Житомирський апеляційний суд
Справа №279/1772/24 Головуючий у 1-й інст. Коваленко В. П.
Номер провадження №33/4805/900/24
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
24 липня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Барановського І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Барановського Ігоря Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 травня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 травня 2024 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 11.03.2024 о 17 годині 42 хвилини водій ОСОБА_1 по вул. Садова, 5 в с. Горщик Коростенського району керував транспортним засобом мопедом марки «Мустанг» МТ -50» без державного номера з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хода не стійка, мова не зв'язна, пройти тест на визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «Драгер 2621» на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху України .
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Барановський І.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що протокол про адміністративне правопорушення не є доказом у справі, оскільки протокол не було складено у присутності ОСОБА_1 , останнього не ознайомлено із його змістом та не вручена його копія. Також працівниками поліції не озвучено ознаки сп'янінні та пропозицію щодо проходження огляду на стан сп'яніння.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_2 , дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Відповідно до вимог статтей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №664013 про адміністративне правопорушення від 11.03.2024 (а.с. 2); копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ББА №323271 від 11.03.2024, згідно якої ОСОБА_1 11.03.2024 було притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 9); акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду (а.с. 6); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4); відеозапис події (а.с. 10).
Оцінивши зазначені докази, суд першої інстанції зробив висновок, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є повністю доведеною, його дії кваліфіковано правильно, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративні відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом статті 256 КУпАП, якщо протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, то особа має безумовне право ознайомитися зі змістом протоколу, а також зі своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Відповідно до змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, він був складений у присутності останнього. Проте, як вбачається із відеозаписів обставин події, які покладені судом першої інстанції в основу доведеності вини ОСОБА_1 , працівник патрульної поліції оголосив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, не зачитуючи його змісту та обмежився запитанням до особи, відносно якої було складено протокол, чи буде він його підписувати. Тобто, особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, не роз'яснено суть інкримінованого йому адміністративного проступку (відмова від проходження огляду на стан сп'яніння), а також наслідки такої відмови (що такі також кваліфікуються за ч. 1 ст. 130 КУпАП).
Протокол про адміністративне правопорушення, постанова, акт огляду на стан сп'яніння, направлення на огляд, розписка про роз'яснення прав і обов'язків та інші документи містять відмітку про відмову особи від підпису чи ознайомлення. Так, відеозапис обставин події свідчить про те, що уповноваженими особами були проігноровані вимоги глави 19 КУпАП, та в спілкуванні з ОСОБА_1 вони обмежилися лише констатуванням факту, що останній відмовляється від проходження освідування. Однак, а ні протоколу, ні інших документів складено не було. Також ОСОБА_1 не роз'яснювалися права та обов'язки. Працівник поліції озвучив, що ОСОБА_1 знає про права, передбачені ст.ст. 55, 56, 59 та 63 Конституції України та складені документи будуть надіслані поштою. Натомість вимоги статтей 254, 256, 259, 260 КУпАП категорично обумовлюють обов'язкову присутність особи при складенні відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, (у разі коли таку особу було встановлено) та надають можливість уповноваженим особам у випадку ухилення від своїх процесуальних обов'язків осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, доставляти їх, зокрема, до поліцейського відділку для складення протоколу.
Інші доводи скарги, зокрема, що працівниками поліції не озвучено ознаки сп'янінні не приймаються до уваги, оскільки у працівників поліції були об'єктивні та обґрунтовані підозри вважати, що ОСОБА_1 знаходиться в стані сп'яніння і ці ознаки зазначені в самому протоколі, іншими доказами або спеціальними прийомами (методами) підтверджувати ці ознаки не потрібно.
Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, що є безумовною підставою для скасування постанови із закриттям провадження у справі.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В п. 39 Рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» Суд зробив висновок, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушив заявник у зазначеній справі, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться (справа про адміністративне правопорушення), є кримінальним для цілей застосування Конвенції.
Згідно зі статтею 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що працівниками поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні вимоги КУпАП, за яких цей протокол не можна визнати належним та допустимим доказом, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не була звернута увага, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення. Тому апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Барановського І.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 травня 2024 року скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й.Григорусь