Справа №760/6364/22
2-а/760/102/24
24 липня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Кавун В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил, -
26.05.2022 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшли матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил, у якій позивач просить суд:
- визнати незаконною та скасувати постанову Київської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил № 5864/10000/21 від 10 березня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн.;
- провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України закрити в зв'язку з порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень з Київської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови Київської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил № 5864/10000/21 від 10 березня 2022 року про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил, позивач ОСОБА_1 посилається на наступне.
Так, 10 березня 2022 року Київською митницею Держмитслужби була складена постанова у справі про порушення митних правил № 5864/10000/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених частиною 4 статті 469 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн.
З даною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною з підстав розгляду справи за відсутності особи, яку притягають до адміністративної відповідальності у зв'язку із порушенням відповідачем процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності (порушення вимог ст. 526 Митного кодексу України).
Так, позивач вказує на те, що 16 грудня 2021 року відповідачем складено протокол за відсутності ОСОБА_1 про порушення митних правил № 5864/10000/21 за ч. 4 ст. 469 МК України відносно позивача за фактом передачі транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF, VIN-код НОМЕР_1 , в користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит».
Розгляд справи був призначений на 10 лютого 2022 року о «10» год. «30» хв. в приміщенні Київської митниці, проте 10 лютого 2022 року о «09» год. «00» хв. дружиною позивача ОСОБА_2 було передано клопотання про перенесення розгляду справи, оскільки ОСОБА_1 мав контакт із особою, у якої підтвердили гостру респіраторну хворобу COVID-19, тому не мав можливості особисто бути присутнім на розгляді справи про порушення митних правил № 5864/10000/21 у зазначену дату.
Разом з цим, у клопотанні позивач повідомив, що свою вину у порушенні митних правил за частиною 4 статті 469 Митного кодексу України відповідно до протоколу № 5864/10000/21, не визнає та просить про перенесення розгляду справи на іншу дату, про що повідомити його належним чином.
Однак, 17 травня 2022 року позивач отримав постанову Київської митниці № 5864/10000/21 від 10 березня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн.
Позивач вважає, що Київською митницею Держмитслужби були порушені норми матеріального та процесуального права, оскільки не було дотримано вимог ст. 526 Митного кодексу України щодо складення протоколу, отримання пояснень позивача, а також повідомлення його про здійснення провадження по митній справі відносно позивача. Оскільки частиною другою цієї статті вказано, що про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Посилається на те, що частинами 1, 2, 4 статті 526 МК України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
У порушення вимог ст. 526 МК України 10 березня 2022 року справа була розглянута без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Таким чином, Київською митницею Держмитслужби складено постанову про порушення митних правил без участі позивача, у зв'язку з чим були обмежені його права на захист та він був позбавлений можливості скористатися своїм правом надання доказів в підтвердження обставин даної справи.
З викладених підстав позивач просить позов задовольнити, визнати незаконною та скасувати постанову Київської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил № 5864/10000/21 від 10 березня 2022 року, а провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України закрити в зв'язку з порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2022 справу передано на розгляд головуючого судді Букіній О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.06.20222 року, поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду із позовом Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Визначено відповідачу/ам/ строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 162 КАС України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачу роз'яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 163 КАС України.
09.11.2022 до суду представником відповідача Київської митниці Державної митної служби України подано відзив, який містить заперечення на позов. У поданому відзиві представник відповідача вказує на те, що 11.10.2021 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Південний» Київської митниці громадянкою України ОСОБА_3 подано митну декларацію типу «ІМ40АА» № UA100230/2021/331178, з метою митного оформлення транспортного засобу марки VOLKSWAGEN модель GOLF VIN № НОМЕР_1 , на підставі Закону України від 15 квітня 2021 року № 1403-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України».
До митного оформлення вказаного транспортного засобу наданий договір купівлі-продажу автомобіля від 21.09.2021 б/н, де продавцем є ОСОБА_4 , а покупцем є ОСОБА_5 (аркуш додатку 9).
Відповідно до інформації, що міститься в електронній базі даних АСМО «Інспектор», транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель GOLF VIN № НОМЕР_1 , був ввезений на митну територію України 05.11.2017, громадянином України ОСОБА_1 в режимі «транзит», терміном до 10 діб та повинен бути доставленим у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 Митного кодексу України (аркуш додатку 14).
Перевіркою інформації, з використанням бази даних АСМО «Інспектор» було встановлено, що транспортний засіб особистого користування марки VOLKSWAGEN модель GOLF VIN № НОМЕР_1 , з митної території України у строк, встановлений ч. 1 ст. 95 МК України, не вивозився та у інший митний режим не поміщувався.
Таким чином, ОСОБА_1 передав без дозволу митного органу транспортний засіб особистого користування марки VOLKSWAGEN модель GOLF VIN № НОМЕР_1 , поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит», чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 469 МК України.
Тому вважає, що вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 469 МК України є доведеною.
Щодо твердження позивача щодо клопотання про перенесення розгляду справи, представник відповідача зазначив.
Станом на 10.02.2022 ОСОБА_1 отримано протокол про порушення митних правил в адміністративній справі №5864/10000/21, в якому роз'яснені його права та дата розгляду справи. До початку розгляду справи будь-які пояснення останній не надав, не скористався правом юридичної допомоги.
Лише 10.02.2022 на адресу митниці надійшло клопотання про перенесення розгляду справи про порушення митних правил. У клопотанні йшлося про те, що ОСОБА_1 мав контакт з особою у якої підтвердили гостру респіраторну хворобу COVID-19.
23.02.2022 на адресу ОСОБА_1 було направлено лист з повідомленням про те, що справу перенесено на 10.03.2022, також додатково повідомлено, що розгляд справи може відбутися за допомогою комунікаційного засобу для безкоштовного виклику і чату «Skype».
Лист направлено на ту саму адресу, яка зазначена у протоколі, у журналі диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску, у клопотанні надісланому на адресу митниці та позовній заяві.
Відповідно до ст. 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Представник Київської митниці Держмитслужби звертає увагу суду на те, що статтею 526 МК України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митний орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що митним законодавством регламентовано чіткий та послідовний порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зокрема за ч. 4 ст, 469 МК України.
При цьому, наведені правові норми, що закріплюють процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі на участь у розгляді її справи, також містять й певні застереження, націлені на попередження зловживання особою такими правами та на забезпечення належної реалізації митними органами наданих їм повноважень.
Водночас, одним із зазначених застережень є можливість розгляду митним органом справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо вона була попереджена належним чином про дату, час та місце розгляду її справи і станом на таку дату від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
Як вказує представник відповідача, митницею було перенесено розгляд справи ОСОБА_1 на іншу дату на підставі його клопотань і вирішено питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності у межах граничного шестимісячного строку, регламентованого ч. 1 ст. 467 МК України.
Таким чином, митницею забезпечено ОСОБА_1 реальну можливість реалізувати його процесуальні права, зокрема право на захист.
Щодо визнання протиправною та скасування повністю постанови Київської митниці в справі про порушення митних правил № 5864/1000/21, представник відповідача вказав на те, що постанова Київської митниці винесена 10.03.2022, тобто до спливу строків, передбачених ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України. Постанова Київської митниці від 10.03.2022 винесена заступником керівника митниці, особою, уповноваженою на розгляд справ про порушення митних правил (ст. 523 МК України). Усі процесуальні норми додержано під час розгляду справи про порушення митних правил.
Відповідно до ст. 489 Митного кодексу України посадова особа митного органу, яка розглядала справу з'ясувала всі необхідні обставини справи, а саме:
митним органом встановлено, що ОСОБА_1 передав без дозволу митного органу транспортний засіб особистого користування марки VOLKSWAGEN модель GOLF VIN № НОМЕР_1 , поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила транспортний засіб на митну територію України;
матеріали справи містять докази, які повністю підтверджують вину ОСОБА_1 ;
обставини, які виключають притягнення особи до адміністративної відповідальності не встановлено;
обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення не встановлено.
Вищезазначені обставини підтверджують необґрунтованість, безпідставність позивних вимог, що не підлягають задоволенню.
Беручи до уваги вищевикладене, відповідача вважає, що постанова Київської митниці від 10.03.2022 року у справі про порушення митних правил №5864/10000/21 є законною, обгрунтованою, прийнятою з урахуванням всіх фактичних обставин справи та відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для скасування постанови митниці - відсутні.
З огляду на викладені обставини, представник Київської митниці Держмитслужби просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
29.11.2022 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Казачука Івана Володимировича через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій представник вказав на те, що з аргументами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву сторона позивача не погоджується.
Представник позивача знову акцентував увагу суду на порушення порядку розгляду справи під час винесення постанови від 10.03.2022 у справі про порушення митних правил № 5864/10000/21, адже всупереч вимогам ст. 526 МК України, справа була розглянута без участі позивача, незважаючи на дію воєнного стану на території України та неможливість його особистої участі 10.03.2022 під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Також зазначив, що станом на дату ввезення т/з на територію України, а саме 05 листопада 2017 року, за ст. 469 МК України була відсутня заборона щодо передачі транспортного засобу у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит», а саме тому не передбачена відповідальність. Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з'ясувавши доводи та аргументи позивача, викладені в позовній заяві, заперечення відповідача, обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, дослідивши наявні у справі докази, , приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що 10 березня 2022 року Київською митницею Держмитслужби відносно позивача винесено постанову про порушення митних правил № 5864/10000/21, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 гривень.
Позивач заперечує свою вину в порушенні митних правил та оскаржив винесену постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 2 КУпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Частина 4 ст. 469 МК України передбачає відповідальність за передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні.
Із змісту п. 60 ст. 4 МК України випливає, що транспортні засоби особистого користування -це наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
Приписи ст. 90 МК України визначали транзит як митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту.
Частиною 5 статті 102 МК України передбачено, що для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму до закінчення визначеного строку транзиту митного органу призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту та митна декларація або інший документ.
За правилами ч. 5 ст. 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
За змістом ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
При цьому, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, а також відчужені чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
Частиною 5 даної статті на особу, яка тимчасово ввезла транспортний засіб особистого користування, покладено обов'язок вивезти за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, цей транспортний засіб, або помістити у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи оформити для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Таким чином, на особу покладається обов'язок вчинити низку дій з метою дотримання вимог законодавства України.
Відповідно до п.п. 23, 29 ст. 4 МК України сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, є митними формальностями.
Виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається як митне оформлення.
Згідно з ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Частиною 4 ст. 255 МК України визначено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму.
Таким чином, невиконання особою дій, визначених законодавством України, унеможливлює надання митним органом дозволу на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення. Митне оформлення в такому випадку не може вважатись закінченим.
Тобто, у разі встановлення фактів відчуження чи передачі у володіння, користування або розпорядження іншим особам транспортних засобів особистого користування, ввезених особами-нерезидентами, є підстави для розгляду питання щодо наявності ознак правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України.
Згідно п. 3 розд. І Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 №1118 (далі - Правила №1118), транспортний засіб (далі - ТЗ) для здійснення митного контролю та митного оформлення може бути пред'явлений митному органу як власником, так і вповноваженою особою. Уповноважена особа - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого власником товарів і транспортних засобів, наділена правом учиняти дії, пов'язані з пред'явленням цих товарів і транспортних засобів митним органам для митного контролю та митного оформлення при переміщенні їх через митний кордон України, або іншим чином розпоряджатися зазначеними товарами та транспортними засобами.
Відповідно до п. 4 розд. І Правил №1118 ТЗ, що переміщуються через митний кордон України громадянами, перебувають під митним контролем: при ввезенні з метою транзиту - з моменту перетину митного кордону України до вивезення за межі митної території України; при вивезенні для вільного обігу або тимчасово - з моменту пред'явлення митному органу до завершення митного оформлення та вивезення за межі митної території України.
За приписами пункту 7 розділу І Правил №1118 власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає (серед іншого) оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо.
Згідно п. 9 розд. І Правил №1118 транспортний засіб, на який відсутні документи, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження) не підлягає пропуску через митний кордон України.
Судом встановлено, 11.10.2021 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Південний» Київської митниці громадянкою України ОСОБА_3 подано митну декларацію типу «ІМ40АА» № UA100230/2021/331178, з метою митного оформлення транспортного засобу марки VOLKSWAGEN модель GOLF VIN № НОМЕР_1 , на підставі Закону України від 15 квітня 2021 року № 1403-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України».
До митного оформлення вказаного транспортного засобу був наданий договір купівлі- продажу автомобіля від 21.09.2021 б/н, де продавцем є ОСОБА_4 , а покупцем є ОСОБА_5 (аркуш додатку 9).
Відповідно до інформації, що міститься в електронній базі даних АСМО «Інспектор», транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель GOLF VIN № НОМЕР_1 був ввезений на митну територію України 05.11.2017, громадянином України ОСОБА_1 в режимі «транзит», терміном до 10 діб та повинен бути доставленим у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 Митного кодексу України (аркуш додатку 14).
Відповідно до ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту.
Відповідно до ч. З ст. 325 МК України користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Перевіркою інформації, з використанням бази даних АСМО «Інспектор» встановлено, що транспортний засіб особистого користування марки VOLKSWAGEN модель GOLF VIN № НОМЕР_1 , з митної території України у строк, встановлений ч. 1 ст. 95 МК України, не вивозився та у інший митний режим не поміщувався.
Таким чином, митний орган дійшов висновку, що ОСОБА_1 передав без дозволу митного органу транспортний засіб особистого користування марки VOLKSWAGEN модель GOLF VIN № НОМЕР_1 , поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит», чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 469 МК України, в зв'язку з чим 10 березня 2022 року Київською митницею Держмитслужби була складена постанова у справі про порушення митних правил № 5864/10000/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених частиною 4 статті 469 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом враховується, що 25.11.2018 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 08.11.2018 №2612-VIII, пунктом 7 якого статтю 469 МК України доповнено частиною 4 такого змісту - передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, законодавством забороняється здійснення передачі імпортованого транспортного засобу, який не пройшов митне оформлення, іншій особі, і саме за порушення такого нормативного правила законодавець передбачає відповідальність. При цьому, умовою, за якої не настає відповідальність за вказане порушення, є перебування у транспортному засобі особи, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту.
Як було встановлено раніше, матеріалами справи підтверджується, що 05.11.2017 позивачем був ввезений на митну територію України автомобіль для особистого користування в режимі транзиту та повинен бути доставленим у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 Митного кодексу України.
Водночас, для митного оформлення 11.10.2021 автомобіль було надано іншою особою -громадянкою України ОСОБА_3 , що не заперечується стороною позивача. При цьому, суд звертає увагу, що останньою було надано митному органу договір купівлі-продажу від 21.09.2021 №б/н, де продавцем виступає ОСОБА_1 , а покупцем - ОСОБА_5 .
Отже, саме з 21.09.2021 автомобіль вважається таким, що переданий ОСОБА_1 іншій особі - ОСОБА_3 , яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту.
З урахуванням наведенного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 передав без дозволу митного органу транспортний засіб особистого користування, поміщений у митний режим «транзит», у володіння, користування чи розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит» станом на 21.09.2021 (дата договору купівлі-продажу), оскільки, як було підкреслено вище, за договором купівлі-продажу до покупця, як власника, переходить право володіння користування та розпорядження майном. Викладене, у свою чергу, свідчить, що перехід права на автомобіль від ОСОБА_1 до ОСОБА_3 мав місце після набрання чинності нормами частини 4 статті 469 Митного кодексу України. При цьому, відсутність у статті 469 МК України частини четвертої станом на час ввезення транспортного засобу на митну територію України в режимі транзит 05.11.2017 жодним чином не свідчить про непоширення її дії на правовідносини, які мали місце у вересні 2021 року.
Постанова Київської митниці винесена 10.03.2022, тобто до спливу строків, передбачених ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України. Постанова Київської митниці від 10.03.2022 винесена заступником керівника митниці, особою, уповноваженою на розгляд справ про порушення митних правил (ст. 523 МК України). Усі процесуальні норми додержано під час розгляду справи про порушення митних правил.
Відповідно до ст. 489 Митного кодексу України посадова особа митного органу, яка розглядала справу з'ясувала всі необхідні обставини справи, а саме:
митним органом встановлено, що ОСОБА_1 передав без дозволу митного органу транспортний засіб особистого користування марки VOLKSWAGEN модель GOLF VIN № НОМЕР_1 , поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила транспортний засіб на митну територію України;
матеріали справи містять докази, які повністю підтверджують вину ОСОБА_1 ;
обставини, які виключають притягнення особи до адміністративної відповідальності не встановлено;
обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд прийшов висновку про те, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення від 10.03.2022 №5864/10000/21, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Звертаючись до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил. Позивач ОСОБА_1 вказує на те, що митним органом порушено порядок розгляду справи під час винесення постанови від 10.03.2022 у справі про порушення митних правил № 5864/10000/21, адже всупереч вимогам ст. 526 МК України, справа була розглянута без участі позивача.
Щодо права позивача на участь у розгляді справи про порушення митних правил.
Позивач зазначає, що він був позбавлений права надавати пояснення, оскільки не був повідомлений належним чином про розгляд справи.
Позивач зазначив, що розгляд справи про порушення митних правил був призначений вперше на 10 лютого 2022 року о 10 год. 30 хв. в приміщенні Київської митниці, проте 10 лютого 2022 року о 09 год. 00 хв. дружиною позивача було направлено клопотання про перенесення розгляду справи, оскільки позивач мав контакт із особою, у якої підтвердили гостру респіраторну хворобу COVID-19, тому позивач не мав можливості особисто бути присутнім на розгляді справи у зазначену дату.
Крім того, у клопотанні позивачем зазначено, що вину у порушенні митних правил не визнає та просить перенести розгляд справи на іншу дату, про що повідомити його належним чином, в підтвердження чого позивачем надано копію клопотання з відмітною про вручення Київській митниці Держмитслужби №5355/10 від 10.02.2022 року.
Представник відповідача у поданому відзиві вказав на те, що станом на 10.02.2022 ОСОБА_1 отримано протокол про порушення митних правил в адміністративній справі №5864/10000/21, в якому роз'яснені його права та дата розгляду справи. До початку розгляду справи будь-які пояснення останній не надав, не скористався правом юридичної допомоги.
Лише 10.02.2022 на адресу митниці надійшло клопотання про перенесення розгляду справи про порушення митних правил. У клопотанні йшлося про те, що ОСОБА_1 мав контакт з особою у якої підтвердили гостру респіраторну хворобу COVID-19 (аркуш додатку 17-18).
23.02.2022 на адресу ОСОБА_1 було направлено лист з повідомленням про те, що справу перенесено на 10.03.2022, також додатково повідомлено, що розгляд справи може відбутися за допомогою комунікаційного засобу для безкоштовного виклику і чату «Skype» (аркуш додатку 19).
Лист направлено на ту саму адресу, яка зазначена у протоколі, у журналі диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску, у клопотанні надісланому на адресу митниці та позовній заяві (аркуш додатку 1, 14, 17).
Представник відповідача долучив до відзиву копію листа про повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил.
Так, відповідно до листа Київської митниці Вих.№7.8-5/20/10/7192 від 23.02.2022 року ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи про порушення митних правил № 5864/10000/21 перенесено та відбудеться 10.02.2021 року о 10 год. 30 хв. в приміщенні Київської митниці Держмитслужби за адресою: м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8-А, кім. 762.
Крім того, додатково інформовано, що розгляд справи про порушення митних правил може відбуватись за допомогою комунікаційного засобу для безкоштовного виклику і чату «Skype», адреса виклику «Київська митниця».
Відповідно до ст. 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Статтею 526 МК України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митний орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що митним законодавством регламентовано чіткий та послідовний порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зокрема за ч. 4 ст, 469 МК України.
При цьому, наведені правові норми, що закріплюють процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі на участь у розгляді її справи, також містять й певні застереження, націлені на попередження зловживання особою такими правами та на забезпечення належної реалізації митними органами наданих їм повноважень.
Водночас, одним із зазначених застережень є можливість розгляду митним органом справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо вона була попереджена належним чином про дату, час та місце розгляду її справи і станом на таку дату від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Суд звертає увагу на те, що митницею було перенесено розгляд справи ОСОБА_1 на іншу дату на підставі його клопотань і вирішено питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності у межах граничного шестимісячного строку, регламентованого ч. 1 ст. 467 МК України.
Таким чином, митницею забезпечено ОСОБА_1 реальну можливість реалізувати його процесуальні права, зокрема право на захист.
За таких обставин, позивач був обізнаний про розгляд митної справи щодо нього, та за період декількох місяців, протягом яких розгляд справи переносився внаслідок його неявки, мав можливість з'явитися для дачі пояснень.
Натомість позивач не проявив цікавості до розгляду своєї справи у розумні строки та, окрім неявки на конкретні дати розгляду справи, не з'явився у довільну дату для дачі пояснень взагалі.
В той же час, суд визнає факт того, що митні органи в межах розумних строків зробили все можливе для явки ОСОБА_1 для надання йому можливості скористатись правами, передбаченими ст. 498 МК України. За таких обставин, суд сприймає неявку ОСОБА_1 не як порушення ст. 526 МК України, а як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, що прирівнюється до відмови від дачі пояснень у засіданні з розгляду митної справи.
Враховуючи зазначені приписи, суд зазначає, що відповідач належним чином виконав покладений на нього обов'язок щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи, а тому доводи позивача про його неналежне повідомлення про розгляд справи, що, на думку позивача є підставою для скасування оскаржуваної постанови, є безпідставними.
При цьому, суд звертає увагу на те, що та обставина щодо неналежного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення митних правил та, як наслідок, його неявка, не впливає на суть прийнятої Київською митницею Держмитслужби постанови у справі про порушення митних правил № 5864/10000/21, оскільки доказів відсутності вини позивача у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 4 ст. 469 МК України суду не надано.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Згідно із ст. 139 КАС України, сплачений судовий збір покладається на позивача і не підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 257, 260, 266, 268, 469, 529, 530 МК України, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 269, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 24.07.2024.
Суддя: Букіна О.М.