23 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5696/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області далі - ГУ ПФУ в Одеській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-2) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01 серпня 1981 року по 02 березня 1984 року у Рожищенському зооветеринарному технікумі, періодів роботи з 01 квітня 1984 року по 07 травня 1985 року у колгоспі «Росія», з 30 травня 1985 року по 08 липня 1985 року у Ратнівському районному виробничому об'єднанні «Сільгоспхімія», з 01 липня 1985 року по 02 березня 1998 року у Ратнівському міжгосподарському комбікормовому заводі та період догляду за інвалідом з 20 грудня 2016 року по 24 грудня 2023 року; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01 серпня 1981 року по 02 березня 1984 року у Рожищенському зооветеринарному технікумі, періоди роботи з 01 квітня 1984 року по 07 травня 1985 року у колгоспі «Росія», з 30 травня 1985 року по 08 липня 1985 року у Ратнівському районному виробничому об'єднанні «Сільгоспхімія», з 01 липня 1985 року по 02 березня 1998 року у Ратнівському міжгосподарському комбікормовому заводі та період догляду за інвалідом з 20 грудня 2016 року по 24 грудня 2023 року, внести відомості про зарахований страховий стаж до системи персоніфікованого обліку.
В обґрунтування позову позивач вказала, що 25.12.2023 звернулась у відділ обслуговування громадян №9 (сервісний центр) ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком, до якої надала паспорт, картку платника податку, трудові книжки серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 і було сформовано електронну пенсійну справу.
За принципом екстериторіальності розгляд заяви позивача здійснило ГУ ПФУ в Одеській області, яким прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 27.12.2023 №032650005351, оскільки відсутній необхідний страховий стаж та зазначено, що страховий стаж для права становить 04 роки 03 місяці, страховий стаж складає 02 роки. У рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 06.04.1984, оскільки на першій сторінці дата народження не відповідає даті народження заявниці у паспорті - місяць; періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 26.07.1985, оскільки на першій сторінці трудової книжки дата народження не відповідає даті народження заявниці - місяць; період роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 від 01.07.1986, оскільки на першій сторінці трудової книжки відсутня печатка підприємства, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок.
При огляді форми PC-право позивач встановила, що їй не зараховано до страхового стажу період навчання у технікумі та період догляду за інвалідом.
З прийнятим рішенням ГУ ПФУв Одеській області позивач не згідна з огляду на те, що вперіод з 01.08.1981 по 02.03.1984 ОСОБА_1 стаціонарно навчалась у Рожищенському зооветеринарному технікумі по спеціальності «Зоотехнія», що стверджується довідкою №28 від 02.02.2024, виданою ІНФОРМАЦІЯ_1 »; факт роботи зоотехніком в колгоспі «Росія» в період з 01.04.1984 по 07.05.1985 стверджується записами №1- № 2 в трудовій книжці НОМЕР_1 від 06.04.1984, в якій помилково записано дату народження 25.11.1963 замість 25.12.1963 та Архівною довідкою Трудового архіву Ратнівської селищної ради №К-23/01-25/2-24 від 20.02.2024, в якій вказано помісячно відпрацьовані людино-дні в колгоспі «Росія»; факт роботи на посаді старшого бухгалтера в Ратнівському районному виробничому об'єднанні «Сільгоспхімія» в період з 30.05.1985 по 08.07.1985 підтверджено записами №1-№ 2 трудовою книжкою НОМЕР_2 від 26.07.1985, в якій також помилково записано рік народження 25.11.1963; факт моєї роботи на посадах лаборанта в період з 01.07.1985 по 24.08. 1989 та майстра в період з 25.08.1989 по 02.03.1998 в Ратнівському міжгосподарському комбікормовому заводі стверджується записами №1-№ 3 в трудовій книжці НОМЕР_3 від 01.07.1986, однак на першій сторінці трудової книжки відсутня печатка Ратнівського міжгосподарського комбікормового заводу; в період з 01.04.2000 по 30.06.2011 займалась підприємницькою діяльністю; з 20.12.2016 по 24.12.2023 здійснювала догляд за інвалідом першої групи ОСОБА_2 , що стверджується довідкою управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації №152 від 24.01.2024.
Позивач не погоджується з такими діями ГУ ПФУ в Одеській області щодо не зарахування стажу та вважає, що має достатньо стажу трудової діяльності, що в свою чергу дає їй право на призначення такої пенсії. Крім того, вказує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов відповідач-1 його вимог не визнала та у задоволенні позову просила відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказала, що засобами програмного забезпечення ГУ ПФУ у Волинській області було визначене уповноваженим органом на розгляд заяви ОСОБА_1 від 25.12.2023. Після перевірки наданих позивачем документів, ГУ ПФУ в Одеській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 27.12.2023 №032650005351 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років, страховий стаж позивача становить 02 років 00 місяців 00 днів. Позивачем при поданні до заяви про призначення пенсії згідно Закону № 1058-IV було додано Трудові книжки НОМЕР_1 від 06.04.1984, НОМЕР_2 від 26.07.1985 та НОМЕР_3 від 01.07.1986. Відповідач зазначає, що у трудових книжках НОМЕР_1 від 06.04.1984 та НОМЕР_2 від 26.07.1985 дата народження ОСОБА_1 не відповідає паспортним даним, зазначено 25.11.1963 замість правильної 25.12.1963.
Також звертає увагу суду, що зміст трудових книжок органом Пенсійного фонду не досліджувався, вони не були взяті до розгляду загалом, адже дата народження, зазначена в них, не збігається з паспортними даними позивача. Тобто, теоретично, якщо в майбутньому буде підтверджено належність спірних Трудових книжок Позивачу, вони будуть представлені до розгляду органом Пенсійного фонду на предмет правомірності зарахування страхового стажу, зазначеного у них.
Крім того, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудових книжок НОМЕР_1 від 06.04.1984 та НОМЕР_2 від 26.07.1985, оскільки на титульній сторінці трудової книжки дата народження Позивача не співпадає з її паспортними даними, та Трудової книжки НОМЕР_3 від 01.07.1986, оскільки на першій сторінці трудової книжки відсутня печатка підприємства, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162
З наведених підстав відповідач-1 вважає, що рішення від 27.12.2023 №032650005351 про відмову у призначенні пенсії прийнято правомірно за наявності правових підстав (у позивача відсутній необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону №1058-IV).
У відзиві на позовну заяву, поданому ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-2 позовні вимоги ОСОБА_1 заперечив повністю.
Свої заперечення обгрунтовує тим, що згідно наданих до заяви документів встановлено, що страховий стаж позивача для визначення права на призначення пенсії за віком становить 04 роки 03 місяці 00 днів, страховий стаж - 02 роки 00 місяців 00 днів.
За результатами розгляду поданих документів, до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 06.04.1984 про роботу в колгоспі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та трудової книжки НОМЕР_2 від 26.07.1985 про роботу в Ратнівській «Сільгоспхімії», оскільки прізвище та дата народження не відповідають даті народження та прізвищу згідно паспорта; трудової книжки НОМЕР_3 від 01.07.1986, оскільки на першій сторінці трудової книжки відсутня печатка підприємства, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок.
Також зазначає, що документи про підтвердження навчання в Рожищенському зооветеринарному технікумі (довідка від 02.02.2024 №28, видана Відокремленим структурним підрозділом «Рожищенський фаховий коледж») про роботу в колгоспі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та в Ратнівській «Сільгоспхімії» (архівна довідка від 20.02.2024 №К-23/01-25/2-24 та архівні витяги від 20.02.2024 №К-46/01-25/2-24, видані «Трудовим архівом» Ратнівської селищної ради), довідка від 24.01.2024 №152, видана Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської райдержадміністрації про догляд за інвалідом І групи ОСОБА_2 з 20.12.2016 по 24.12.2023 до заяви про призначення пенсії не додавалися та не були предметом розгляду в даній справі.
