Житомирський апеляційний суд
Справа №296/2950/24 Головуючий у 1-й інст. Франчук С. В.
Номер провадження №33/4805/891/24
Категорія ст. 124, 122-4 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
24 липня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , її адвоката Григоришина О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Поліщука Руслана Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 14 травня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,
Постановою судді Корольовського районного суду міста Житомира від 14 травня 2024 року об'єднано в одне провадження справи №296/2950/24 та №296/2951/24 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, об'єднаній справі присвоєно № 296/2950/24. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн, стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 28 лютого 2024 року о 17-20 год на площі Житній Ринок, 1, в м. Житомирі, керуючи транспортним засобом Renault CAN 600, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час здійснення маневру паркування не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль Skoda Karoq, державний номерний знак НОМЕР_2 , та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями останній порушив п. 2.10 а), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Поліщук Р.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову від 14 травня 2024 року скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Зокрема, посилається на ту обставину, що на місці ДТП не складалась схема, яка є обов'язковим додатком до протоколу, у якій зазначаються пошкодження транспортних засобів, місце дорожньо-транспортної пригоди. У протоколах про адміністративні правопорушення не зазначені потерпілі та свідки пригоди, а факт ДТП підтверджується лише поясненнями водіїв. Зібраних у справі доказів не достатньо для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 та її адвоката Григоришина О.М., перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Частиною 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 122-4 КУпАП та 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Аналіз диспозиції статті 124 КУпАП свідчить про те, що указані норми є банкетними. При розгляді таких категорій справ, необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, які норми Правил дорожнього руху порушено та чи є причинний зв'язок з наслідками, які передбачені статтею 124 КУпАП.
Суб'єктами відповідальності за указаними статтями КУпАП є учасники дорожнього руху, зокрема, особи, які керували транспортними засобами.
Відповідно до пункту 2.3 «б» Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі
Відповідно п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди (пункт 2.10 «а» Правил дорожнього руху).
За залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, передбачена адміністративна відповідальність за статтею 122-4 КУпАП.
Проаналізувавши матеріали справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції вважає, що районний суд обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, попри доводи апеляційної скарги, та у його діях правильно встановлено склад вказаних вище правопорушень.
Зокрема, суд першої інстанції обґрунтовано визнав достовірними дані протоколів про адміністративні правопорушення про фактичні обставини події правопорушень, оскільки вони узгоджуються та підтверджуються вказаними у постанові доказами: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 695977 та серії ААД №695976 від 21 березня 2024 року; заявою ОСОБА_2 від 29 лютого 2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21 березня 2024 року; копією полісу № СА/ 0010939 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме власником автомобіля Renault CAN 600, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 ; копією рахунків на оплату №649 та №650 від 03 березня 2024 року на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу Skoda Karoq д.н.з. НОМЕР_2 ; відеозаписом з камер відеоспостереження та фотознімками системи «Безпечне місто».
Так, згідно заяви потерпілої ОСОБА_2 від 29 лютого 2024 року, яка міститься у матеріалах справи, 28 лютого 2024 року у проміжку часу 17-20 год - 17-40 год її автомобіль Skoda Karoq д.н.з. НОМЕР_2 зазнав ушкоджень на Житньому ринку навпроти торгівельного центру, автомобілем Renault що зафіксовано на камерах відеонагляду (а.с. 4).
У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що 28 лютого 2024 року близько 17-00 год рухаючись по пл. Житній ринок, здійснював правий поворот для паркування автомобіля та не розрахувавши траєкторію свого автомобіля зачепив сусідній автомобіль, потім, виявивши пошкодження, перепаркувався. Пошкодження виявились значними та потерпіла звернулась до поліції. Мотиву залишати місце ДТП не мав, вину визнає, готовий компенсувати збитки (а.с. 5).
З наданого відеозапису вбачається, що на майдані Житній ринок 28 лютого 2024 року при неодноразовій спробі запаркуватися при повороті направо транспортний засіб Renault CAN 600, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 зачіплює автомобіль ОСОБА_2 - Skoda Karoq, д.н.з. НОМЕР_2 , запаркований по напрямку руху останнього. ОСОБА_1 вийшов зі свого автомобіля, вочевидь оцінивши шкоду, намагався рукою виправити ушкодження. Потім сів у свій автомобіль і залишив місце ДТП. У той же момент ОСОБА_2 підійшла до свого автомобіля та відкрила багажник. При цьому апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 не міг не бачити потерпілу, коли здійснював рух транспортного засобу з паркомісця.
На долучених фотознімках зафіксовані пошкодження фарби заднього бамперу автомобіля Skoda Karoq та підтверджені рахунком про оплату ремонту транспортного засобу.
Варто зазначити, що складені протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, ОСОБА_1 підписав без зауважень та заперечень.
Як встановлено судом першої інстанції, та з чим погоджується і апеляційний суд, первинні пояснення водія Renault CAN 600, д.н.з. НОМЕР_1 та водія Skoda Karoq, д.н.з. НОМЕР_2 узгоджуються між собою та з наданими відеозаписами, не містять протиріч, є логічними і послідовними, тому їх суд обґрунтовано визнав належними доказами порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 2.10 «а», 12.1 та 13.1 ПДР. На думку апеляційного суду характер ушкоджень транспортного засобу Skoda Karoq, д.н.з. НОМЕР_2 перебуває у причинно-наслідковому зв'язку порушеннями ПДР, допущеними ОСОБА_1 за кермом автомобіля Renault CAN 600.
Крім того, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що відсутність схеми ДТП, яка не складалася працівниками поліції одразу після пригоди, не спростовує вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, не впливає на правильність кваліфікації його дій та не може бути підставою для скасування законної постанови районного суду, зважаючи на залишення останній місця пригоди. Варто зазначити, що схема є лише одним із доказів, на підставі яких можна встановити наявність адміністративного правопорушення та винність особи, а згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у діях ОСОБА_1 за обставин встановлених судом є склад адміністративного правопорушення, передбачений статтею 124 КУпАП.
Інших, обґрунтованих обставин, які б виключали в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційним судом не встановлено та апелянтом не наведено.
Також, як було встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених доказів ОСОБА_1 всупереч вимогам п. пункту 2.10 «а» Правил дорожнього руху після наїзду на стоячий автомобіль Skoda Karoq залишив місце пригоди і як наслідок вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався вимог статтей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124 КУпАП, 122-4 КУпАП, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ст. 122-4 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам та зібраним у справі документам, як належним та допустимим доказам. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 та закриття провадження у справі згідно вимог апеляційної скарги, не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу адвоката Поліщука Руслана Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 14 травня 2024 року - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь