Справа №760/3992/24 2/760/6340/24
21 березня 2024 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про припинення права власності на частку, визнання права власності на частку, стягнення моральної шкоди, упущеної вигоди та зняття арешту,
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про припинення права власності на частку, визнання права власності на частку, стягнення моральної шкоди, упущеної вигоди та зняття арешту.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня отримання зазначеної ухвали для усунення недоліків, а саме для надання суду позовної заяви в новій редакції, надавши докази на підтвердження викладених у заяві обставин, зазначивши які саме докази містяться у судових справах, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, зазначивши з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, та надання доказів, якими це підтверджується, а також конкретизувати позовні вимоги в частині зняття арешту з нерухомого майна, надання доказів надсилання до електронного кабінету або листом з описом вкладення відповідачеві поданих до суду документів.
Копію цієї ухвали позивача отримав 10 березня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документ до його електронного кабінету.
18 березня 2024 року та 19 березня 2024 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків, заяву про виконання ухвали суду та заяву про уточнення позовних вимог.
Зі змісту вказаних заяв вбачається, що позивачем було виключено зі змісту позовних вимог вимоги про стягнення моральної шкоди, упущеної вигоди та зняття арешту та подано до суду позовну заяву в новій редакції.
Разом з тим, позивачем не було надано доказів, що підтверджують обставини, викладені в позові на обґрунтування вимог про припинення права власності на частку та визнання права власності на частку. Не зазначено які саме докази, що містяться у матеріалах судових справ № 760/13227/16-ц, 759/3457/16-к, 760/13227/16, 760/113/17, 760/14515/16 та 755/7363/18-ц підтверджують викладені ним обставини, а лише констатував факт, що суд може витребувати зазначені справи та дослідити, у разі необхідності.
Крім того, з долученого позивачем клопотання про витребування доказів вбачається, що ним не конкретизовано які саме документи необхідно витребувати з судової справи № 760/14515/16, а які зі справи № 760/13227/16.
Також ОСОБА_1 , звертаючись із клопотанням про витребування, не надав доказів, які підтверджують, що здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів, як того вимагає частина друга статті 84 ЦПК України, у зв'язку з чим зазначене клопотання було повернуто позивачу без розгляду.
Водночас, суд звертає увагу на положення статті 13 ЦПК України, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, стороною позивача недоліки усунуто не було, вимоги ухвали суду від 26 лютого 2024 року не виконано.
Згідно з частиною третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З урахуванням того, що позивач не виконав вимоги ухвали суду про усунення недоліків, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до частини шостої статті 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (частина сьома статті 185 ЦПК України).
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 353-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про припинення права власності на частку, визнання права власності на частку, стягнення моральної шкоди, упущеної вигоди та зняття арешту вважати неподаною і повернути позивачеві.
Копію цієї ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. М. Ішуніна