Таким чином, ГУ ПФУ в Одеській області 27.12.2023 правомірно прийнято рішення №032650005351 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком у зв'язку відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
25.06.2024 позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої ОСОБА_1 просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01 серпня 1981 року по 02 березня 1984 року у Рожищенському зооветеринарному технікумі, періоди роботи з 01 квітня 1984 року по 07 травня 1985 року у колгоспі «Росія», з 30 травня 1985 року по 08 липня 1985 року у Ратнівському районному виробничому об'єднанні «Сільгоспхімія», з 01 липня 1985 року по 02 березня 1998 року у Ратнівському міжгосподарському комбікормовому заводі та період догляду за інвалідом з 20 грудня 2016 року по 24 грудня 2023 року, внести відомості про зарахований страховий стаж до системи персоніфікованого обліку, оскільки саме вказаним Управлінням приймалось рішення про відмову в призначенні пенсії.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 25.12.2023 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення їй пенсії за віком, надавши документи згідно з розпискою-повідомленням.
Після реєстрації заяви та формування електронної пенсійної справи працівниками ГУ ПФУ у Волинській області заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Одеській області, рішенням якого від 27.12.2023 №032650005351 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV. До страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 06.04.1984, оскільки на першій сторінці дата народження не відповідає даті народження заявниці у паспорті - місяць; періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 26.07.1985, оскільки на першій сторінці трудової книжки дата народження не відповідає даті народження заявниці - місяць; період роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 від 01.07.1986, оскільки на першій сторінці трудової книжки відсутня печатка підприємства, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок (а. с. 12).
Відповідно до форми РС-право страховий стаж ОСОБА_1 становить 4 роки 03 місяці 00 днів (обрахований за період з 01.04.2007 по 30.06.2011).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон №1058-ІV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини першої статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається, зокрема, пенсія за віком.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Отже, норми Закону №1058-IV умовами для призначення пенсії за віком визначають не лише вік (60 років), а й наявність відповідного страхового стажу на час досягнення віку.
Як встановлено абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
За приписами частини першої статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до пункту «ж» частини першої статті 3 Закону №1788-ХІІ) право на трудову пенсію мають особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
Частина третя статті 56 Закону №1788-XII передбачає, що до стажу роботи зараховується також: д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Таким чином, до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 01.04.2004, зокрема, й періоди навчання за денною (очною) формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 62 Закону №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 №1058), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (абзац другий пункту 1, пункт 2 Порядку №637).
Абзацом першим пункту 8 Порядку №637 обумовлено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 зі змінами).
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 (в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії) до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 №8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Як визначено пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, з-поміж іншого, реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
За приписами частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж (за період до впровадження персоніфікованого обліку), є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих документів в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.
З матеріалів справи встановлено, що у позивача наявні трудові книжки НОМЕР_1 від 06.04.1984, НОМЕР_2 від 26.07.1985, НОМЕР_3 від 01.07.1986.
Судом досліджено копію трудової книжки.
Так, із записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.04.1984 слідує, що ОСОБА_1 01.04.1984 прийнята в члени колгоспу «Росія» та 07.05.1985 виключена з членів вказаного колгоспу (а. с. 15).
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 26.07.1985, ОСОБА_1 30.05.1985 прийнята на посаду старшого бухгалтера Ратно «Сільгоспхімія», 08.07.1985 - звільнена із займаної посади (згідно архівної довідки №К-46/01-25/2-24 від 20.02.2024 об'єднання з 20.10.1992 перейменовано на Ратнівське районне виробниче підприємство «Родючість», з 1995 - на ВАТ «Родючість», в подальшому Торговий дім «Родючість», 13.05.2015 - припинено (а. с. 19).
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_3 від 01.07.2024, ОСОБА_1 01.07.1985 зарахована на посаду лаборанта Ратнівського міжгосподарського комбікормового заводу, 02.03.1998 - звільнено з роботи (а. с. 22).
Хронологічна послідовність записів у трудовій книжці дотримана; наявні посилання на документи, на підставі яких вчинено записи.
Відповідно до чинної на момент оформлення трудової книжки Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 №252, далі - Інструкція №162), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника; трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (пункт 1.1 глави 1).
Пунктами 2.2, 2.3 глави 2 Інструкції №162 передбачено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого терміну від часу прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу чи звільнення, а також нагороди і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видачі наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - в день звільнення і повинні чітко відповідати тексту наказу (розпорядженню). Записи проводяться арабськими цифрами (число та місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, пір'яною або кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.
Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник підписом засвідчує правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або друк відділу кадрів), де вперше заповнювалася трудова книжка (пункти 2.10, 2.11 глави 2 Інструкції №162).
Пунктом 2.12 глави 2 Інструкції №162 встановлено, що зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові та дату народження проводяться адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорти, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені, по батькові та ін.) та з посиланням на номер та дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рисою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище чи ім'я, по батькові, дата народження та записуються нові дані. Посилання на відповідні документи записуються на внутрішній стороні обкладинки та засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
На заміну Інструкції №162 спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, далі - Інструкція №58), яка містить аналогічні положення щодо заповнення трудових книжок, що й попередня. Приписами пункту 2.13 глави 2 Інструкції №58 передбачено такий самий порядок зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження працівника.
Отже, обов'язок щодо заповнення та ведення трудових книжок осіб, працевлаштованих на підприємствах, установах, організаціях, покладається саме на відповідальну особу такого підприємства, установи, організації.
З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.04.1984 встановлено, що вона була оформлена на ОСОБА_1 , 25.11.1963. При цьому дата народження закреслено однією рискою, а на внутрішньому боці обкладинки вказано, що зміни внесено на підставі свідоцтва про народження від 05.01.1964 НОМЕР_4 та вказано дату народження - 25.12.2063 (а. с. 15); записи завірені підписами відповідальної особи, що відповідає вимогам пункту 2.12 глави 2 Інструкції №162.
На думку суду, записи, які містяться в трудових книжках серії НОМЕР_1 від 06.04.1984, НОМЕР_2 від 26.07.1985, НОМЕР_3 від 01.07.1986 є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу позивача.
Суд зазначає, що в силу пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 06.04.1984 підтверджується факт роботи ОСОБА_1 з 01.04.1984 по 07.05.1985 в колгоспі «Росія» (а. с. 15); трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 26.07.1985, підтверджується факт роботи ОСОБА_1 з 30.05.1985 по 08.07.1985 у Ратнівському районному виробничому об'єднанні «Сільгоспхімія» (згідно архівної довідки №К-46/01-25/2-24 від 20.02.2024 об'єднання з 20.10.1992 перейменовано на Ратнівське районне виробниче підприємство «Родючість», з 1995 - ВАТ «Родючість», в подальшому Торговий дім «Родючість», 13.05.2015 - припинено (а. с. 19); трудовою книжкою серії НОМЕР_3 від 01.07.2024, підтверджено факт роботи ОСОБА_1 з 01.07.1985 по 02.03.1998 в Ратнівському міжгосподарському комбікормовому заводі (а. с. 22).
Доказів визнання недостовірними записів у вказаних трудових книжках щодо спірних періодів роботи відповідачем суду не надано.
Таким чином, оскільки трудова книжка позивача містить необхідні записи про роботу у спірний період, тому, на переконання суду, є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення.
Відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014).
Таким чином, відповідач має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав, оскільки відповідальність за недотримання трудового законодавства покладена на роботодавця,
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії з підстав недостатності страхового стажу та не зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу, відповідач не забезпечив належність та повноту з'ясування усіх обставин справи, які мають значення для призначення пенсії, та формально розглянув заяву позивача, як наслідок прийняв рішення, яке не ґрунтується на законі та негативно впливає на право позивача на пенсію.
Як вбачається із позовної заяви, позивач просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01 серпня 1981 року по 02 березня 1984 року у Рожищенському зооветеринарному технікумі, періодів роботи з 01 квітня 1984 року по 07 травня 1985 року у колгоспі «Росія», з 30 травня 1985 року по 08 липня 1985 року у Ратнівському районному виробничому об'єднанні «Сільгоспхімія», з 01 липня 1985 року по 02 березня 1998 року у Ратнівському міжгосподарському комбікормовому заводі та період догляду за інвалідом з 20 грудня 2016 року по 24 грудня 2023 року.
Водночас суд зазначає, що відмова органу Пенсійного фонду в призначенні пенсії за була оформлена рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 27.12.2023 №032650005351, якому суд надав правову оцінку.
У такому випадку саме рішення є актом індивідуальної дії у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, яке необхідно визнати протиправним та скасувати. Суд зазначає, що визнання протиправним та скасування рішення органу Пенсійного фонду не потребує визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови в призначенні пенсії.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а.
Відтак, суд приходить до висновку, що ГУ ПФУ в Одеській області протиправно не зарахувало спірні періоди роботи, а саме: 01.04.1984 по 07.05.1985 у колгоспі «Росія», з 30.05.1985 по 08.07.1985 у Ратнівському районному виробничому об'єднанні «Сільгоспхімія», з 01.07.1985 по 02.03.1998 у Ратнівському міжгосподарському комбікормовому заводі до страхового стажу позивача, відтак рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 27.12.2023 №032650005351 слід визнати протиправним та скасувати та, відповідно, зарахувати періоди роботи, а саме: 01 квітня 1984 року по 07 травня 1985 року у колгоспі «Росія», з 30 травня 1985 року по 08 липня 1985 року у Ратнівському районному виробничому об'єднанні «Сільгоспхімія», з 01 липня 1985 року по 02 березня 1998 року у Ратнівському міжгосподарському комбікормовому заводі до страхового стажу ОСОБА_1 .
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача-1 зарахувати до страхового стажу періоду навчання з 01 серпня 1981 року по 02 березня 1984 року у Рожищенському зооветеринарному технікумі та період догляду за інвалідом з 20 грудня 2016 року по 24 грудня 2023 року, то суд враховує, що документи про підтвердження навчання в Рожищенському зооветеринарному технікумі (довідка від 02.02.2024 №28, видана Відокремленим структурним підрозділом «Рожищенський фаховий коледж») та довідка від 24.01.2024 №152 видана Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської райдержадміністрації про догляд за інвалідом І групи ОСОБА_2 з 20.12.2016 по 24.12.2023 до заяви про призначення пенсії позивачем не додавалися та не були предметом дослідження при розгляді заяви від 25.12.2023, що підтверджується розпискою-повідомленням від 25.12.2023.
Відтак, ГУ ПФУ в Одеській області, розглядаючи заяву позивача від 25.12.2023 було позбавлене можливості надати відповідну оцінку вказаним документам та відповідно врахувати їх при розрахунку страхового стажу позивача з врахуванням вказаних періодів.
Суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд і зазначати будь-яку підставу для відмови.
Втім, наведених обставин не встановлено, а оцінка судом правомірності оскаржуваного рішення стосувалася лише тих мотивів, які наведені у ньому.
З врахуванням викладено суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.08.1981 по 02.03.1984 у Рожищенському зооветеринарному технікумі та період догляду за інвалідом з 20.12.2016 по 24.12.2023.
Відповідно до повноважень, визначених частиною другою статті 245 КАС України, суд, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, вважає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача у даному випадку є прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Одеській області про відмову у призначенні пенсії від 27.12.2023 №032650005351; зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.04.1984 по 07.05.1985 у колгоспі «Росія», з 30.05.1985 по 08.07.1985 у Ратнівському районному виробничому об'єднанні «Сільгоспхімія», з 01.07.1985 по 02.03.1998 у Ратнівському міжгосподарському комбікормовому заводі, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.
Отже, позов належить задовольнити частково.
Згідно з частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Звертаючись до суду, позивач сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 23.05.2024 №133546203.
Отже на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області, рішенням якого було відмовлено позивачу у призначенні пенсії, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом, судові витрати у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, Одеська область, місто Одеса, вулиця Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.12.2023 №032650005351.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.04.1984 по 07.05.1985 у колгоспі «Росія», з 30.05.1985 по 08.07.1985 у Ратнівському районному виробничому об'єднанні «Сільгоспхімія», з 01.07.1985 по 02.03.1998 у Ратнівському міжгосподарському комбікормовому заводі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський