про відкриття провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
24 липня 2024 р. Справа № 120/9595/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
до: Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, Вінницька область, 21050, код ЄДРПОУ: 40108672)
про: визнання протиправним та скасування наказу
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , поданий його представником - адв. ОСОБА_2 , до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку представника позивача, наказів Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області № 965 від 03.07.2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП у Вінницькій області» в частині накладення на поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та № 105 о/с від 03.07.2024 року в частині звільнення поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, та подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
Враховуючи викладене, доходжу висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.
Пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Відповідно до частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не потребує заслуховування усних пояснень сторін для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд доходить висновку про можливість її розгляду та вирішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Визначаючись щодо вимоги представника позивача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд враховує наступне.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень КАС України.
У даному випадку, при вирішенні питання про відкриття спрощеного провадження, суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а позивачем, у свою чергу, не доведено зворотне.
У цьому контексті, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
З огляду на викладене, а також враховуючи предмет розгляду даної справи та характер спірних правовідносин, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З аналогічних підстав суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимоги представника позивача про виклик свідків. При цьому, судом враховано, що матеріали справи вже містять пояснення декількох осіб, яких він просить допитати в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 262 КАС України, -
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Чернюк Аллою Юріївною одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В задоволенні вимог представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та виклик свідків відмовити.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів по суті позову, у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також, у разі надходження відповіді на відзив, подати свої заперечення на дану відповідь у 5-денний термін з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити відповідачу, що в силу частини 4 статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Витребувати з Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області та зобов'язати надати суду у 15-денний термін з дня отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії доказів, які стали підставою для прийняття спірних наказів.
Повідомити позивача, що він має право подати відповідь на відзив у 5-денний термін з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи.
Копію позовної заяви з додатками направити відповідачу.
Повідомити, що учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Чернюк Алла Юріївна