м. Вінниця
24 липня 2024 р. Справа № 120/1982/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - третя особа 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_1 (далі - третя особа 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що листом від 07.12.2023 № 952/9/12707 ОСОБА_1 повідомлено про прийняття протокольного рішення від 03.11.2023 № 20/д засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби. За результатами розгляду поданих документів, такі повернуто на доопрацювання для призначення одноразової грошової допомоги.
Підставою для повернення документів зазначено, що рядовий ОСОБА_2 помер внаслідок захворювання, яке не пов'язане з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини. Тому право на отримання одноразової грошової допомоги має визначатися відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів на навчанні (або перевірочних) та спеціальних зборах для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2013 № 975.
Позивач вважає рішення комісії Міністерства оборони України про повернення документів на доопрацювання для призначення одноразової грошової допомоги на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Ухвалою від 23.02.2024 позовну заяву залишено без руху з підстав не подання позивачем клопотання про залучення у справу в якості третіх осіб: ІНФОРМАЦІЯ_2 та Військову частину НОМЕР_1 .
27.02.2024 на виконання вимог ухвали суду, представником позивача подано клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
В обґрунтування клопотання зазначено, що виплата одноразової грошової допомоги передбачає собою певний алгоритм дій участі, в якому приймає районний та обласний ІНФОРМАЦІЯ_3 , в даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому останній підлягає залученню до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Більше того, вирішення даного спору на користь позивача зумовить виникнення у військової частини НОМЕР_1 обов'язку підготувати та надати до ІНФОРМАЦІЯ_3 визначений у Додатку № 5 Порядку № 45 перелік документів, та, відповідно, у ІНФОРМАЦІЯ_3 обов'язку щодо направлення необхідних документів до Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення чи для виплати такої допомоги.
Ухвалою суду від 11.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. А також задоволено клопотання представника позивача та залучено у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 та військову частину НОМЕР_1 .
28.03.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача зазначає, що військовослужбовець, солдат ОСОБА_2 , проходив службу у військовій частині та 30.12.2022 року помер природною смертю внаслідок захворювання. У зв'язку з чим, регіональною військово-лікарською комісією з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців встановлено, що захворювання померлого "Гостра недостатність кровообігу. Атеросклеротична хвороба серця", яке послужило причиною смерті - Так, пов'язане із захистом Батьківщини.
Зауважує, що питання визначення розміру допомоги є диференційованим та врегульовано ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовців - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 ст. 16 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Згідно з підпунктом "а" п. 1 ст. 16-2 Закону допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Відповідно до частини 6 ст. 16-3 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України.
Постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджений "Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
Аналогічно, як і в Законі, абзацом 2 пункту 5 Постанови КМУ № 975 у разі смерті військовослужбовця внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, розмір допомоги встановлений на рівні 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
Позивач, як батько військовослужбовця, який помер внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом батьківщини, відповідно до пункту 1 статті 16- 1 Закону, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону, в кратному розмірі від 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
01.04.2024 представником третьої особи 1, до суду надійшов відзив на позовну заяву, яким теж заперечує заявлені позовні вимоги. Зазначає, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, 28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" № 168.
За змістом абз. 1 п. 2 Постанови № 168 (у редакції від 18.10.2022 року) сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян рф або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Відповідно до абз.6 п.2 Постанови № 168, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Тобто, виплата збільшеного до 15 000 000 грн., розміру одноразової допомоги згідно пункту 2 Постанови № 168, передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках: - у разі загибелі військовослужбовця; - у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Відповідно до пунктів 1.3., 21.9. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, уповноваженим органом, на який покладено завдання з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть, є штатні військово-лікарські комісії.
Згідно витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 1699 від 17 травня 2023 року підтверджено, що захворювання і причина смерті ОСОБА_2 , так, пов'язані із захистом Батьківщини.
Тобто, 11 Регіональною військово-лікарською комісією встановлено, що причиною смерті ОСОБА_2 стало не поранення, а захворювання, Так, пов'язані із захистом Батьківщини. З підстав чого просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
01.04.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, якою останній заперечує висловлені Міністерством оборони аргументи у відзиві.
Серед іншого зазначає, що згідно акту службового розслідування від 26.03.2023, який проводився з метою уточнення причин і умов, що сприяли 30.12.2022 смерті військовослужбовця військової служби за мобілізацією водія 3 дисантно-штурмового взводу 7 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , встановлено, що смерть останнього настала при ушкодженнях внаслідок військових дій, передбачених законом та воєнних операцій, і пов'язана з виконанням службових обов'язків 30.12.2022. Одночасно зроблено висновок щодо обставин або фактів, які б встановлювали неправомірні дії, з боку солдата за мобілізацією ОСОБА_2 виявлено не було.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування" № 914 від 26.03.2023, на момент події солдат за мобілізацією ОСОБА_2 знаходився в засобах індивідуального захисту та не перебував в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.
Також, 17.05.2023 11 Регіональною військово-лікарською комісією з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців встановлено, що захворювання рядового ОСОБА_2 , яке послужило причиною смерті "Гостра недостатність кровообігу. Атеросклеротична хвороба серця".
З доданої до позову довідки Військової частини НОМЕР_1 № 223 від 03.04.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, встановлено, що солдат ОСОБА_2 в період з 27.04.2022 по 19.07.2022, з 22.12.2022 по 30.12.2022 дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі н.п. Новомихайлівка, Донецької області.
Відповідно до хронології обстрілів та бойових втрат за добу із витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 . №18/28г від 01.12.2022, 30.12.2022 в період з 06:51-07:30... в напрямку н.п...., міномет 120 мм, загинув солдат за призовом ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене, на думку представника позивача із зазначеного слід дійти висновку, що ОСОБА_2 переживав постійний стрес протягом тривалого часу, що й спровокувало розвиток захворювання, що в подальшому призвело до його смерті.
Таким чином, ОСОБА_2 помер під час мінометного обстрілу, виконуючи заходи, необхідні для забезпечення оборони України, перебуваючи в районні н.п. Новомихайлівка Донецької області під час дії воєнного стану.
20.05.2024 на адресу суду представником третьої особи 2, подано відзив на адміністративний позов, яким заперечує заявлені позивачем позовні вимоги. Окремо наголошує на тому, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок захворювання, що підтверджено свідоцтвом про смерть. В наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2023 № 93 зазначено, що причиною смерті солдата ОСОБА_2 стала гостра недостатність кровообігу, атеросклеротична хвороба серця.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 04.01.2023 №13/НЕ смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання: гостра недостатність кровообігу, атеросклеротична хвороба серця.
3 огляду на викладене, приймаючи до уваги, що нормами діючого законодавства обов'язковою умовою виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі або у разі смерті військовослужбовця є поранення (контузія, травма, каліцтво), що сталися в період дії воєнного стану, а оскільки смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, тому підстави для виплати одноразової грошової допомоги у разі смерті вказаного військовослужбовця - відсутні.
Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Згідно з пунктами 2, 4, 5 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов'язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 110 від 27.04.2022 рядового за призовом ОСОБА_2 призначено на посаду механіка-водія відділення інженерної техніки інженерно-позиційного взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення.
Отже, ОСОБА_2 з 28.04.2022 проходив військову службу за призовом під час мобілізації.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 06.01.2023 складено відповідний актовий запис № 109. Місце смерті: Україна, Донецька область, Новомихайлівка.
Згідно акту службового розслідування від 26.03.2023, який проводився з метою уточнення причин і умов, що сприяли 30.12.2022 смерті військовослужбовця військової служби за мобілізацією водія 3 дисантно-штурмового взводу 7 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , встановлено, що смерть ОСОБА_2 настала при ушкодженнях внаслідок військових дій, передбачених законом та воєнних операцій, і пов'язана з виконанням службових обов'язків 30.12.2022. Одночасно зроблено висновок, що обставин або фактів, які б встановлювали неправомірні дії з боку солдата за мобілізацією ОСОБА_2 виявлено не було.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування" № 914 від 26.03.2023 на момент події солдат за мобілізацією ОСОБА_2 знаходився в засобах індивідуального захисту та не перебував в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.
Окрім того, листом КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи "ДОР" № 177 від 12.01.2024, наданого на запит представника позивача № 4257 від 28.12.2023, повідомлено, що при судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа гр. ОСОБА_2 /акт № 180 від 04.01.2023/ не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, зобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 № 223 від 03.04.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, солдат ОСОБА_2 в період з 27.04.2022 по 19.07.2022, 3 22.12.2022 по 30.12.2022 дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі н.п. Новомихайлівка, Донецької області.
Відповідно до хронології обстрілів та бойових втрат за добу із витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_5 інв. № 18/28г від 01.12.2022, 30.12.2022 в період 3 06:51-07:30... в напрямку н.п..., міномет 120 мм, загинув солдат за призовом ОСОБА_2 .
Згідно витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 1699 від 17.05.2023), захворювання колишнього військовослужбовця рядового ОСОБА_2 , 1978 року народження, "Гостра недостатність кровообігу. Атеросклеротична хвороба серця" послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_6 , виданим 04.01.2023 Новокодацьким відділенням КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , виданим 06.01.2023 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - захворювання та причина смерті, Так пов'язане із захистом батьківщини.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, є батьком загиблого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 , виданого міським відділом ЗАГС міста Вінниця 02.01.1979.
У січні 2023 року позивачем ОСОБА_1 отримано сповіщення сім'ї № 21 від 02 січня 2023 року про те, що його син солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій в районі н.. Новомихайлівка, Донецької області. Приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
Восени 2023 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися через ІНФОРМАЦІЯ_1 до Міністерства оборони України, в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, із заявами про виплату їм одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю їхнього сина ОСОБА_2 30.12.2022 року відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 № 168.
Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 20/д від 03.11.2023, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168. У зв'язку з тим, що рядовий ОСОБА_2 , помер внаслідок захворювання, яке не пов'язане з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини.
Листом від 07.12.2023 № 952/9/12707 ОСОБА_1 повідомлено про прийняття протокольного рішення від 03.11.2023 № 20/д засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби за результатами розгляду поданих документів, яким повернуто на доопрацювання документи для призначення одноразової грошової допомоги.
Не погоджуючись з прийнятим рішення суб'єкта владних повноважень, тим самим вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Питання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців урегульоване нормами статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ).
За п. 1 ст.16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовців гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Згідно з пп. «а» п. 1 ст. 16-2 Закону №2011-ХІІ допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Відповідно до п. 6 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України.
Відповідно до п. 9 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.12.2013 № 975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі Порядок № 975), який врегульовує питання пов'язані з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Згідно з п. 4 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала, зокрема, під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Аналогічно, як і в Законі №2011-ХІІ, абзацом 2 пункту 5 Порядку № 975 у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, розмір допомоги встановлений на рівні 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, 28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24.02.2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168.
За змістом абз. 1 п. 2 Постанови № 168 (у редакції від 20.09.2023) сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 вказаної постанови (зокрема військовослужбовців Збройних Сил) виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Виплата збільшеного до 15 000 000 грн. розміру одноразової допомоги згідно пункту 2 Постанови №168, передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках: - у разі загибелі військовослужбовця; - у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
На відміну від Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975, Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі. Такий розмір допомоги передбачений лише на період дії воєнного стану та покликаний підвищити рівень соціального захисту сімей саме загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.
Термін «загиблий» у військовій справі військова втрата, що стосується категорії військовослужбовців, котрі брали участь у військових діях і загинули внаслідок дії противника, як безпосередньо під час бойових дій, так і в разі смерті від поранень (контузії, травми, каліцтва) або інших пошкоджень, несумісних із життям.
Відповідно до Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» наведено термінологію «загибель (смерть)».
Суд зазначає, що вказане не означає, що між поняттями загибель та смерть є тотожніми, коли мова йде про визначення розміру одноразової грошової допомоги у період дії воєнного стану.
Правова дефініція використаної термінології, що розкриває її зміст, в контексті наведених законів, стосується наслідків загибелі (смерті) особи.
У всіх випадках наслідки для ситуацій, наведених у перерахованих законах однакові. Тому, з точки зору законодавчої техніки є коректним зазначення термінології «загибель (смерть)» як одного поняття, без їхнього розмежування окремо на «загибель» та окремо на «смерть».
Так, згідно ч. 3 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» наслідком як загибелі так і смерті особи є її виключення із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» наслідком як загибелі так і смерті особи є отримання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни.
Згідно ст.16 Закону № 2011-ХІІ наслідком як загибелі так і смерті особи є виплата одноразової грошової допомоги особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Питання розміру допомоги визначається окремо та залежить від окремих чинників (умов), а саме: - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (абзац 1 пункту «а» частини 1 статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ);
у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби (абзац 2 пункту «а» частини 1 стаття 16-2 Закону №2011-ХІІ);
у розмірі 15 000 000 гривень на період дії воєнного стану для сімей загиблих осіб (абз. 1 п. 2 Постанови №168). Також, сімей осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (абз. 6 п. 2 Постанови № 168).
Отже, чинним законодавством передбачено три розміри одноразової грошової допомоги, для кожного із яких є свої законодавчі визначені умови для виплати.
При цьому, розмір допомоги згідно Постанови № 168 в сумі 15 000 000 гривень передбачений лише на період дії воєнного стану та у чітко визначених випадках, а саме для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) осіб.
Такий підхід держави у врегулюванні даного питання покликаний підвищити рівень соціального захисту сімей саме загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.
Щодо розмежування понять «загибель» та «смерть», суд зазначає наступне.
Загибель та смерть не тільки вимовляються по-різному, але й мають різне змістове навантаження, хоча й поєднані єдиними наслідками (людина припинила своє існування).
Будь-яка загибель передбачає припинення життя внаслідок впливу зовнішніх чинників стрімкої дії (вибух, постріл, удар, дія хімічних речовин), які не сумісні із життям та не залишають людині шансу вижити.
Смерть, на відміну від загибелі, характеризується припиненням життя через захворювання, які викликають «збої» в функціонуванні (роботі) внутрішніх органів людини, що забезпечують її життєдіяльність.
Якщо ці «збої» були викликані пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим під час захисту Батьківщини, то розмір допомоги визначено на рівні 15 000 000 грн.
Визначення поняття «загибелі», що міститься в Інструкції з пошуку та транспортування тіл (останків) загиблих, померлих (зниклих безвісти) під час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, затвердженої спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України, Служби безпеки України від 10.04.2017 №208/302/381/204, звучить наступним чином:
загиблі - військовослужбовці, державні службовці та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, поліцейські, державні службовці та працівники Національної поліції України, особи рядового, начальницького складу, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, а також особи, які у складі добровольчих формувань захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, що загинули під час ведення бойових дій, виконання службових (бойових) завдань, обов'язків військової служби у районі проведення АТО, а також померли від ран, контузій, каліцтва або захворювань під час незаконного утримання.
Дане визначення, хоча й міститься в Інструкції, яка не регулює питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги, але повністю узгоджується з викладеними вище тезами щодо загибелі та смерті. При цьому, смерть від захворювання, наведена у даному визначенні, відносить військовослужбовця до категорії загиблих лише за умов його незаконного утримання, що не стосується випадку у цій справі.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про отримання сином позивача за період проходження служби поранень (контузії, травми, каліцтва), від яких могла настати його смерть.
Відповідно до пунктів 1.3., 21.9. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, уповноваженим органом, на який покладено завдання з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть, є штатні військово-лікарські комісії.
Згідно із Витягом з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 1699 від 17.05.2023 Захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 "Гостра недостатність кровообігу. Атеросклеротична хвороба серця" послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 13/НЕ, виданим 04.01.2023 Новокодацьким відділенням КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , виданим 06.01.2023 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Захворювання та причина смерті, Так, пов'язане із захистом Батьківщини.
Відповідно лікарського свідоцтва про смерть № 13/НЕ, виданого 04.01.2023, зазначено, що ОСОБА_2 , помер у зв'язку із: - гострою недостатностю кровообігу та атеросклеротичною хворобю серця.
Тобто, 11 Регіональною військово-лікарською комісією встановлено, що причиною смерті ОСОБА_2 стало не поранення, а захворювання «Гостра недостатність кровообігу. Атеросклеротична хвороба серця».
Суд наголошу, що ОСОБА_2 , не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), помер природною смертю внаслідок захворювання, відповідно він не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців, що давало б його батькові право на отримання допомоги у збільшеному розмірі.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 , не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), помер природною смертю внаслідок захворювання, відповідно він не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузій, травм, каліцтв) військовослужбовців, що давало б його батькові право на отримання допомоги у розмірі 1/2 частки з 15 000 000 грн., а отже позивач, як батько військовослужбовця, який помер внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, відповідно до ч. 1 ст. 16-1 Закону, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону, у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Із зазначеного слідує, що Міністерство оборони України повністю виконало зобов'язання перед позивачем, прийняло обгрунтоване рішення, яким повернуло надані заявником документи на доопрацювання.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 )
Відповідач: Міністерство оборони України (просп. Повітрофлотський, 6,м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 )
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 )
Рішення суду сформовано: 24.07.2024.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна