзиві на позов відповідач-2 позовні вимоги також заперечив, у задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що за результатами розгляду заяви позивача ГУ ПФУ у Вінницькій області прийняло рішення від 07.05.2024 №907620149932 про відмову у переході на пенсію за Законом №889-VIII, адже однією з умов, що визначають право особи на призначення пенсії згідно із цим Законом, є те, що раніше пенсія не призначалася згідно із Законом №3723-ХІІ. Оскільки позивач до 01.03.2021 отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ, то право на пенсію відповідно до Закону №889-VIII у неї відсутнє (вказаний Закон не передбачає перерахунку пенсій). Вважає, що позовна заява ОСОБА_1 є безпідставною та необґрунтованою, а підстави для переходу на пенсію відповідно до Закону №889-VIII відсутні.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29.08.2011 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, а з 01.03.2021 - пенсію за віком згідно із Законом №1058-ІV, що не є спірним.
01.05.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, у якій просила перевести її на пенсію за Законом України «Про державну службу», надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням, зокрема, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації №34/02/2-24 від 01.05.2024.
Після реєстрації заяви та формування електронної пенсійної справи працівниками ГУ ПФУ у Волинській області заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ у Вінницькій області з прийняттям рішення від 07.05.2024 №907620149932 про відмову у перерахунку пенсії за віком згідно із Законом №1058-ІV на пенсію відповідно до Закону №889-VIII із врахуванням нових довідок про складові заробітної плати станом на день звернення, оскільки заявнику вже була призначена пенсія згідно Закону №3723-ХІІ.
Незгода позивача із відмовою у переведенні його із пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію відповідно до Закону №889-VIII стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-XIІ.
01.05.2016 набрав чинності Закон №889-VIII, пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-XIІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як - 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.
За своєю суттю спірні правовідносини у цій справі стосуються переведення позивача на пенсію державного службовця за умов, визначених у Законі №889-VIII. На момент звернення із відповідною заявою ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.
Суд відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №580/3805/22 (де спір стосується переведення позивачки з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ), які полягають у такому.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Перерахунок пенсії за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ пов'язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
Як вказав Верховний Суд (пункти 29, 30), ані розділ ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ, ані стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII. Верховний Суд вважає безпідставним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивачки права на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII з підстави, що за вказаним законом їй вже призначалась пенсія.
Верховний Суд у наведеній справі виснував, що для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи займала позивачка станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) посаду державної служби та який стаж державної служби вона мала станом на зазначену дату, оскільки норми розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ пов'язують збереження в особи права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII з наявністю в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже те, що позивач раніше отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії за віком, яку вона отримує наразі за Законом №1058-IV, на пенсію в межах дії Закону №889-VIII, адже за наявності в особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись із заявою про переведення пенсії за іншим законом. Одержавши заяву позивача про переведення на пенсію за іншим законом, відповідач-1 міг виходити лише з оцінки об'єктивних обставин, тобто відповідного права особи, яке вона має, або ж відсутності такого права (наприклад за відсутності необхідного стажу роботи на посадах державної служби станом на відповідний момент часу).
У спірному рішенні не зазначається про те, що позивач не має достатнього страхового або спеціального стажу роботи/служби, що б унеможливлювало вирішення цього питання.
За правилами, визначеними статтею 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Як видно з матеріалів пенсійної справи, у позивача наявний страховий стаж (понад 35 рік), стаж державної служби (понад 20 років станом на 01.05.2016), вона досягла пенсійного віку (має 66 років).
Таким чином, у ГУ ПФУ у Вінницькій області не було фактичних та правових підстав для відмови у переведенні на інший вид пенсії позивача, у якої наявні умови для реалізації права на одержання пенсії державних службовців (згідно із пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ).
Суд при вирішенні спору також враховує, що відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (зі змінами; далі Порядок №22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Тобто, позивачу було відмовлено у переведенні на пенсію за іншим законом рішенням від 07.05.2024 №907620149932, яке було прийняте ГУ ПФУ у Вінницькій області відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1, за принципом екстериторіальності.
Отже, зважаючи на те, що вказаним рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 07.05.2024 №907620149932 позивачу безпідставно відмовлено в переведенні на інший вид пенсії, тому на підставі наданих суду статтею 245 КАС України повноважень позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.
Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 07.05.2024 №907620149932 з огляду на наявність у ОСОБА_2 умов для реалізації права на одержання пенсії державного службовця згідно із пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, то дії зобов'язального характеру щодо переведення позивача на пенсію державного службовця за віком з 01.05.2024 (з часу звернення з відповідною заявою) має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності - ГУ ПФУ у Вінницькій області.
Таким чином, необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ у Волинській області, яке не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у переведенні на пенсію за іншим законом, а тому відсутні підстави для покладання на нього обов'язку здійснити переведення позивача на пенсію державного службовця за заявою від 01.05.2024.
Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ у Волинській області визначено як орган, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання (після її призначення). При цьому у суду відсутні підстави вважати, що після переведення позивача на пенсію державного службовця за віком, ГУ ПФУ у Волинській області не проводитиме її виплату.
При вирішенні даного спору суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі №340/4184/21, відповідно до якої оскільки позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень статті 37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІу розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.
В матеріалах справи наявні довідки за формами, затвердженими Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 (далі - Постанова №1-3), які видані ОСОБА_1 Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації, а саме: довідка від 01.05.2024 №34/02/2-24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (а. с. 21) та довідка від 01.05.2024 №34/02/2-24 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державного службовця (а. с. 22).
Суд наголошує, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Виходячи системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів у справі, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії належить задовольнити частково у спосіб прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити переведення позивача з 01.05.2024 з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону №889-VIII та здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідок, виданих Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації №34/02/2-24 від 01.05.2024 та про відмову у задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ у Волинській області, яке не порушувало прав позивача з огляду на те, що не вирішувало питання переведення позивача з одного виду пенсії на інший.
Щодо вимоги позивача про звернення рішення суду до негайного виконання, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 КАС України, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Ураховуючи, що предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинення певних дій, та за рішенням суду не вирішується питання про стягнення конкретно визначеного розміру суми пенсії, а лише вирішується питання щодо зобов'язання відповідача вчинити дії по перерахунку пенсії, така вимога позивача не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, рішенням якого було відмовлено позивачу у призначенні пенсії, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом, судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 29.05.2024.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 07.05.2024 №907620149932 «Про відмову в перерахунку пенсії».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити переведення ОСОБА_1 з 01.05.2024 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3732-XII та розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та здійснити перерахунок пенсії з врахуванням довідок, виданих Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації від №34/02/2-24 від 01.05.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від №34/02/2-24 від 01.05.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державного службовця.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. А. Лозовський