Справа № 524/453/24 Номер провадження 33/814/693/24Головуючий у 1-й інстанції Пальчик О. О. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
24 липня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 березня 2024 року,
Постановою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 березня 2024 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 07.01.2024, о 12:06 год.. в м. Кременчук по просп. Лесі Українки, 20, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер 7510. Результат 2,14%Таким чином ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення.
Зокрема вказує про відсутність факту керування ним транспортним засобом, а перебування за кермом особи в нетверезому стані не свідчить про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Звертає увагу, що протокол складено з порушенням вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, оскільки в графі «додаються» замість конкретного переліку інших матеріалів поліцейськими було вказано - матеріали справи, що на його думку є грубим порушенням.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами в даній справі є:
протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №045710 від 07.01.20243 за ч. 1 ст.130 КУпАП щодо керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння,
талон тестування на алкоголь за допомогою алкотестеру Drager 7510, тест №141, згідно якого станом на 12:27 год. 07.01.2024 ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат 2,14 %,
акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, з позитивним результатом 2,14%,
рапорт працівника поліції,
відеозаписи з бодікамер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля.
Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані в суді апеляційної інстанції.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не доводять факт відсутності в діях притягнутого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З долучених до справи відеозаписів з відеореєстратора службового авто вбачається під'їзд автомобіля Мазда білого кольору до будинку об о 11:52 год., вихід водія та направлення його до приміщення.
О 12:02 год. відеореєстратором зафіксовано рух автомобіля, намагання виїхати з газону на асфальтовану дорогу та під'їзд поліцейських.
В подальшому спілкування фіксується на службову бодікамеру працівників поліції, яким ОСОБА_1 на питання поліцейського «Чому він не вмикає поворотнік як виїжджає?», пояснив, що «не виїжджав, а лише хотів перепаркуватися».
При цьому водій не заперечував вживання алкогольних напоїв (12:06 год.), а неодноразово пояснював, що він хотів лише переставити машину.
В зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Після продуття алкотестеру, результат виявився позитивним - 2,14% (12:27 год.), з яким водій був згоден.
Вказані результати огляду стали підставою для складання протоколу за ст. 130 КУпАП.
Відхиляючи доводи апеляційний суд про недоведеність факту керування транспортним засобом, апеляційний суд зауважує, що останні спростовуються долученими до справи відеозаписами з відеореєстратора службового авто, на яких вбачається рух автомобіля, а не його перепаркування.
Окрім того, сам ОСОБА_1 не заперечував, що йому треба було переставити авто, щоб не чинити перешкод власнику іншого транспортного засобу, чим фактично визнав факт керування автомобілем, оскільки перепаркувння свідчить про виконання особою функцій водія та потребує увімкнутого двигуна та приведення в рух автомобіля.
Відсутність відмітки в протоколі щодо роз'яснення водієві його прав, як і відсутність повного переліку долучених до протоколу інших матеріалів не впливає на суть скоєного правопорушення та не спростовує інші докази наявності вини в діях водія щодо керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що права ОСОБА_1 працівниками поліції були роз'яснені о 12:30 год., що зафіксовано на бодікамери.
Відсутність підпису водія у відповідній графі протоколу не впливає на суть скоєного правопорушення та не свідчить про недотримання вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння, зважаючи, що ОСОБА_1 відмовився також від підписів в графі «пояснення особи» та щодо ознайомлення з місцем та часом розгляду справи.
Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна