Рівненський апеляційний суд
Іменем України
23 липня 2024 року м. Рівне
Справа № 570/4175/22
Провадження № 11-кп/4815/85/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисника-адвоката - ОСОБА_6
засудженого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Городищенська ВК №96» апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 31 травня 2023 року,-
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 31 травня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про зарахування ОСОБА_7 строку попереднього ув'язнення з 30 вересня 2021 року по 23 травня 2022 року в строк покарання, призначеного вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.02.2022 року, з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 зазначає, що ОСОБА_7 вчинив злочин, за який його засуджено, до 20 червня 2017 року, запобіжний захід у виді тримання під вартою до нього було застосовано в період з 26 вересня 2017 року по 16 березня 2018 року і зараховано судом в строк покарання, відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України. ОСОБА_7 утримувався під вартою ще і в проміжок часу з 30 вересня 2021 року по 23 травня 2022 року, що безпідставно не зараховано, як попереднє ув'язнення, за правилами ч. 5 ст. 72 КК України.
Просить скасувати ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 31 травня 2023 року та постановити нову, якою зарахувати засудженому ОСОБА_7 даний період з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи адвоката ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги, доводи прокурора щодо законності оскаржуваного рішення, яке просить залишити без змін, перевіривши матеріали судового провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_7 відбуває покарання у ДУ « Городищенська ВК № 96», будучи засудженим вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.02.2022 року за ч. 5 ст. 186 КК України на вісім років позбавлення волі, строк відбуття якого рахується з 30 вересня 2021 року - часу обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою внаслідок зміни із застави на більш суворий запобіжний захід.
При цьому засудженому ОСОБА_7 зараховано в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 26 вересня 2017 року по 16 березня 2018 року з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України.
Згідно матеріалів справи, внаслідок неявки ОСОБА_7 в судові засідання після його звільнення з-під варти на більш м'який запобіжний захід - заставу і порушення покладених процесуальних обов'язків, 30 вересня 2021 року ухвалою суду запобіжний захід у виді застави ОСОБА_7 замінено на тримання під вартою до 28.11.2021 року, а в подальшому продовжено ухвалами суду до набрання вироком законної сили.
Твердження сторони захисту про необхідність зарахування і цього періоду утримання ОСОБА_7 під вартою в строк його попереднього увязнення, а, відтак, і в строк відбування покарання, з розрахунку день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з покликанням на правовий висновок ВП ВС від 29.08.2018 року у справі № 663/537/17, не є переконливими.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України( в редакції закону 838 від 26.11.2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
При цьому, в розумінні ч. 5 ст. 72 КК України, у строк попереднього ув'язнення включається: затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді чи суду; тримання особи під вартою, як запобіжний захід, обраний особі на стадії досудового розслідування чи під час судового розгляду провадження; перебування обвинуваченого у закладі для проведення судово- медичної чи психіатричної експертизи та перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі в судовому розгляді кримінального провадження.
Отже, за змістом абзацу 1 ч. 5 ст. 72 КК України, вказана норма визначає правила зарахування у строк покарання строку саме попереднього ув'язнення, а не будь - якого періоду перебування особи в установах попереднього ув'язнення.
21 червня 2017 року набрав чинності Закон України № 2946 від 18.05.2017 року» Про внесення змін до кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», яким внесено зміни до ч. 5 ст. 72 КК України, відповідно до якого попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження особи до позбавлення волі день за день.
Згідно Правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року( справа № 663/573/17), вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5 ст. 72 КК України належить керуватися суду у конкретному випадку, варто враховувати час вчинення особою діяння, як це зазначено у частинах 2 і 3 ст. 4 КК України, тобто, застосовувати правила дії в часі Закону України про кримінальну відповідальність, а не правила дії в часі кримінального процесуального закону.
Зокрема, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року включно, то під час зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції закону № 838 в силу, як прямої, так і зворотної жії кримінального закону в часі. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року включно і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто, після набрання чинності законом № 2046, то під час зарахування попереднього ув'язнення в строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838.
Тобто, обов'язковою обставиною застосування ч. 5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838 є не лише вчинення злочину особою до 20 червня 2017 року включно, а й той факт, що особа була затримана і перебувала під вартою до вказаної дати ( 21 червня 2017 року).
З матеріалів провадження слідує, що ОСОБА_7 дійсно вчинив злочин до 20 червня 2017 року і утримувався під вартою з 26 вересня 2017 року до 16 березня 2018 року, що зараховано йому судом, як строк попереднього ув'язнення, в строк покарання з розрахунку: день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, після чого запобіжний захід йому було змінено на заставу і звільнено з-під варти.
В ході судового розгляду у зв'язку із неявками ОСОБА_7 в судові засідання та порушенням покладених на нього процесуальних обов'язків, 30 вересня 2021 року запобіжний захід із застави було змінено на тримання під вартою, і з даного моменту до ОСОБА_7 підлягає застосуванню норма ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046 - ( пряма дія цього Закону) з розрахунку день ув'язнення за день позбавлення волі.
Вирок стосовно ОСОБА_7 набрав законної сили і не ставиться під сумнів.
За таких обставин колегія суддів вважає ухвалу суду законною, належним чином обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404-405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 31 травня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_7 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3