м. Вінниця
24 липня 2024 р. Справа № 120/4227/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо ненадання відповіді на запит позивача №42 від 13.09.2023, №43 від 13.09.2022, №47 від 02.10.2023, №48 від 02.10.2023 та №51 від 02.10.2023.
Ухвалою суду від 08.04.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позову.
22.04.2024 позивач подав заяву про усунення недоліків позову та долучив квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою від 29.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання відзиву.
Копію ухвали від 29.04.2024 надіслано Вороновицькій селищній раді Вінницького району Вінницької області в її електронний кабінет та доставлено 29.04.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Проте, у встановлений судом строк Вороновицька селищна рада Вінницького району Вінницької області відзив на позовну заяву не подала, будь-яких заяв чи клопотань від відповідача не надходило.
Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 у справі № 500/8027/21 дійшов висновку, що довідка про доставку в електронному вигляді рішення суду є належним доказом отримання стороною такого рішення.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області із запитом, у якому просив надати йому дозвіл на постійне користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 .
Такий запит отримано відповідачем 13.09.2023 та зареєстровано ним за вхідним №42.
ОСОБА_1 звернувся до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області із запитом, у якому просив надати інформацію: 1. Який місячний та річний оклад з усіма надбавками становить у старости Степанівського старостинського округу ОСОБА_2 ; 2. Який місячний та річний оклад з усіма надбавками становить у голови Вороновицького ОТГ ОСОБА_3 .
Такий запит отримано відповідачем 13.09.2023 та зареєстровано ним за вхідним №43.
ОСОБА_1 звернувся до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області із запитом, у якому просив проінформувати його про стан його заяви щодо створення комісії від 07.06.2021.
Такий запит отримано відповідачем 02.10.2023 та зареєстровано ним за вхідним №47.
ОСОБА_1 звернувся до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області із запитом, у якому просив надати інформацію у паперовій формі щодо оренди земельних ділянок.
Такий запит отримано відповідачем 02.10.2023 та зареєстровано ним за вхідним №48.
ОСОБА_1 звернувся до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області із запитом, у якому просив проінформувати його про стан розгляду його заяви щодо створення комісії від 13.09.2023.
Такий запит отримано відповідачем 02.10.2023 та зареєстровано ним за вхідним №51.
Втім, як зазначає позивач, станом на день подання позовної заяви він не отримав відповіді на вказаний запит.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Закон України "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР), регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян").
Згідно із ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", визначені основні терміни, що вживаються в цьому Законі.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону, до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно з нормами ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Приписами ст. 18 Закону № 393/96-ВР, встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, серед іншого, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до положень ст. 19 Закону № 393/96-ВР, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.
Так, згідно ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону № 2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно із ч. 3 ст. 20 Закону № 2939-VI, у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
В силу положень ч. 6 ст 22 Закону № 2939-VI передбачено відтермінування в задоволенні запиту на інформацію, яке дозволене в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Зокрема, відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до частини третьої? статті 5 Закону Украі?ни «Про захист персональних даних» не належить до інформаціі? з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального маи?на, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону Украі?ни «Про доступ до публічноі? інформаціі?».
Відповідно до постанови Пленуму ВАСУ №10 від 26.09.2016 заборонено обмежувати доступ шляхом віднесення до конфіденціи?ноі? такоі? інформаціі?, як персональні дані, що стосуються здіи?снення особою, яка заи?має посаду, пов'язану з виконанням функціи? держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Отже, інформація про розмір заробітноі? плати, виплат, доплат, преміи?, надбавок тощо, які отримують державні службовці та посадові особи органів місцевого самоврядування за рахунок коштів загальнодержавного та місцевого бюджетів, не може бути обмежена в доступі.
Верховнии? Суд Украі?ни у складі колегіі? суддів Касаціи?ного адміністративного суду ухвалив рішення у справі №815/623/16 щодо відмови у наданні публічноі? інформаціі?, зокрема, працівників, які повністю або частково отримують заробітну плату за рахунок бюджетних коштів. У рішенні суду зазначено: «обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанціи?? щодо наявності у відповідача обов'язку надати інформацію на запит позивача щодо повного переліку працівників ОДУВС, які отримують заробітну плату за рахунок бюджетних коштів із зазначенням і?хнього прізвища, імені та по-батькові повністю, заи?маної посади, зокрема и? назви структурного підрозділу, яка за своєю суттю є публічною та не може бути віднесена до інформаціі? з обмеженим доступом, оскільки не є конфіденціи?ною інформацією про фізичну особу».
За обставин цієї справи, позивач звернувся до відповідача із запитами №42, №43 від 13.09.2023, №47, №48, №51 від 02.10.2023.
Однак Вороновицькою селищною радою Вінницького району Вінницької області не розглянуто запити ОСОБА_1 , що суперечить наведеним вище вимогам Закону №393/96-ВР та Закону № 2939-VI.
Тому, суд дійшов висновку, що Вороновицькою селищною радою Вінницького району Вінницької області допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду запитів ОСОБА_1 №42, №43 від 13.09.2023, №47, №48, №51 від 02.10.2023.
Як наслідок, порушене право позивача підлягає захисту у спосіб зобов'язання відповідача розглянути запити ОСОБА_1 №42, №43 від 13.09.2023, №47, №48, №51 від 02.10.2023. та надати відповідь щодо запитуваної у них інформації.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області щодо не розгляду запитів ОСОБА_1 №42, №43 від 13.09.2023, №47, №48, №51 від 02.10.2023.
Зобов'язати Вороновицьку селищну раду Вінницького району Вінницької області розглянути запити ОСОБА_1 №42, №43 від 13.09.2023, №47, №48, №51 від 02.10.2023 та надати відповіді щодо запитуваної у них інформації.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (код паспорта НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 );
Відповідач: Вороновицька селищна рада Вінницького району Вінницької області (код ЄДРПОУ 04326069, вул. Козацький шлях, буд. 60, смт. Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23252).
Суддя Віятик Наталія Володимирівна