Справа № 761/20822/24
Провадження № 1-кп/761/3292/2024
18 липня 2024 року м.Київ
Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві кримінальне провадження №12023100000001320 від 20.11.2023 року, по обвинуваченню
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. м. Кам'янець-Подільській Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,
05.06.2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва з Київської міської прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 (в редакції, яка діяла на момент вчинення злочину), ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000001320 від 20.11.2023 року.
До початку судового розгляду, в ході підготовчого провадження, з огляду на вимоги, закріплені ст.32, 314, 615 КПК України, судом було поставлено на обговорення питання щодо підсудності даного обвинувального акту Шевченківському районному суду м. Києва.
Прокурори ОСОБА_8 , ОСОБА_4 вказали, що дане кримінальне провадження з обвинувальним актом підлягає розгляду Шевченківським районним судом м.Києва, оскільки дії ОСОБА_5 , які утворюють склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, вчинені на території Шевченківського району міста Києва, уважають справу підсудною Шевченківському районному суду м. Києва.
Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_5 з приводу підсудності даного кримінального провадження Шевченківському районному суду м. Києва покладалися на розсуд суду.
Під час підготовчого судового засідання суд вирішує питання, передбачені частиною 3 статті 314 КПК України. Одним з питань є направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
У відповідності до п.6 ч.2 ст.412 КПК України дане питання підлягає першочерговому вирішенню, оскільки судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.
Питання територіальної юрисдикції безпосередньо пов'язане із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Саме на суд покладається обов'язок забезпечення дотримання загальних засад кримінального провадження, зокрема і забезпечення доступу до правосуддя, права на справедливий розгляд та вирішення справи незалежним та неупередженим судом, створеним на підставі закону, як це визначено ст.7,21 КПК України.
До початку судового розгляду суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 (в редакції, яка діяла на момент вчинення злочину), ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, за ознаками закінченого замаху на заволодіння грошовими коштами шляхом обману та зловживанням довірою, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, яке є особливо тяжким злочином, та за ознаками підбурювання до надання службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовими особами в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, яке є тяжким злочином.
Згідно ч.1 ст.32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, в межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення.
Як убачається зі змісту обвинувального акту та формулювання обвинувачення, ОСОБА_5 інкримінується вчинення у співучасті з іншими особами, зокрема ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , спільних узгоджених дій, направлених на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шахрайським шляхом. Як констатовано стороною обвинувачення в обвинувальному акті, вказаний злочин у співучасті закінчений за адресою АДРЕСА_3 , розташованою на території Печерського району міста Києва, що поза межами територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду міста Києва.
Отже виходячи зі змісту обвинувального акту, більш тяжкий злочин, передбачений ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, вчинений очевидно поза межами територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду міста Києва.
Крім того, стосовно інших співучасників вказаних подій, які покладені в основу обвинувачення за ознаками ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42020000000001145 вже перебуває на розгляді в Печерському районному суд міста Києва саме за місцем вчинення інкримінованого злочину.
Правилами ч.1 ст.217 КПК України встановлено, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
Відповідно до правил ст.32,34 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, а питання про направлення кримінального провадження з одного до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується відповідним судом апеляційної інстанції. В даному випадку кримінальне провадження надійшло до Шевченківського районного суду м. Києва з порушенням правил територіальної підсудності, у зв'язку з чим підлягає направленню до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з Шевченківського районного суду м. Києва до іншого суду згідно правил територіальної підсудності.
Одночасно з огляду на ч.1 ст.217 КПК України можуть бути враховані ті обставини, що стосовно ОСОБА_5 на даний час Кіровоградським районним судом Кіровоградської області також здійснюється інше кримінальне провадження №22022000000000408 від 04.08.2022 за обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.426-1 КК України, що може слугувати підставою для звернення з поданням до Касаційного кримінального суду Верховного суду для вирішення питання про направлення даного кримінального провадження з Шевченківського районного суду м. Києва до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
В ході підготовчого провадження в суді прокурори ОСОБА_11 , ОСОБА_4 заявили клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладення обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. Уважають, що на даний час на початковій стадії кримінального провадження наявні ризики вчинення особою дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Зокрема вказали, що ризик переховування від суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину проти власності, за попередньою змовою групою осіб, за один з яких який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна. Також уважають реальними обставини можливості виїзду обвинуваченого поза межі території України в умовах воєнного стану та з урахуванням даних про його сімейний стан.
Також вказали, що наявний ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні. При цьому зауважили, що потерпілий ОСОБА_12 та свідок ОСОБА_13 в порядку, визначеному ст.225 КПК України, не допитувалися. Тому вказали, що ризик впливу на потерпілого та свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та свідків, та дослідження їх судом.
Разом з цим уважають, що установлення певних обставин вчинення кримінального правопорушення, окрім дослідження й аналізу документів, можливе лише шляхом проведення допитів осіб, в тому числі й тих, що мали відношення до надання інформації обвинуваченому ОСОБА_5 щодо обставин розслідування кримінального провадження щодо потерпілого ОСОБА_12 .
Ризики перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовують тим, що бажаючи уникнути передбаченого кримінальним законом покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, ОСОБА_5 буде намагатися переховуватися від правоохоронних органів та суду, у зв'язку з чим може вчинити інші кримінальні правопорушення, в умовах воєнного періоду, оскільки вказана особа на теперішній час є діючим військовослужбовцем.
Разом з цим просили врахувати, що прокурорами другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора підтримується публічне обвинувачення в суді у кримінальному провадженні № 22022000000000408 від 04.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, яке розглядається на цей час Кіровоградським районним судом Кіровоградської області.
Сторона обвинувачення уважає, що застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, аніж домашній арешт, з урахуванням обставин вчинення інкримінованих злочинів, не є достатніми для запобігання вказаним ризикам, навіть з огляду на позитивні характеристики обвинуваченого, оскільки лише перебування ОСОБА_5 під більш м'яким запобіжним заходом не зможе забезпечити запобігання незаконно впливу на свідків чи інших осіб, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також переховуватись від органів досудового розслідування.
Одночасно прокурори в суді навели фактичні дані, завдяки яким уважають, обвинувачення обґрунтованим.
Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачений ОСОБА_5 в суді заперечували щодо доводів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, яке уважають необґрунтованим. Вказали, що підозра та обвинувачення є необґрунтованими, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, неправомірної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 відсутні, оскільки у поданому стороною обвинувачення клопотанні не наведено жодного факту, що ОСОБА_5 ухилявся від участі у будь-яких процесуальних діях або прибуття до органу досудового розслідування або суду в межах кримінального провадження №12023100000001320 від 20.11.2023 року. Уважають, що сторона обвинувачення всупереч положень статей 22, 132, 184 КПК України обґрунтовує ризик переховування ОСОБА_5 від суду, базуючись виключно на імовірності, припущенні таких дій без жодного підтвердження.
Кваліфікація дій ОСОБА_5 в обвинуваченні не може слугувати підставою для підтвердження ризику переховування обвинуваченого, а вказаний ризик має бути доведений прокурором на основі реальних фактів та доказів, чого, уважають, матеріали поданого клопотання не містять.
Окремо звертають увагу, що у вказаному кримінальному провадженні проведено лише одне підготовче судове засідання, на якому ОСОБА_5 був присутнім, а під час досудового розслідування обвинувачений належним чином з?являвся на усі процесуальні дії за його участі і жодним чином не порушував покладені на нього процесуальні обов?язки.
Доводи про ризик переховування ОСОБА_5 , можливість вільно залишити територію України та отримати прихисток на території інших держав уважають надуманими, не підтвердженими жодними даними та обставинами.
Вказали, що після спливу чотирьох років від подій, що інкримінуються ОСОБА_5 , стороною обвинувачення не зібрано жодного доказу спроб ОСОБА_5 впливу на потерпілого ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_13 , інших свідків.
Разом з тим уважають, що стороною обвинувачення об?єктивно ніяким чином не вмотивовано застосування до ОСОБА_5 жодного з обов?язків, передбачених статтею 194 КПК України, особливо зважаючи на засоби електронного контролю, за умови, що відсутні будь-які докази переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування або суду.
Відсутність у клопотанні мети та його невідповідність завданням кримінального провадження підтверджує і той факт, що деякі з обов'язків, про які наполягає сторона обвинувачення у клопотанні про застосування запобіжного заходу, фактично дублюють застосовані до ОСОБА_5 обов?язки відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 16.07.2024 у кримінальному провадженні №22022000000000408 від 04.08.2022.
Зазначили, що в клопотанні прокурора не враховано наявність хронічних захворювань та загальний стан здоров?я ОСОБА_5 , наявність сталих соціальних зв?язків, зокрема дружини-особи з інвалідністю, трьох дітей та матері на утриманні, а також те, що обвинувачений є військовим пенсіонером, його 30-річний стаж служби в правоохоронних органах та органах державної безпеки, заслуги та нагороди, який раніше не судимий, його майновий стан, статус єдиного годувальника в сім'ї.
На підставі наведеного просили відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_5 .
В судовому засіданні ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 подали заяви про передачу обвинуваченого ОСОБА_5 на особисту поруку, підтримали заяви, та в подальшому зобов'язалися кожен окремо забезпечувати його явку до суду на першу вимогу, виконання обвинуваченим усіх процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст.186 КПК України клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження клопотання до суду, якщо обвинувачений перебуває на свободі.
Вирішуючи клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд дійшов таких висновків.
За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Прокурором в ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу надані фактичні дані, якими сторона обвинувачення обґрунтовує обвинувачення.
Не вдаючись до детального аналізу оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на підготовчій стадії кримінального провадження, суд враховує обсяг та обставини обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності та тяжкого злочину, пов'язаного з корупцією. При цьому з наведеної сукупності даних про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, військовим пенсіонером, обставин інкримінованих злочинів, не убачається, що висунуте обвинувачення є переслідуванням, політично мотивованим, у зв'язку з чим в суді також висловлювалися заперечення проти застосування запобіжного заходу.
Водночас обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора окрім наявність обґрунтованості обвинувачення надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд враховує дані про особу ОСОБА_5 , який на даний час обвинувачується у вчиненні тяжкого, пов'язаного з корупцією (згідно примітки до ст.. 45 КК України), та особливо тяжкого злочину проти власності, за попередньою змовою групою осіб, вагомість розміру інкримінованої шкоди, яка кваліфікується стороною обвинувачення як особливо великий розмір, і такий обсяг обвинувачення свідчить про високий ступінь суспільної небезпеки діяння, а тому на думку суду, ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з огляду на суворість покарання, яке загрожує в разі визнання його винним. Додатково вірогідність вчинення таких дій підтверджується даними про особу ОСОБА_5 , який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, і такі обставини усувають можливі перешкоди для його виїзду, в разі спроби, за межі території України в умовах воєнного часу.
При цьому, враховуючи обізнаність обвинуваченого щодо фактичних даних, учасників кримінального провадження, причетних осіб, з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений з високою вірогідністю може також незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших причетних осіб у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням обставин обвинувачення у вчиненні спільних дій відносно потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, стосунків, які склалися між причетними особами, та засобів, до яких вдалися, відведеної ролі ОСОБА_5 згідно обставин обвинувачення.
Також слідчим суддею враховується вік обвинуваченого, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують його особу, дані про його сталі соціальні та сімейні зв'язки та спосіб життя. Також суд бере до уваги, що стосовно ОСОБА_5 вже здійснюється інше кримінальне провадження Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ознаками особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст. 426-1 КК України, в якому ОСОБА_5 з 17.07.2024 перебуває під заставою з покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
Враховуючи, що до цього часу з квітня 2023 року ОСОБА_5 перебував під вартою в іншому кримінальному провадженні, суд погоджується з доводами прокурора, що такий запобіжний захід в іншому провадженні, пов'язаний з ізоляцією від суспільства, протягом певного часу нівелював можливість вчинення особою будь - яких дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і в даному провадженні № 12023100000001320.
Проте суд дійшов висновку, що на даний час застосування запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням процесуальних обов'язків в іншому провадженні не є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків саме у даному кримінальному провадженні № 12023100000001320, в якому встановлені певні ризики вчинення конкретних дій у зв'язку з обставинами даного обвинувачення у вчиненні декількох злочинів, де висунутий більший обсяг обвинувачення. Незастосування запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні, на чому наполягає сторона захисту, на переконання суду не зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчинення дій, передбачених ч.1ст.177 КПК України.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, суд уважає, що прокурором також доведено ризики вчинення дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, що свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з урахуванням того, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання в м. Васильків.
Згідно ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, і полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Крім того, суд дійшов переконання на підставі встановлених обставин в їх сукупності, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити уникнення зазначених у клопотанні ризиків та виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов'язків. Так, суд також враховує статус ОСОБА_5 як військовослужбовця, його репутацію та відзнаки. Проте на час розгляду питання судом обвинувачений є військовим пенсіонером, жодної конкретної посади як військовослужбовець він не обіймає, фактично діяльність не здійснює. Наведені дані, зокрема і ті, що позитивно характеризують особу ОСОБА_5 , не нівелюють можливість вчинення ним дій, визначених ч.1 ст.177 КПК України, в разі застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж домашній арешт.
Також необхідно вказати, що стороною захисту не надано таких відомостей медичного характеру, які вказують на неможливість перебування обвинуваченого під домашнім арештом та неможливість отримання ним необхідного лікування у разі необхідності.
Під час проведення підготовчого судового засідання були подані та підтримані заяви ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 про передачу обвинуваченого ОСОБА_5 на поруки. Між тим з урахуванням встановлених ризиків та обсягу обвинувачення, серйозності злочинів, менш суворі запобіжні заходи, зокрема і особиста порука на переконання слідчого судді будуть недостатні для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 , не будуть відповідати потребам кримінального провадження на даній стадії.
З огляду на необхідність вирішення першочергових питання щодо підсудності даної справи Шевченківському районному суду міста Києва, суд позбавлений можливості вдатися до оцінки доводів сторони захисту щодо відповідності обвинувального акту вимогам КПК України, вирішити клопотання захисника про витребування документів, розв'язання поданих у підготовчому судовому засіданні скарг.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 34, 177, 178, 181, 186, 193, 194, 314 КПК України, суд
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023100000001320 від 20.11.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з Шевченківського районного суду м. Києва до іншого суду в межах юрисдикції Київського апеляційного суду або про звернення з поданням до Касаційного кримінального суду Верховного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з Шевченківського районного суду м. Києва до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_5 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першим викликом;
- утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_12 та свідком ОСОБА_13 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що він має право залишати місце проживання під час оголошення повітряної тривоги для слідування в найближче місце безпеки, та з метою відвідування медичних закладів для отримання медичних послуг, лікування.
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, визначити до 18 вересня 2024 року включно.
Заяви ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 про особисту поруку обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Скарги захисника ОСОБА_6 на постанови прокурорів, заперечення на ухвали суду та слідчих суддів, клопотання про витребування документів - залишити без розгляду та повернути захиснику ОСОБА_6 .
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'яти днів із дня її постановлення.
Суддя: ОСОБА_1